Народився 31 серпня 1988 року у Ковелі. Навчався у школі №13, професію автослюсаря здобув у Луківському професійно-технічному училищі.

Рано залишився без батька, який був ліквідатором аварії на Чорнобильській атомній станції. Був допитливим, вивчав історію рідного краю, любив волинську природу, ліс та тварин. Мав хобі – колекціонував монети.

Працював на будівництві, пилорамах.

Його знали як енергійну, добродушну, чесну людину.

У квітні 2024 року був мобілізований до лав ЗСУ. Військову підготовку проходив у Великій Британії. Служив на Сумщині, брав участь у бойових діях на Курщині. Був оператором відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А7078.

Солдат Вадим Сачук свій останній бій прийняв 19 серпня 2024 року біля села Снагость Кореневського району Курської області.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

Посмертно нагороджений пам’ятним нагрудним знаком “Честь і Батьківщина”- відзнакою командира 103 окремої бригади територіальної оборони ім. митрополита Андрея Шептицького.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Сачуку Вадиму Петровичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 27 березня 2025 року № 61/2).