Життєво важливо – відчувати тони, півтони, яка вона по-рідному глибоченна. Як вона може іскритися синонімами.
Як може обіймати метафорами.
Яка вона славна у поезії та пісні!
Як, урешті, може так відбити, що воріженькам мало не здасться!
Бо вона може бути також захистом, безпекою і опорою.
Може об’єднувати і тримати при житті. Багатьох живе українське Слово так і втримало на світі в умовах, де вижити було нереально.
Але і люди такі вижили, і вона – встояла.
А ми й далі її плекаймо, «як парость виноградної лози».
Було актуально часів Максима Рильського, лишається на часі й сьогодні.
