Народився 20 січня 1985 року у Ковелі. Навчався в школі №11. У 2003 році закінчив Ковельський професійний ліцей і здобув професію оператора комп’ютерного набору.

Працював вантажником, продавцем-консультантом, автомаляром, останні кілька років – монтажником інформаційно-комунікаційного обладнання в ПП «ЮАІНЕТ».

У 2010-му році одружився, разом з дружиною виховував двох синів. Був щирим і люблячим батьком, творчою, життєрадісною та товариською людиною.

Обожнював брейк-данс, любив баскетбол, займався вільною боротьбою.

16 вересня 2022 року був мобілізований. Проходив військову підготовку у Великій Британії.

Служив радіотелефоністом відділення корегування артилерійського вогню батареї управління та артилерійської розвідки військової частини А2802. Воював на Авдіївському, Запорізькому, Херсонському, Харківському напрямках.

У серпні 2024 року за сумлінну службу і мужність отримав нагрудний знак від командира 36-ї окремої бригади морської піхоти.

Матрос Володимир Гузь з позивним «Золотий» загинув 30 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі міста Вовчанськ Харківської області внаслідок артилерійського обстрілу з боку противника.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Гузю Володимиру Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 27 березня 2025 року № 61/2).

Указом Президента України від 20 лютого 2025 року № 92/2025 нагороджений орденом ”За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).