Народився 26 березня 1976 року у Ковелі. Навчався у школі №6. У Ковельському машинобудівному технікумі здобув спеціальність “Тракторне та сільськогосподарське машинобудування”.

У 1995 році був призваний до армії. Служив у м.Бердянськ Запорізької області.

Займався підприємницькою діяльністю, працював за кордоном. Разом з дружиною виховав двох синів.

Його знали як відповідальну, працелюбну та чуйну людину, турботливого чоловіка і батька.

Був учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. З Майдану вступив до добровольчого батальйону «Айдар», брав участь в антитерористичній операції.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення рф в Україну, став на захист держави.

Спочатку допомагав будувати лінію оборони біля Ковеля, згодом – доєднався до ЗСУ. Воював на Бахмутському, Харківському, Покровському напрямках.

Відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України “Золотий хрест”.

Командир відділення взводу матеріального забезпечення, молодший сержант Дмитро Прокопчук поліг смертю хоробрих 28 травня 2024 року при виконанні бойового завдання біля міста Селидове Покровського району Донецької області.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Прокопчуку Дмитру Петровичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 26 вересня 2024 року №54/2).

Указом Президента України від 20 лютого 2025 року № 92/2025 нагороджений орденом ”За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Відзначений нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України від 29.12.2025 року №1086 “Комбатантський хрест” (посмертно).