Народився 7 березня 1983 року в Ковелі. Навчався в школах №7 та №13, далі – у професійно-технічному училищі №7, де здобув кваліфікацію електромонтера з ремонту та обслуговування електрообладнання. У 2005 році закінчив Ковельський промислово-економічний коледж за спеціальністю “Виробництво сільськогосподарських машин”.

Працював електриком у Ковельському КП “Добробут”, пресувальником у ТзОВ “ВКФ Будсервіс”, слюсарем у Ковельському УВКГ “Ковельводоканал”.

Разом з дружиною виховував двох доньок.

Був завжди веселим і добродушним, захоплювався мотоциклами.

Призваний за мобілізацією 26 грудня 2022 року Ковельським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Служив у десантно-штурмових військах.

Свій 40-літній ювілей зустрів на фронті. Восени 2023 року був поранений, лікувався у шпиталі, але швидко повернувся в стрій до побратимів.

4 січня 2024 року командир 2 аеромобільного відділення 1 аеромобільного взводу 14 аеромобільної роти 4 аеромобільного батальйону військової частини А4350, солдат Віталій Гарань прийняв свій останній бій поблизу міста Мар’їнка Покровського району Донецької області.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

Указом Президента України від 3 квітня 2024 року № 215/2024 нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Гараню Віталію Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 27 червня 2024 року №51/2).