Культура та туризм

Ковельщина туристична: тематичні локальні маршрути

Ковель, будучи транспортним серцем Волині, містом, розташованим на перетині кордонів, має використовувати свої унікальні можливості для формування статусу духовного і культурно-просвітницького центру Волині, міста привабливого для туристів. Цьому сприятиме впровадження карти нових туристичних маршрутів, які зроблять місто більш атракційним і цікавим як для корінних мешканців, так і для туристів.

  1. З любов’ю до Лесі: Ковель-Колодяжне-Нечимне-Ковель (тривалість – 4,5-5 год).

Цей маршрут передбачає огляд старих пам’яток Ковеля, які збереглись від часів Лесі Українки.

Відвідання етномайстерні Тетяни Ведмедюк (майстриня-вишивальниця з Ковеля відроджує старовинні техніки вишивки, має авторську колекцію вбрання, вишитого за мотивами узорів Олени Пчілки. Її речі поєднують сучасні елементи зі старовинними, яким вона дає друге дихання).

Відвідання музею-садиби Лесі Українки в с.Колодяжне

Переїзд в урочище ,,Нечимне”, що біля Скулина , в 17 км від с. Колодяжного, пікнік на природі, відвідання музею,, Лісової пісні”.

  1. Романтичні історії Ковеля : Ковель (триваліст ь- 2,5 год)

 Відвідання міського історичного музею, де можна почути подробиці особистого життя однієї з найколоритніших постатей середньовіччя – королеви Бони, дружини польського короля Сигізмунда I Старого, який надав Ковелю Магдебурзьке право; довідатись про одруження відомого полководця Олексія Брусилова, котрий вінчався у нашому місті.

Оглядаючи місто, пригадаємо історію кохання Лесі Українки. А далі зробимо перерву на каву-брейк у затишній ресторації «ОТТО»

На старому міському цвинтарі за 300 м від центру оживе історія про ковельських Ромео і Джульєти.

  1. Ковель – місто творчих людей: Ковель (тривалість – -3 год ). Міська галерея, розташована у пам’ятці архітектури XIX. Сама будівля – це окрема сторінка літопису Ковеля, що оповідає про розвиток аптекарської справи у містї, про відомих особистостей, які відвідували цю споруду. Також можна оглянути вистаку творчих робіт, яка на той час буде представлена в галереї.

«Солом’яне мереживо» Інни Чонки – кава з майстринею. Інна Чонка – член Національної спілки майстрів України, відома ковельська майстриня виробів із соломки, автор численних персональних виставок і учасниця групових, розповість про тонкощі роботи з таким природнім матеріалом як солома.

Відвідання творчої майстерні відомої ковельської художниці Світлани Солодун « Мазанка»

Перформанс від Ковельського аматорського театру-студії « 10 ряд 10 місце» на літній сцені

  1. Життя та загибель єврейської громади Ковеля: Ковель-Бахів-Ковель (тривалість – 2,5-3 год ).

 У Ковельському історичному музеї можна довідатись про життя єврейської громади міста, яка була заснована ще на поч. XVI ст, глибше пізнати трагедію єврейського народу під час окупації нацистами міста Ковеля.

Під час оглядової екскурсії містом можна познайомитись з головними збереженими пам’ятками, що тісно пов’язані з єврейською громадою Ковеля ( колишню єврейську синагогу: тепер КВФ «Ковель», приміщення 6-ї школи, де був молитовний будинок, школа і помешкання равина, приватну забудову ковельських євреїв, місце розстрілів на старому єврейському кладовищі по вул. Володимирській).

Переїзд у село Бахів ( 10 км від Ковеля) до місця знищення ковельських євреїв. У 2014 році на місці 4-х масових поховань встановлений Меморіал, який спроектували архітектори Дмитро Жуйков та Аріна Агеєва. На поверхні поховань – штучні рельєфні написи різної висоти, у покриття яких вбудовані трикутники, наповнені камінчиками червоного кольору, залишені дерева, що виросли тут за останні десятиліття. Переважна частина єврейської громади Ковеля знайшла тут свій вічний спокій.

  1. Духовними стежками Ковельщини: Ковель-Вербка-Гішин-Доротище-Мильці-Ковель (тривалість 6.5-7год).

Собор святого Димитрія Солунського ПЦУ. Знаходиться по вулиці Шевченка, 3. У 1994 році тут громадою було встановлено хрест і освячено його. І лише через чотири роки було зареєстровано церковну громаду святого великомученика Димитрія Солунського. Перша служба у новозбудованому храмі відбулась у 2003 році. Владика Михаїл освятив собор, який перебрав на себе місію бути головним на парафії. Деканом став настоятель храму протоієрей отець Анатолій Александрук. При соборі діє недільна школа. Прихід налічує більше як 1000 віруючих.

