Грип птиці — висококонтагіозна хвороба, що характеризується явищами септицемії, ураженням органів дихання і травлення.

Збудник хвороби – РНК-геномний вірус, який у диких птахів не викликає масового захворювання та важких симптомів, проте, серед домашньої птиці може викликати гострий перебіг захворювання та загибель.

Шляхи передачі та розповсюдження:

– мігруючі, перелітні птахи, особливо водоплавні;

– хворі, а також перехворілі птахи виділяють вірус із витіканнями з носової і ротової порожнин, фекаліями, яйцем;

– забруднені виділеннями хворої птиці приміщення, гнізда, вигули, при контакті із контамінованими предметами догляду, а також трупами або тушками забитої птиці, незнешкодженими відходами забою, яйцями;

– поширення інфекції серед птахів збільшує ймовірність прямої її передачі людям при безпосередньому контакті з інфікованими (або мертвими) дикими (або свійськими) птахами або через заражену землю та воду.

Клінічні ознаки:

Загальні для всіх видів птахів:

– відмова від корму і води; підвищення температури тіла; пригнічення; порушення координації рухів, парези, паралічі; риніт; кон’юнктивіт.

 У курей: ціаноз шкірних покривів (зміна кольору гребеня, борідок і кінцівок); набряк підклювного простору; підшкірні геморагії (крововиливи) на кінцівках; діарея; зниження несучості; сльозотеча, набряки в ділянці голови і шиї, ціанотичність слизових оболонок, гребінця та сережок, водянистий пронос.

У водоплавних птахів: нервові явища (викривлення шиї, відсутність реакції на зовнішній подразник, кругові рухи); помутніння рогівки; сліпота.

Алгоритм дій власників птиці при виявлені ознак захворювання: при ознаках захворювання чи незвичній поведінці птиці, у випадку масової загибелі, необхідно терміново сповістити територіальний орган Держпродспоживслужби у вашому районі або лікаря ветеринарної медицини, який обслуговує ваш населений пункт.

Для профілактики інфекційних захворювань птиці необхідно:

– здійснювати купівлю-продаж птиці в місцях санкціонованої торгівлі тільки за наявності ветеринарних супровідних документів;

– з метою проведення необхідних профілактичних заходів інформувати державну ветеринарну службу про наявність птиці;

– на вимогу спеціалістів ветеринарної медицини надавати домашню птицю для проведення клінічного огляду;

– дотримуватись режиму закритого типу (не допускати вигулу домашньої птиці поза межами дворової території); • утримувати птахів різних видів окремо;

– виключити можливість контакту домашньої птиці з дикою, особливо водоплавною, і синантропними птахами;

– не допускати сторонніх осіб в місця утримання домашньої птиці;

– проводити термічну обробку кормів перед згодовуванням;

– забій домашньої птиці, призначеної для реалізації в торгівлі, здійснювати на спеціалізованих підприємствах;

– проводити ретельне очищення та дезінфекцію всіх приміщень і території утримання птиці;

– проводити знезараження посліду та підстилки шляхом спалювання або біотермічним методом;

– дотримуватися правил особистої гігієни при догляді за птицею (змінювати одяг та взуття, мити руки з милом, патрати в рукавичках);

– для специфічної профілактики використовують атенуйовані або інактивовані вакцини.