Народився 29 грудня 1982 року у м. Ковелі. Навчався в ЗОШ №3. У 2002 році вступив до Рівненського економіко-гуманітарного інституту на спеціальність «комп’ютерні технології».

Був хорошим і турботливим батьком, донька була найбільшою гордістю та сенсом життя Тараса.

Коли розпочалась повномасштабна російсько-українська війна, записався у тероборону, допомагав на громадських засадах охороняти об’єкти інфраструктури разом із добровільним формуванням територіальної громади.

У серпні 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади, яка на той час вела бої на території Курської області. Згодом підрозділ перекинули на Запорізький напрямок.

Загинув радіотелефоніст відділення управління командира батареї мінометного взводу монопіхотного батальйону військової частини А1556, солдат Тарас Солтис 21 вересня 2025 року внаслідок вогневого ураження в районі бойового населеного пункту Степногірськ Запорізької області.

 Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Солтису Тарасу Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 23 грудня 2025 року № 73/2).