 Єврейська синагога (1886-1907 рр.) знаходиться по вул.Незалежності, 125. Синагога була головним молитовним будинком єврейської громади, яка у Ковелі наприкінці 30-х років становила 45,5% населення міста. Нині тут комерційно-виробнича фірма «Ковель». Будинок зберігає характерні риси культової споруди.

Кафедральний Св.Воскресенський собор УПЦ. Знаходиться по вул. Незалежності, 174. Із збережених православних храмів у Ковелі – найстаріший. У 2017 році виповнилось 140 років. Зберігся від часу спорудження в 1877 році. Один з найкрасивіших культових пам’яток XIX ст. Знаходиться в старій частині міста.

 Благовіщенський собор ПЦУ. Знаходиться по вул. Сагайдачного, 6. Перша писемна згадка про храм датується 1505 роком. 28 січня 1961 року у приміщенні церкви розташувалось спортивне товариство ,, Спартак”. Але оскільки воно не відповідало умовам тренувань, спортсмени з допомогою влади зносять одну з найдавніших історичних споруд Ковеля. На руїнах церкви виросла нова квадратна будівля із спортзалами, та вітер демократичних змін пробудив активність віруючих, які за підтримки влади відродили тут православний храм. Перебуває у віданні  Української православної церкви.

Церква Почаївської ікони Божої Матері УПЦ. Знаходиться по вулиці Ветеранів, 1-а. Перший камінь будівлі у 1991 році заклав і освятив єпископ Ніфонт. Громада створена у 1992 році. Ініціатором будови невеликої каплиці (так планувалось) був настоятель Свято-Воскресенського собору Олександр Козка. Будова велася зусиллями парафіян. У1998 році настоятелем храму був призначений протоієрей Володимир Ровінський. Будова невеликої каплиці переросла в церкву середніх розмірів. Освячення храму відбулось у2000 році. При церкві є недільна школа. Активно діє православне братство Іова Почаївського. Важливу роль у житті віруючих відіграє видавничий відділ та інтернет-сайт. Церква на честь преподобного чудотворця Сергія  Радонезського. Зведена в 2013 році.

Костел Успіння Пресвятої Богородиці РКЦ. Знаходится по вулиці Вербицького, 1а.  Костел 1771 року спорудження, привезений із с.Вишеньки Рожищенського району. Найстаріший дерев’яний храм Ковеля. Зведений у стилі барокко, з двовежевою формою архітектури. Подібних храмів на Заході збереглось лише три ( у Підляшші – територія Польщі, у с.Острівок Сокальського району Львівської області і у Ковелі на Волині). У костелі проходять концерти органної музики, виступи камерних колективів. Опікується парафією францисканський орден. Єдиний костел у місті.

Свято-Андріївська церква ПЦУ. Знаходиться по вулиці Незалежності, 31.  У 1990 році було зареєстровано релігійну громаду апостола Андрія Первозванного. Активістам громади був переданий «Будинок панахиди», який у 30-х роках ХХ ст. був католицькою каплицею. Каплиця зведена у ХІХ ст. Українська православна церква Київського патріархату була відкрита у роки Незалежної України. Церква поєднала архітектурні стилі кін ХІХ і ХХ ст.Фасад прикрашений мозаїчним зображенням Св.Андрія Первозванного, Св.Володимира, Св.Ольги. Автор Лариса Іщук. Внутрішні розписи здійснені родиною художників Цьомиків.

Свято-Михайлівська церква УПЦ. Знаходиться по вулиці Незалежності, 35. Побудована у першій третині XX ст. у псевдоруському стилі XIX – XX ст. і відноситься до пам’яток архітектури місцевого значення. У зовнішньому вигляді будови використані модернізовані форми давньоруського зодчества XVII ст. Це – невелика цегляна споруда з п’ятьма банями. Поруч з храмом – цегляна капличка 1903 року.

Церква великомученика Пантелеймона УПЦ. Знаходиться на вулиці Олени Пчілки, 4. Церква закладена у грудні 2002 року і освячена єпископом Симеоном. У 2009 році будівельні роботи були закінчені, і в храмі проводиться служба. Тут є ікони святого великомученика Пантелеймона, мощі святого Луки Кримського, мощі 80 преподобних мучеників Києво-Печерських. Службу правлять два священика – протоієреї Володимир Шкварок (настоятель) і Володимир Шайнюк . При церкві діють недільна школа і християнський кінозал. У 2008 році церковний хор храму зайняв перше місце на єпархіальному фестивалі.

