Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Обранці громади разом з секретарем міської ради Оксаною Багновою, заступником міського голови Наталією Маленицькою та начальником управління освіти Віктором Бичковським побували у кількох школах та садках.

Завідувач одного з чергових ЗДО Надія Шевчик розповіла, що колектив упродовж літа уже набув певного досвіду роботи у нових умовах. Укриття у них знаходиться в окремому приміщенні. Тож, якщо дітки гуляють на вулиці, вони встигають за 2 хвилини спуститись у безпечне місце.

З приміщення це займає 5 хвилин. Були випадки, коли оголошувалась тривога під час сну дітей. Тоді до евакуації залучається весь колектив: адміністрація, вихователі, няні, кухарі. І найменших несуть на руках, закутаних в ковдрах, аби малеча прокидались поступово і не лякалась.

Укриття у садочку депутатів вразило своєю ошатністю та наповненням. Затишне, з цікавими малюнками, іграшками. Є тут і санітарна кімната, медичний куточок, зберігаються тривожні рюкзаки дітвори.

Батьки, які прийшли на зустріч з депутатами, кажуть, що задоволені роботою колективу садка і самі з радістю долучились до облаштування укриття, адже це все заради безпеки їх діток.

За словами начальника управління освіти Віктора Бичковського, цьогоріч ковельські дитсадки зможуть відвідувати майже 800 діток. Планують сформувати 60 груп. Роботу закладів дошкільної освіти буде організовано відповідно до вимог воєнного часу.

Школи теж набувають досвіду з облаштування укриттів. Важливо, щоб приміщення відповідали всім визначеним нормам.

Та й навчання цьогоріч буде досить непростим в організації. Зокрема, на одній паралелі працюватимуть класи з дистанційним, змішаним (очне і дистанційне) та очним навчанням.

І це уже буде вибір батьків, який з них відвідуватиме їхня дитина.

На думку директора Галини Сидорук, найліпше було б, якби молодша ланка здобувала освіту безпосередньо у ліцеї. Цих діток потрібно найперше навчити вчитись. Та знову ж таки — рішення за батьками.

Також школи готуються перейти на навчання у дві зміни, аби забезпечити швидку евакуацію дітей під час тривоги. І найперше на початку навчального року у дитсадках та школах будуть освоювати ці навички.

Заступник міського голови Наталія Маленицька подякувала депутатам за те, що вони підтримують усі ініціативи міської влади щодо ковельської освіти.

Керівникам та колективам закладів, батькам – за колосальну роботу і розуміння.

Сьогодні у Ковелі відбулась акція на підтримку військовополонених та їх родин.

Десятки ковельчан у День Незалежності України прийшли на площу Героїв Майдану, аби вкотре привернути увагу суспільства, українського та світового, міжнародних організацій: не будьмо байдужі, не забуваймо про терористичний акт в Оленівці, під час якого росіяни знищили 53 полонених. Більшість були бійцями полку «Азов». Не забуваймо про тих, хто залишається в руках терористів.

“У нас великий борг перед нашими воїнами, які сьогодні в полоні. Перед їхніми сім’ями – батьками, дружинами, дітьми. У нашій громаді три такі родини. Низький уклін вам за ваших і наших синів. На сьогодні вже достеменно відомо, що саме легендарний полк Азов, який був сформований і воював, як новітня армія, за стандартами НАТО – великою мірою втримав швидке просування ворога на півдні. І ми маємо голос, щоб не тільки в цей день нагадувати світові – АЗОВ – це елітні війська України, це – ГЕРОЇ! Які мають повернутися додому!”, – наголосив міський голова Ігор Чайка, звертаючись до присутніх.

Ковельчани тримали в руках плакати різного змісту, вимагаючи звільнення бійців з полону.

На площі було багато чорнобривців, адже це квітка-символ синівської любові до матері, любові до рідної землі, маминої абсолютної любові й надії на зустріч із сином чи донькою, мамою чи татом, чоловіком чи дружиною.

Молимося! Стоїмо! Віримо! Чекаємо! Переможемо!

Учора у Ковелі на вулиці Відродження, 4 урочисто відкрили меморіальну дошку на честь Почесного громадянина міста Володимира Осіюка.

Саме у цьому будинку мешкав він зі своїми батьками – Костянтином Володимировичем та Марією Ільківною, які познайомились і створили сім’ю на засланні. Володимир народився у 1955 року у «Мамському таборі» на Колимі. У 60-их – родина переїхала у Ковель.
У їхньому домі бували державні діячі, народні депутати України, члени УГС та УРП Левко Лук’яненко, Степан Хмара, Михайло Горинь, Богдан Горинь.

Право відкрити пам’ятну дошку надали міському голові Ігорю Чайці, соратникам Володимира Осіюка, людям, які стояли біля витоків української незалежності – народному депутату України першого скликання Олександру Гудимі, першому голові Руху на Волині Михайлу Тискому та товаришу Геннадію Сарапіну.

