22 травня минає 164 роки з дня перепоховання праху Тараса Шевченка на Чернечій горі у Каневі.

У нашій громаді вшанували пам’ять Великого Кобзаря покладанням квітів до його монумента у Ковелі та символічної могили у селі Колодниця.

Тарас Шевченко — не лише геніальний поет, а й духовний провідник українського народу. Його слово — це голос правди, любові до рідної землі, заклик до боротьби за свободу й гідність. Хоча його поезія була написана понад століття тому, вона залишається актуальною й досі.

Український пророк помер у Санкт-Петербурзі, але за своїм «Заповітом», 22 травня 1861 року був перепохований на Чернечій горі поблизу Канева. Таке його прагнення – свідчення глибокої любові до України.

Про це він часто писав у своїх творах:

«Свою Україну любіть.

Любіть її… во врем’я люте,

В остатню, тяжкую мінуту

За неї Господа моліть».