Церква блаженнішого Миколая Чарнецького. Українська греко-католицька церква та монастир. Знаходиться на вулиці Олени Пчілки, 23. Будівництво церкви і монастиря розпочалося у 2003 році. Через шість років церква отців редемптористів засяяла золотом своїх склепінь. У 2009 році у храм зайшли перші вірні, щоб молитися Богу. Монастир уже прийняв своїх господарів. Настоятель парафії – ігумен монастиря отець Євген Задорожний. Церкву сьогодні відвідує майже 90 місцевих родин. 30 березня 2013 року в рамках тижневої канонічної візитації на Волині глава Української греко-католицької церкви блаженніший Святослав (Шевчук) побував у цьому храмі разом із екзархом Луцьким владикою Йосафатом. Тут вони відслужили Божественну літургію.

Православний скит Різдва св. пророка Іоанна Предтечі УПЦ.  Знаходиться в с. Вербка. Скит  побудований на острові, що омивається водами р.Турії. Ще у XVI ст. князем Сангушком тут був заснований монастир Святої Трійці, у якому, ймовірно був похований московський князь-втікач Андрій Курбський, у 1846 році монастир відвідав Тарас Шевченко і змалював монастирський храм та реставрував ікону Св. Миколая.

Дерев’яна церква Св.Дмитрія  УПЦ. Знаходиься в с.Гішин.  Церква побудована 1567 року, освячена на честь Св.Димитрія. У храмі зберігається чудотворна ікона Богородиці – Одигітрії, датована 16-им століттям. Святиня багато років переховувалась у престолі храму. За свідченням очевидців біля ікони траплялися випадки зцілення.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці УПЦ. Знаходиться у селі Доротище, 20 км від Ковеля. Мурований храм Успіння Пресвятої Богородиці (1767 р), що входить до реєстру пам’яток державного значення та поруч церковна дзвіниця того ж періоду. Художнє оформлення ХVII століття всередині храму збереглося неповністю, але як і раніше становить особливу цінність.

Милецький Свято-Миколаївський чоловічий монастир УПЦ. Знаходиться за 40 км від Ковеля. За переказами був заснований ченцями Вербського монастиря , котрі після пожежі своєї обителі переселилися вниз по річці Турії і заснували нову обитель. Перша письмова згадка про Милецький монастир датується 1522 роком і розповідає про те, що монастир є родинною обителлю князівського роду Сангушків. Обід у монастирській трапезній.

  1. Дитяча екскурсія: Ковель-Радовичі-Ковель( тривалість-6 год)

Відвідання Ковельського історичного музею.

с.Городилець – знайомство з дитячим табором « Волинська січ», де основна увага приділяється військово-патріотичному вихованню. Стрільба з лука, козацькі забави та ігри. Обід

Переїзд у с.Радовичі, 35 км від Ковеля. Відвідання еко-парку Аміла (оленяча ферма, ретро-музей, катання на конях)

ВИДАТНІ ЛЮДИ, ЩО ПОВ’ЯЗАНІ З КОВЕЛЕМ.

Ковельщину відвідували й тут творили Тарас ШевченкоІван ФранкоПантелеймон КулішМихайло СтарицькийМикола ЛисенкоМихайло Драгоманов. Саме тут матеріалізувались у слові Лесі Українки одвічні мрії українського народу про волю. Її батько тривалий час працював у Ковелі. Сім’я Косачів мешкала в приміському селі Колодяжному. Молодший брат Лесі Українки Микола Косач був засновником і головою ковельської “Просвіти”, якій у 1920 р. надав безпроцентну позичку в сумі 5 тис. марок. Разом із дружиною Наталією організував у Ковелі притулок для дітей-сиріт. З його ініціативи загальні збори Ковельської повітової “Просвіти”, які відбулися 9 лютого 1926 р., ухвалили надати їй ім’я Лесі Українки.

У 1894 році в Ковелі працював повітовим лікарем Модест Левицький. Він був сімейним лікарем і приятелем родини Косачів. Також із Ковелем пов’язане ім’я відомого художника Андроника Лазарчука.

У Ковелі тривалий час працював та мешкав Самійло Максимович Підгірський, уродженець сусіднього села Любитів, депутат двох скликань Української Центральної Ради та двох скликань Сейму Другої Речі Посполитої[3]

У Ковелі проживають поетеса Ніна Петрівна Горик, краєзнавець Дмитро Пилипович Корнелюк, який є автором низки історико-краєзнавчих та релігієзнавчих праць та книг: «Уроки християнської моралі», «Основи християнської етики», «Духовне небо Волині», «Ковельщини славні імена». [4]

У Ковелі проживав Валентин Данилюк, український художник

Спортивну славу Ковеля примножила біатлоністка Батенкова-Бауман Юлія Вікторівна, яка на Паралімпіаді у Турині (2006) завоювала 2 срібні та 3 бронзові медалі, а на Паралімпіадах у Ванкувері (2010) та Сочі (2014) по 3 срібні та одній бронзовій медалях. Вона є заслуженим майстром спорту України, майстром спорту міжнародного класу, нагороджена орденом княгині Ольги II та III ступенів.[5]

У Ковелі народилися:

 

 


© Ковельська міська рада.