Учора на фасаді Ковельської школи мистецтв відкрили меморіальну дошку відомому у місті скрипалю, викладачу, заслуженому працівнику культури України Михайлу Тлумаку. Як і у житті,  на ній – маестро зі скрипкою.

2 лютого йому  мало би виповнитись 90 років. У листопаді 2021 талановитого музиканта не стало. Але про нього залишились найсвітліші спогади.

До Ковеля Михайло Тлумак приїхав у 1959. Історія його життя тісно пов’язана зі школою мистецтв, в якій він працював 62 роки. У 1970–1985 роках очолював струнно-смичковий відділ. З його ініціативи в 2000 році при школі мистецтв відкрили клас віолончелі. Понад шість десятиліть Михайло Григорович навчав дітей гри на скрипці.

Він був засновником відомого на Волині інструментального гурту «Чардаш», солістом знаного ансамблю пісні й танцю «Лісова пісня» та інструментального ансамблю «Ретро». Високої оцінки заслуговує його праця з оркестром народних інструментів. Під керівництвом Михайла Тлумака оркестр здобув чимало нагород на обласних та всеукраїнських конкурсах і фестивалях. Музикант зі скрипкою об’їздив усю Європу. У 2013 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

На відкритті меморіальної дошки спогадами про музиканта поділився міський голова Ігор Чайка.

– Це була людина, з якою я дуже часто спілкувався. Добрий, щирий, Михайло Тлумак завжди був відкритим до розмови. Коли він брав до рук скрипку — ставало відразу зрозуміло, що Михайло Григорович має талант від Бога. Наскільки гармонійно звучали мелодії цього інструменту у його виконанні. Колеги, учні повинні продовжувати справу свого наставника, аби його музика звучала й після нашої Перемоги. Ми пам’ятаємо нашого скрипаля і будемо пам’ятати завжди.

Тепло говорили про талановитого ковельчанина ті, чиї дороги з ним тісно переплітались у житті – заступник директора школи мистецтв Людмила Мишковець, головний редактор газети “Вісті Ковельщини” Микола Вельма, отець Ростислав Дідух та тато вихованця Михайла Тлумака Володимир Шеремета.

Пісню «Старий скрипаль» у виконанні ансамблю «Награш», в якому грав і Михайло Тлумак, ще за життя присвятили маестро. І сьогодні вона часто звучить у нашому місті у пам’ять про нього.

Сьогодні Михайла Тлумака уже нема з нами, але є його скрипка, його родина, діти, онуки, правнуки, є його учні, колеги. Живе пам’ять про хорошу людину.