Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Міський голова Ігор Чайка зустрівся зі срібними  призерами  Всеукраїнського турніру юних правознавців. Нещодавно команда  у складі: Катерини Васковець, Іванни  Королік, Анни Півень, Олександри  Сачук  ( ліцей  імені Олени Пчілки) та Артема Романюка (ліцей №3 імені Лесі Українки) разом зі своїм талановитим наставником Світланою Бручею брали участь в інтелектуальних змаганнях.

Ковельчани вийшли у фінал, де своїми знаннями,  наполегливістю, ерудицією досягли надзвичайно високого результату.

Дівчата – неймовірні спікери, усі – надзвичайно харизматичні. Без перебільшення – це молодь, за якою майбутнє України. У розмові відчувалось, що емоції від участі, командної гри, конкуренції, боротьби – ще дуже свіжі.

Розповідають, що енергетика таких  змагань їм надзвичайно імпонує, присутній там азарт не може зрівнятись із жодною олімпіадою,  грою. А турнірний дух ще довго не відпускає, особливо, коли вдається відчути його переможний смак.

За словами Світлани Бручі, найскладніше завдання для неї було –  сформувати команду для таких змагань, адже участь передбачає велику працю, певні обмеження у звичному ритмі життя. Не кожен готовий до цього.

– Це дуже сильна команда. Кожен її учасник – лідер, має глибокі знання, аналітичне мислення, тримає руку на пульсі сьогодення, володіє словом. Головне – ці діти уміють працювати разом, не сходити з дистанції, за будь-яких обставин концентруватись, досягати бажаного.

На зустріч з міським головою не зміг прийти Артем Романюк. Втім, дівчата просто засипали свого друга, як вони його називають «універсального бійця»,  компліментами. І наголошували, що його частка у такому високому досягненні  є неоціненною і надзвичайно вагомою.

Катерина, Іванна, Анна, Олександра поділились своїми планами на майбутнє. Більшість з них хочуть його пов’язати з правничими науками, а для когось – це лише хобі, цінний багаж знань, можливість збагатити свій інтелект.

Срібні призерки чесно зізнались, що з великим задоволенням йшли на зустріч з мером. А одна з них через це пропустила нагородження у Луцьку за ще одне досягнення.

Усі, як з’ясувалось, вперше у кабінеті очільника міста. Тож Ігор Леонтійович провів невелику екскурсію, розповів про речі, які є дуже цінними не лише для нього, а й для усіх ковельчан. Це — знамена підрозділів, які воїни передають нашій громаді, подарунки, виготовлені власноруч захисниками. Багато спілкувались і про управлінські справи,  сьогодення, майбутнє.

Ігор Чайка подякував дівчатам,  наставнику Світлані Бручі, директору ліцею імені Олени Пчілки Олені Вальчук, начальнику управління освіти Віктору Бичковському  за те, що вони достойно представили Ковель, довели собі та іншим, що знання – це сила.

– Дуже приємно дізнаватись, що наші учні перемагають не лише на обласних турнірах, але й на Всеукраїнських. Щиро вас усіх вітаю.  Вважаю, що наша ковельська освіта – досить конкурентоспроможна. І такі успіхи – яскравий доказ цьому. А дівчатам хочеться ще сказати: де б вас не закинула доля, пам’ятайте,  що ви – ковельчани. Тут вас завжди чекають, вами тут пишаються, у вас вірять. Гарного, світлого  майбутнього  вам, – підсумовуючи, зазначив мер.

Дуже символічно, що саме у День вишиванки у Ковелі відкрилась виставка творчих робіт неперевершеної майстрині Ніни Габрилевич. Кожна її робота – своєрідна  мелодія, покладена на полотно, яка виграє теплом і ніжністю, дивує красою і витонченістю. 

Сама пані Ніна зізнається, що вишивка  – це свято її душі:  «Я не можу жити без голки в руках. Вона рятує мене від біди, сліз, негараздів. Моя майстерня ніколи не закривається. Хочу якнайбільше залишити після себе у цьому світі. А поки  житиму — буду творити і не зраджуватиму своєму кредо: “Люблю життя. Безмежно люблю свою землю. Родину. А понад усе — вишивання.”

