Йому б виховувати своїх синів, турбуватись про дружину, маму, облаштовувати родинне обійстя. Але сьогодні Ковельська громада провела в останню земну дорогу Олександра Леонідовича Ризванюка.

Він у перші дні повномасштабного вторгнення полишив роботу за кордоном і добровільно став до лав Збройних Сил України. Наш земляк воював у сьомому прикордонному загоні. Він захищав свою сім’ю, країну, нас із вами. А 18 липня на Донеччині його життя обірвала війна. Тепер йому назавжди 40.

Олександр жив у Ковелі. Виховувався у родині залізничників, де довгий час працював його тато, нині — брат. Коли створив власну сім’ю, то згодом почав зводити будинок у сусідньому селі Вербка. Для того, щоб мати кошти, поїхав працювати у Бельгію. Після 24 лютого повернувся, хоча мав повне право, як батько трьох дітей, не йти на фронт.

У юності Саша здобув спеціальність електрика у місцевому професійно-технічному училищі. Втім, був майстром на всі руки. А ще Олександр любив природу, рідну землю, засівати поля.

“Сьогодні ще одна нива залишиться без господаря, без господаря залишився його дім, який він не встиг добудувати. Мама не обніме сина, дружина — чоловіка, а діти не відчують батьківської теплоти. Схиляємо низько голови перед Героєм. Дякуємо за все, що він зробив для країни та кожного з нас”, – сказав під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка.

Співчуття рідним, друзям, усім, хто знав Олександра, від імені побратимів висловив Володимир Прокопчук: “Важко говорити. Спасибі батькам за такого сина. Шкода, дуже шкода, що його уже нема. Він був дуже хорошим другом, людиною. Його усім не вистачатиме Спочивай з миром, друже, брате”

Поховали Олександра Ризванюка на кладовищі села Вербка, поруч із батьком.

Вічна памʼять і незгасима слава Герою!

Слава Україні!