Сьогодні минає 155 років від дня народження геніальної українки — Лесі Петрівни Косач. Щоразу ми відкриваємо для себе іншу Лесю — незвідану, глибоку, надзвичайно багатогранну. Саме такою її змогли побачити учасники театралізованого дійства «Пишіть листи чорнилами й думками. І почуттями, що були між вами», яке представив колектив ліцею імені Олени Пчілки.

Захід розпочався хвилиною мовчання на знак пам’яті про загиблих Захисників та Захисниць України та покладанням квітів до стели загиблих Героїв і пам’ятника Лесі Українці.

Глядачі ніби перенеслися у ті часи, коли жила Леся. Понад століття тому, як і сьогодні, для кожної людини важливими були родина, любов, можливість жити у рідній країні. Якою ж була Леся насправді — найкраще розповідають її листи. У них вона постає щирою, відвертою, справжньою.

Її слово було не лише духовною зброєю, а й способом поділитися найпотаємнішими почуттями, роздумами, переживаннями. Недарма й сьогодні звучать рядки: «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…». У своїх одкровеннях вона часто писала про Україну, наголошуючи, що працювати для неї потрібно більше, ніж для себе, адже особисте життя минає, а зроблене для народу залишається.

Листи відкривають перед нами не лише постать великої письменниці, а й живу людину — доньку, подругу, жінку, яка щиро любила свій край і називала Волинь найріднішою для себе землею. Особливо зворушливим стало відтворення листування Лесі з матір’ю — найінтимнішої розмови двох близьких душ, двох геніїв.

Зі сцени звучало поетичне слово Лесі Українки — щире й проникливе. Виконання було настільки природним і талановитим, що здавалося: устами молоді промовляє сама Леся. А красивим доповненням стали хореографічні постановки та українські пісні.

Міський голова Ігор Чайка подякував усім учасникам за глибоке та емоційне дійство, підкресливши, що цього дня вдалося по-особливому розкрити тему листів, написаних серцем.

«Ви зробили це відмінно. Усе було на найвищому рівні — від акторської майстерності й емоційної подачі до сценічних образів та хореографії. Відчувається професійна робота наставників, зокрема майстерність сценариста Людмили Барановської та творчий талант режисера Єлизавети М’якоти, – зазначив мер, звертаючись до присутніх. – Ми слухали листи, написані понад століття тому, але в них є те, чого часто бракує сучасному світу — щирість і відповідальність за слово. Я мав честь передавати послання наших дітей українським воїнам. І знаю, наскільки важливо для них відкрити конверт і прочитати слова підтримки. Це додає сили, віри й нагадує заради кого вони стоять».

У фіналі директорка закладу Олена Вальчук зауважила: «Нехай ці листи стануть для нас прикладом того, як потрібно любити свою землю. Адже адресат листів Лесі — це ми. А наша відповідь їй — це наша пам’ять, наша мова, наша вільна і незалежна Україна».

«Ні, я жива, я вічно буду жити…» — ці слова стали символічним завершенням дійства.

Леся Українка назавжди увійшла в історію нашої держави, залишивши по собі величезний творчий доробок. Її слово і сьогодні надихає українців на віру, стійкість і перемогу.