“Якщо місцеве самоврядування може допомагати військовим — воно повинне це робити й надалі, опираючись на достовірність запитів”, – Ігор Чайка

Не так давно був на лінії кордону, що розмежовує нас з іще одним “сусідом”, завдячуючи якому в нас сьогодні — третя повітряна тривога за день. На власні очі побачив, куди йдуть ті кошти, про які просять в нас час від часу військові.

Разюча різниця між тим, що було, наприклад, до серпня місяця – і зараз. Там збудовані різного роду фортифікаційні споруди, протитанкові рови, тобто та система, яка напрацьована, і це справляє враження.

З одного боку, я розумію, що такі роботи, фінансування – державна справа.

З іншого, військові йдуть по допомогу до місцевого самоврядування, тому що воно буває більш мобільним у прийнятті тих чи інших рішень.

Спільно з депутатами на крайній сесії опрацювали, зі змінами і доповненнями,

“Програму покращення матеріально-технічного забезпечення військових частин Збройних сил України та інших військових формувань, проведення заходів територіальної оборони, мобілізаційної підготовки та мобілізації на 2023 рік”.

Виділили, зкорема:

для облаштування державного кордону, обслуговування та ремонту техніки і озброєння, покращення матеріально-технічного забезпечення підрозділів кордону 6 прикордонному Волинському загону Державної прикордонної служби України – 1,5 млн грн.;

на ремонт даху приміщення їдальні в/ч А2042 квартирно-експлуатаційному відділу м. Володимир Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління — 1 млн. грн, і також на придбання для цієї частини панелей відображення інформації (моніторів, контролерів відеостін та ін) — на суму 168 тисяч гривень;

для закупівлі оргтехінки та меблів в/ч А4655 — 300 тис. грн.