Народився 12 січня 1984 року у с. Буцинь на Старовижівщині. Тут навчався в школі, потім – у Старовижівському професійно-технічному училищі та Володимир – Волинському сільськогосподарському технікумі. Працював на СТО.

Разом з дружиною Валентиною виховували сина і доньку. Василь був турботливим чоловіком і батьком.

У травні 2024 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Пройшов військові навчання на Львівщині у складі 47-ої ОМБр «Магура» та одразу потрапив на найгарячіший напрямок фронту – Покровський. В липні 2024 року вирушив на перше бойове завдання, з якого не повернувся. Тіло бійця повернули в рамках обміну.

Результати ДНК-експертизи підтвердили, що солдат, стрілець-снайпер 1-го механізованого відділення 1-го механізованого батальйону військової частини А4699 Василь Тарасюк загинув 23 липня 2024 року в районі населеного пункту Прогрес Покровського району на Донеччині.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Тарасюку Василю Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 23 грудня 2025 року № 73/2).