Народився 16 грудня 1976 в м. Луцьку, згодом родина переїхала до м. Ковеля. Навчався у ЗОШ №7. Згодом продовжив навчання у ПТУ №7. Працював за кордоном.

У 2002 році одружився з Тетяною. Разом із дружиною виховали двох донечок — Ірину та Анастасію.

Займався підприємницькою діяльністю — вантажними перевезеннями.

З серпня 2024 року був мобілізований до Збройних Сил України. Пережив дві контузії, відновлював здоров’я і знову повертався на фронт.

Під час виконання одного з бойових завдань зник безвісти.

Результати ДНК- експертизи підтвердили, що солдат, стрілець – помічник гранатометника 1-го механізованого відділення 2-го механізованого батальйону військової частини А4674 Петровський Микола загинув 25 січня 2025 року поблизу населеного пункту Калинове Краматорського району Донецької області.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Петровському Миколі Миколайовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 23 липня 2026 року № 81/2).