Народився 28 вересня 1965 року в Потсдамі, Німеччина, в родині військових. Після переїзду батьків у Ковель навчався у школі №4, пізніше здобув фах коваля у ПТУ №7.

Працював на заводі «Ковельсільмаш», на приватних підприємствах, різноробочим за кордоном.

Разом з дружиною виховав доньку та сина.

Брав участь в АТО, добровільно вступивши до лав 14-ї окремої механізованої бригади. У 2021 році за станом здоров’я звільнився з лав ЗСУ. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову повернувся на службу.

Під час виконання бойового завдання старший солдат, радіотелефоніст 1-го стрілецького взводу в/ч А7086 Юрій Лобашов 18 травня 2022 року зник безвісти. Згодом рідні з’ясували, що він перебуває в полоні, сподівалися на його повернення.

24 січня 2024 року російський літак Iл – 76, в якому знаходилися 65 українських полонених, що їх готували для обміну, серед них і Юрій Лобашов, був збитий над Бєлгородською областю, РФ. Старший солдат, радіотелефоніст 1-го стрілецького взводу в/ч А7086 Юрій Миколайович Лобашов загинув від ушкоджень внаслідок збиття літака в Бєлгородській області, РФ.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Лобашову Юрію Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 23 грудня 2025 року № 73/2).