Народився 14 березня 1992 року в Ковелі. Навчався в школі №3 імені Лесі Українки. У 2007 році вступив до Ковельського професійного ліцею, де здобув професію слюсаря-ремонтника автомобілів.

У 2014 році одружився. Через рік у подружжя народився син.

Працював логістом, торговим агентом, менеджером у фірмах Ковеля та Луцька, робітником на будівництві у Польщі.

Любив природу, займався рибальством, цікавився історією рідного краю.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, записався до тероборони. Спочатку охороняв кордон з Білоруссю, а коли 100-у бригаду відправили на передову, разом з побратимами пройшов всі складні ділянки фронту.

7 червня 2023 р. солдат, водій військової частини А7063 під час виконання бойового завдання в районі с. Торське Донецької області отримав важке поранення. За життя воїна боролись лікарі Краматорська, Дніпра, Києва, Івано-Франківська, усіх зусиль докладали рідні, проте 30 березня 2025 року серце Максима Сущука зупинилося.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Сущуку Максиму Васильовичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 24 липня 2025 року № 66/2).