Народився 14 квітня 1989 року у Ковелі. Закінчив школу №12. Навчався на юридичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка, але  вишу не закінчив.

У  2010 – 2011 роках проходив строкову військову службу. Після демобілізації працював у Польщі. Коли повернувся в Україну, жив у Кривому Розі, а згодом приїхав до рідного Ковеля.

Він був великим оптимістом, інтелектуалом. Постійно працював над собою, мав прекрасну пам’ять, добре знав англійську мову.

У перший день повномасштабного вторгнення рф в Україну, 24 лютого 2022 року, Роман, його молодший брат Андрій та їхній батько Анатолій Станіславович пішли до Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, аби стати до лав ЗСУ. 25 лютого його мобілізували.

Спочатку ніс службу у Ковелі, потім поїхав на навчання до Румунії. А далі був фронт, різні його ділянки.

Навідник механізованого відділення механізованого  взводу механізованої роти механізованого батальйону, старший солдат Роман Кондратюк загинув під час штурму ворожих позицій 26 липня 2023 року поблизу села Роботине   Пологівського району Запорізької  області.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Кондратюку Роману Анатолійовичу  присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 27 червня  2024 року №51/2).

Указом Президента України від 9 вересня 2024 року № 624/2024 нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).