«Ми маємо знати і шанувати свою історію. Володимир Осіюк – людина, яка все своє життя присвятила боротьбі за Україну, відродженню нашої держави. Символічно, що саме в День Державного Прапора ми відкриваємо цю пам’ятну дошку, тому що саме Володимир Костянтинович був серед тих людей, які підняли синьо-жовтий стяг над нашим містом у серпні 1990 року», – наголосив міський голова Ігор Чайка.

У серпні 1989 року Володимир Осіюк заснував та очолив у Ковелі осередок Української Гельсінської Спілки. А в лютому 1990 став одним із засновників Ковельської міськрайонної організації Народного Руху України за перебудову. Під проводом Володимира Осіюка національно-патріотичні сили Ковеля домоглися повернення релігійній громаді міста Благовіщенської церкви.

До останніх своїх днів Володимир Осіюк був станичним Ковельської міської станиці братства вояків ОУН-УПА імені Клима Савура.

Згадати Володимира Костянтиновича та вшанувати пам’ять про нього прийшло чимало однодумців, знайомих, друзів.

«Це сьогодні ми можемо вільно говорити «Слава Україні», тримати синьо-жовтий прапор. У 1989-1990 роках ніхто не знав, чим це закінчиться. Пам’ятали практику совєтської імперії, коли українців карали за їх переконання, погляди. Володимир Осіюк – це людина-прапороносець, носій ідей незалежності в центрі Волині, людина, яка не боялась, вміла і могла вести за собою інших», – поділився своїми спогадами про Володимира Осіюка Олександр Гудима.

«Людина жила в ім’я України та заради України», – таким пам’ятає ковельчанина Михайло Тиский.

З ініціативою встановити пам’ятну дошку на будинку, де проживав Почесний громадянин міста Ковеля Володимир Осіюк, виступив Заслужений працівник культури України, ковельчанин Іван Сидорук.

Саме завдяки таким людям, як Володимир Осіюк, його батькам Україна відбулась. А наше завдання її вберегти.

Слава Україні!

31 рік тому перед світом постала держава з тисячолітньою славною історією, багатою духовною культурою, зі своїми символами, мовою, миролюбними людьми – українським народом. Народом, який тепер надихає весь світ своєю мужньою боротьбою за мир і свободу, показує незламність характеру і сили духу.

Цьогоріч головне свято нашої країни ми відзначаємо в умовах війни. Нині Україна в думках, в душі, вона – глибоко в серці. Це – самостійна, вільна, неподільна держава. І буде такою завжди. Велика в цьому заслуга військових і волонтерів.

Хочу низько вклонитися рідним загиблих, які втратили своїх дітей, чоловіків; сім’ям військових, які боронять нашу державу. На жаль, ми платимо велику ціну за нашу Незалежність. Від міської громади щиро дякую за те, що ви виховали патріотів, які своїм прикладом показують, що Україна була, є і буде.

Ми і надалі писатимемо свою історію як єдина, соборна і незалежна європейська держава! А інакше і бути не може. І черговий іспит, який випав на долю нашого покоління, ми складемо достойно. Відстоїмо великий привілей жити у демократичній країні, дихати повітрям свободи і бути вільною людиною.

Стійкості нам, мужності, віри у себе та свою державу.

Слава Україні! Героям Слава!

Ігор Чайка, міський голова

За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові рішенням Ковельської міської ради від 28 липня 2022 року №24/38 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) військовослужбовцям, які загинули під час повномасштабної війни росії проти України:

БОГДАНУ Петру Володимировичу
ГОНТІ Валерію Олександровичу
ДЕЙНЕЦІ Олексію Петровичу
ДМИТРУКУ Олександру Степановичу
ДЯЧЕНКУ Дмитру Юрійовичу
КОВАЛЬЧУКУ Юрію Олександровичу
КРАВЧИКУ Юрію Леонідовичу
ЛОБАНОВУ Єгору Юрійовичу
ЛУК’ЯНОВИЧУ Олександру Володимировичу, Герою України
ПОЛІЩУКУ Мирославу Олександровичу
РЕШЕТІЛОВУ Андрію Вадимовичу
СМІТЮХУ Сергію Олексійовичу
ЯГОДІ Дмитру Вікторовичу

За мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові рішенням Ковельської міської ради від 28 жовтня 2021 року №14/192 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно)
майору Державної прикордонної служби України

ТИМОХІНУ Ігорю Вікторовичу

За особистий внесок у подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, виявлені самовідданість і професіоналізм, багаторічну активну громадську діяльність рішенням Ковельської міської ради від 28 липня 2022 року №24/38 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно)

ТЮБАЮ Степану Степановичу — учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, полковнику внутрішньої служби.

Нагороди отримали члени їхніх родин.