Ніна  Габрилевич – жінка з цікавою долею. Вона упродовж 13 років була  активним учасником ансамблю пісні та танцю «Лісова пісня». І хоч за фахом вона диригент народного оркестру, але так вже сталося, що чимало років працювала у військкоматі.

Вперше ковельська майстриня представила свої роботи на публіку ще 25 років тому. Її творча скриня  надзвичайно багата на рушники, серветки, вимпели, сорочки, ікони. Не злічити усього доробку вишивальниці. Більше вісімдесяти виробів можна побачити на виставці цього разу.

Особливе місце  займає рушник пам’яті, на якому будуть  імена всіх Героїв нашої громади, які загинули за Україну. Ідея створити такий унікальний виріб виникла в учасників проєкту «Крила». І саме Ніна Габрилевич вишила  орнамент, який розпочинає цю реліквію громади.

Багато людей сьогодні прийшло на відкриття виставки. Багато теплих слів, компліментів було сказано на адресу рукодільниці.

Міський голова Ігор Чайка висловив вдячність Ніні Сергіївні за її творчість, відданість улюбленій справі,  за те, що  вона пропагує любов до вишивки:

«У цих роботах — Ваш настрій, мистецтво, краса. Вишиванка — це не просто наш оберіг, ідентифікаційний код українців. Це — наша броня. Це не лише про одяг, а й про віру, зв’язок поколінь. Вишиванка — це оберіг, який зміцнює нашу віру в себе, віру в Україну», – наголосив він.

Протягом місяця всі бажаючі зможуть оглянути виставку, помилуватись  роботами Ніни Сергіївни. Можливо саме  після знайомства із її творчістю,  для когось вишивка також  стане частиною життя.

Українська вишиванка. Її хрестики та узори, наче саме життя, чергують яскраві й трагічні моменти, це наша історія у символах та орнаментах.

Вишиванка – це не просто одяг. Про неї часто пишуть, що це наш код нації. Наша ідентичність і краса. Те, що вирізняє нас серед інших. За вишиванкою можна впізнати, звідки вона — з Галичини, Буковини, Волині або ж Донбасу. Українського Донбасу. Зараз вона, як ніколи, символізує нашу силу та незламність.

Сьогодні ковельчани вбрались у вишиванки. Вона об’єднує і надихає, створює настрій і підкреслює нашу українську унікальність.

Кожен охочий міг зробити світлину у красивих фотозонах, що облаштовані в різних локаціях – народному домі «Просвіта» та публічній бібліотеці. Взяти участь у майстеркласі та навчитись виготовляти українські аксесуари – віночки.

Ми отримуємо фото від наших закладів освіти, колективів організацій та установ, ковельчан.

Усі такі прекрасні в національному вбранні.

Бережімо своє! Цінуймо українське!

Такі засідання уже стали систематичними. Їх було запроваджено чотири роки тому. Зазвичай порядок денний формують уже самі голови ОСББ, ЖБК та управителі.

– Ми запрошуємо представників підприємств, спеціалістів, які можуть фахово відповісти на питання. Такі зустрічі – це можливість також і розповісти про плани влади, перспективи розвитку міста. У ході діалогу знайти спільний знаменник для розв’язання проблем, – зазначає Тарас Володимирович.

Цього разу на питання присутніх відповідали представники КП «Ковельводоканал» та Ковельської філії ПрАТ «Волиньобленерго», начальник відділу земельних ресурсів Вадим Логвінов.

Йшлося про нарахування за комунальні послуги, облік водопостачання та водовідведення, виникнення небалансів у багатоквартирних будинках, їх розподіл між мешканцями тощо. Представників ОСББ цікавили розрахунки та механізми визначення таких небалансів.

А також порушувалось тема встановлення автоматів з обмеження потужності в щитових, розташованих на землях комунальної власності.

За словами голови будинків ОСББ Наталії Бабенко, такі зустрічі надзвичайно важливі для співвласників багатоквартирних будинків.

– Вони не лише дають можливість поспілкуватись з владою чи вирішити певні питання. Також це нагода почути інших, обговорити актуальні проблеми, з якими стикаються керівники об’єднань, спільно шукати ефективні шляхи їх подолання, – додає вона.