Народився 19 лютого 1980 року у Ковелі. Навчався у школі №3. У Ковельському професійно-технічному училищі №7 здобув фах електрогазозварювальника.

З 1998 по 1999 рік проходив строкову військову службу.

Працював у ВАТ “Ковельський м’ясокомбінат”, ЗАТ “Волиньпак”, ПТМ “Ковельтепло”, за кордоном.

Разом з дружиною Людмилою виховував двох доньок.

Отримав бойовий досвід під час участі в АТО у 2014-2015 роках. Нагороджений відзнакою Президента України “За участь в антитерористичній операції”, нагрудними знаками “Учасник АТО”, “Ветеран війни”, медаллю “Доброволець”.

На другий день повномасштабної війни росії проти України, 25 лютого 2022 року , пішов до Ковельського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Служив у військовій частині А7063. До передислокації військ більше року стояв на варті спокою рідної Волині .

Старший солдат, старший стрілець стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти Сергій Жук загинув 27 квітня 2023 року поблизу села Діброва Краматорського району Донецької області.

Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища.

За мужність і героїзм, виявлені у захисті незалежності та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Жуку Сергію Олександровичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) (рішення Ковельської міської ради від 29 червня 2023 року №37/11).

Указом Президента України від 20 травня 2025 року № 310/2025 нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).