З нагоди Дня Державного Прапора України у Ковелі на бульварі Лесі Українки урочисто підняли національний стяг. Саме там вперше у серпні 1990 року він замайорів над містом.
Тоді патріоти України засвідчили свою національну позицію, зробивши це одними з перших на Волині. Це місце є знаковим для Ковеля ще і тому, що тут встановлено пам’ятник борцям за волю України.

Право підняти Державний Прапор України було надано старшому солдату ЗСУ Олександру Столяруку та молодшому сержанту ЗСУ Миколі Федоруку.

Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв, які загинули під час виконання бойових завдань із захисту суверенітету та територіальної цілісності України, а також мирних громадян, які загинули від збройної агресії російської федерації проти України.

Про історію та роль синьо-жовтого знамена говорили ведучі урочистого заходу Наталія Гончар та Світлана Труш.

До присутніх звернувся міський голова Ігор Чайка: “За наш прапор хлопці йдуть під кулі, аби лише не дістався у ворожі руки. З ним ми проводимо в останню путь наших героїв. Його малюють на щічках діти. У нього зі сльозами загортаються наші спортсмени на п’єдесталі переможців.

Він сьогодні майорить на всіх континентах. Та головне, що він сьогодні майорить в серці кожного з нас. 

Ковель сьогодні – синьо-жовтий. У цих кольорах сьогодні – вся Україна. Вільна. Нескорена. Непереможна. Так є. І так буде. Бо Україна – понад усе. Вона – в серці кожного з нас. Зі святом! З Днем Державного Прапора! Слава Україні!”

Священники ПЦУ відслужили молитву за Україну.

Присутні поклали квіти до підніжжя пам’ятника борцям за волю України та стели пам’яті загиблим землякам та Героїв Небесної Сотні.

У ці святкові дні пам’ятник Тарасу Шевченку буде вбраний у велетенську вишиванку.

Нагадаємо, цю сорочку було створено з ініціативи ГО «Велика ідея». Роботу розпочали 2017 року у День Незалежності.

Упродовж 2017 року над вишиванкою працювали 26 трудових колективів та 15 загальноосвітніх шкіл Ковельщини, а також мешканці Волинської, Луганської, Донецької, Одеської, Львівської, Київської областей, гості з Італії, Великої Британії та США. Загалом 2500 людей долучились до створення вишиванки.

Вражають і розміри традиційного українського вбрання – на виріб пішло 36 метрів тканини, а головна частина вишиванки (маніжка) має розміри 180 на 80 см. Пояс – 8 метрів.

Дорога ковельська громадо!

Немає на світі більше таких кольорів, від погляду на які швидше б‘ється серце. Наш жовто-блакитний.

За наш прапор хлопці йдуть під кулі, аби лише не дістався у ворожі руки.

З ним ми проводимо в останню путь наших героїв. Його малюють на щічках діти.

У нього зі сльозами загортаються наші спортсмени на п’єдесталі переможців.

Він сьогодні майорить на будинках звичайних мешканців по всіх континентах, які підтримують Україну у війні проти російського окупанта.

Та головне – що він сьогодні майорить в серці кожного з нас.

Наші діти, яким цього року довелося виїжджати за кордон, сказали золоту фразу: «Немає в світі рідніших кольорів. Побачив український прапор – зустрів рідну людину».

Нехай він таким буде для кожного з нас. Рідним. Дорогим. Живим! Нехай проростає в наших дітях, які вже бачать і розуміють ціну всього, чим є Україна.

Ми розуміли, що маємо бути максимально обережними в ці святкові дні. Тож вирішили: нехай в цьому році голосно говорить не святкова програма, а українська атмосфера. Нехай жовто-блакитний говорить до нас з кожної будівлі та вікна.

Крім того, що в нас у ці дні жовто-блакитний бульвар Лесі Українки – також прикрашені жовто-блакитним дерева в парку, тут змінили свої «вбрання» з сірих на кольорові «три сестри».

Одягнений у вишиванку наш Шевченко.

Також у нас заквітчається візерунком-вишивкою бруківка на Площі Героїв Майдану.

Так, ми теж не будемо, з метою безпеки, проводити заходи в центрі міста 24 серпня.

Але! Ми дуже хочемо нагадати цього дня всім про наших полонених. Вони зараз фізично не з нами. Але вони – з нами! В думках, серцях і молитвах.

Тож проведемо лише короткий флеш-моб на підтримку їх та їхній сімей біля міської ради в середу, 24 серпня, о 15 годині.

Усі заходи й роботу фотозон переносимо на перші числа вересня, про що повідомимо додатково.

Друзі! В нас попереду ще не один День Прапора і День Незалежності. Але всі ми ще маємо відсвяткувати нашу перемогу!

Тож зараз максимально бережімо себе й близьких! Не ігноруємо сигнали повітряної тривоги й пам‘ятаємо: все буде Україна!

Ігор Чайка, міський голова