Народився Олександр Пащук (Андрій Даниленко) 8 вересня 1983 року у м.Шостка Сумської області. Згодом сім’я проживала у Білорусі, там закінчив школу. Пізніше родина переїхала до Ковеля.

У Луківському професійно-технічному училищі здобув професію водія автотранспортних засобів.

Працював у Ковельському МТМО, на заводі “Ковельсільмаш”, їздив на роботу за кордон – трудився на підприємствах у Франції, Німеччині, Польщі.

У жовтні 2023 року підписав контракт із ЗСУ. Спочатку служив у 100-й бригаді ТРО на посаді стрільця, потім перевівся у 47-у ОМБр “Магура”, де був водієм штурмової роти. Воював на Лиманському і Авдіївському напрямках.

12 березня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Бердичі Покровського району Донецької області група військовослужбовців, у складі якої був солдат Олександр Пащук, потрапила під масивний мінометно-артилерійський обстріл.

П’ять місяців вважався зниклим безвісти, доки 8 серпня 2024 року його загибель не підтвердили результати ДНК-експертизи.

Всі хто знав Героя, пам’ятають його як веселу, життєрадісну і надзвичайно добру людину. Він був турботливим та люблячим сином, братом і внуком.

Без батька залишився син.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Пащуку Олександру  Юрійовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 27 березня 2025 року № 61/2).

Указом Президента України від 28 жовтня 2025 року № 804/2025 нагороджений орденом ”За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).