Народився 30 листопада 1981 року у селі Заріччя на Ковельщині. Навчався у школі № 1 м.Ковеля. У професійно-технічному училищі №5 здобув професію маляра, штукатура, плиточника.

Працював робітником, слюсарем на ремонтно-будівельних роботах, менеджером – в торговельній сфері. Енергійний, працелюбний, відповідальний, майстер на всі руки.

25 лютого 2022 року прийнятий на військову службу Ковельським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Спочатку служив у лавах територіальної оборони, згодом – командиром відділення кулеметного взводу 2 механізованого батальйону військової частини А7028.

У відважного воїна був позивний “Док”: його перша військова спеціальність — бойовий медик.

Нагороджений відзнакою командира 100 бригади тероборони “За оборону рідного краю” та почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.

Молодший сержант Олексій Хоміч загинув 21 квітня 2024 року в бою в селищі Очеретине Донецької області.

У нього залишилися дві доньки.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Хомічу Олексію Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 26 вересня 2024 року №54/2).

Указом Президента України від 31 жовтня 2024 року № 743/2024 нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).