Народилася 10 листопада 1972 року в м. Воркута.  У 1989 р. закінчила школу 7 м. Ковеля.  Навчалася у Рівненському кооперативному технікумі, де здобула кваліфікацію товарознавця продовольчих товарів.

Вийшла заміж, народила двох доньок. Працювала кухарем в кафе «Ковельчанка». З 2000 року займалася підприємницькою діяльністю на одному з  міських ринків.

Була турботливою мамою, життєрадісною і чуйною людиною.

25 лютого 2022 р. призвана до лав ЗСУ за мобілізацією Ковельським районним ТЦК та СП.  Несла службу у 100-й бригаді тероборони (пізніше — окрема механізована бригада).  Була командиром господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 2 механізованого батальйону військової частини А 7028. Разом з військовим підрозділом пройшла найгарячіші напрямки –  Лиманський, Покровський, Торецький.

Нагороджена почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ  “Хрест Військова честь”, відзнаками командира військової частини.

Життя молодшого сержанта Марини Ізотової обірвалось 5 листопада 2024 року біля міста Костянтинівка Бахмутського району на Донеччині внаслідок авіаційного удару та прильоту КАБу.

 Похована  на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.                       

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку  Ізотовій Марині Петрівні присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 27 березня 2025 року № 61/2).

Указом Президента України від 20 травня 2025 року № 310/2025 нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).