Народився 22 квітня 1973 року в Ковелі. Навчався у школі №11. В Українському інституті інженерів водного господарства (м. Рівне) здобув спеціальність “Промислове та цивільне будівництво”, закінчив військову кафедру і отримав звання лейтенанта.

Працював майстром на заводі «Ковельсільмаш», з 2008 р. – в приватних будівельних компаніях Києва на посадах виконроба, начальника дільниці.

У 2014 році призваний за мобілізацією, служив прикордонником на Волині. Був активним учасником Революції Гідності, а свій перший бойовий досвід здобув під час АТО.

Постійно зростав як військовий, підвищував свою кваліфікацію на тренувальних зборах. Він був вольовим командиром, патріотом, доброю, щирою, чуйною людиною. У грудні 2016 р. звільнився в запас у званні капітана.

У січні 2022 року підписав контракт з 100-ю бригадою територіальної оборони. Разом з побратимами пройшов найгарячіші точки фронту.

Командир кулеметного взводу 3-го механізованого батальйону військової частини А7028, капітан Володимир Котик свій останній бій прийняв 18 квітня 2025 року біля села Плещіївка на Донеччині.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Котику Володимиру Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 24 липня 2025 року № 66/2).

Указом Президента України від 09 червня 2025 року № 394/2025 нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).