Цей страшний лютий, здається, не закінчиться ніколи.  Сьогодні уже 722 його день,  і дуже важкий для нашої громади. Ковель попрощався ще з одним захисником Володимиром Крисюком. Йому було лише 43.

Біль втрати складно заспокоїти, та напевне іще більше він пече, коли втрачаємо справжніх та щирих.  Саме таким був наш земляк,  який загинув у боротьбі за незалежну Україну. Свій останній бій він прийняв 13 лютого біля села Першотравневе на Харківщині.

Володимир народився на Любомльщині, у селі Зачернеччя. Закінчив місцеву школу, здобув спеціальність у Луківському професійно-технічному училищі.  Далі була строкова служба в армії. 

За своє життя він спробував і важкого заробітчанського хліба. Власне, коли розпочалось  повномасштабне вторгнення, Володимир був за кордоном. Але він повернувся в Україну до своїх рідних. Через деякий час підписав контракт із ЗСУ. Потім  навчався у різних містах України,  опановував військові навички. А з березня минулого року боронив Україну на передовій, на найгарячіших ділянках  фронту.

Побратими його називали «Батя». І це дуже влучно, адже Володимир був досить  здоровим, кремезним чоловіком, із  загостреним почуттям справедливості. Рідні кажуть, що він вмів постояти за них,  своїх побратимів,  своє місто,  свою країну.

А у мирному житті, як пригадують ті, хто його знав, Володимир був чудовим господарем. Його порядку на подвір’ї могли позаздрити усі. А те, як він складав дрова, було справжнім мистецтвом.

– Не судилося йому довго погосподарювати, – говорив під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка. – І сьогодні ми всі тут. Всім нам важко, але найважче родині. Володимир був  надійною опорою і підтримкою для мами, дружини, другом  і порадником  своїм дітям. Він  понад усе любив Україну і свою сім’ю. Саме таким у серцях рідних він залишиться назавжди, саме таким ми його запам’ятаємо усі.

Мер висловим співчуття рідним і вкотре подякував ковельчанам  за те, що прийшли віддати останню шану захиснику,  завдяки якому ми живемо у відносно  мирному місті.

Спасибі тобі,  воїне, що ти зробив для нас, для країни. Пам’ятатимемо тебе завжди. Прощавай, «Батя»

Вічна пам’ять і слава Герою!