Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Сьогодні на площі Героїв Майдану – дві домовини, дві обірвані долі. Ковельчани віддали останню шану військовим Олександру Сілівончику та Павлу Ромашуку.

У кожного з них своя життєва історія,  своя історія боротьби. Про це говорив міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.

Олександр Сілівончик  – корінний ковельчанин,  навчався у школі №3. У 1995 році закінчив Здолбунівське професійно-технічне училище  залізничного транспорту за спеціальністю оглядач ремонтних вагонів. Залізничниками були і його батьки, яких Олександр рано втратив.

Після  повернення  у рідне місто працював на підприємстві «КОМО». Потім довгий час був оператором котельні на ВП “Локомотивне депо Ковель”. Щирий, відкритий, добрий – таким його пам’ятають рідні, друзі, колеги.

Дружина Тетяна, сини Максим і Денис були для нього усім,  заради них він жив, заради них пішов  на війну у другий день повномасштабного вторгнення   – захищати своїх, захищати своє.

Олександру Сілівончику 20 грудня  виповнилося 47 років. А напередодні Різдва, 24 грудня, воїн загинув поблизу села Діброва на Луганщині.

Дружина Тетяна  після цієї страшної звістки  сказала, що вона не має права опускати руки, бо тепер сама повинна дбати про синів, виховувати їх за двох. А ще не забувати, що війна продовжується. Хлопці на передовій потребують нашої підтримки і допомоги.

Павло Ромашук  навчався у школі № 7. Після закінчення –  пішов в армію. Фактично все своє життя пов’язав з автомобілями.  Працював далекобійником,  водієм маршрутного таксі, згодом – підприємцем-перевізником. Його ковельчани часто могли бачити  на маршруті №2а «Незалежності-Сільмаш». Був дуже добрим, хорошим, привітним.  Про нього тепло згадують його рідні, яких він дуже любив.

На другий місяць війни добровільно став на захист країни.  Пройшов чимало гарячих точок. Через рік отримав важке поранення. І тоді почалась інша боротьба – за життя. Спочатку у прифронтових госпіталях, а останнім часом Павло проходив реабілітацію на Волині. Але так сталося, що нещасний випадок знову повернув його до лікарні, і медики не змогли врятувати чоловіка.

Павлу Ромашуку назавжди 43. Його тепер так не вистачатиме дружині, дітям, батькові, сестрі, братові, усім, хто його знав.

Жорстока війна продовжує вести свій безжальний рахунок, відбирати життя найкращих. Ми повинні  пам’ятати, якою ціною дається нам відносно мирний спокій у нашому Ковелі, на нашій Волині. Саме завдяки таким людям, як Олександр Сілівончик та Павло Ромашук.

Вічна їм пам’ять і шана.

Поховали воїнів на Алеї Героїв міського кладовища.

Учора у Ковелі проходив турнір з вільної боротьби пам’яті заслуженого тренера України Петра Федоровича Стуса. Упродовж сорока років своєї роботи  він  виховав чимало переможців та призерів змагань різного рівня.

Петро Стус – майстер спорту, ініціатор створення секцій з вільної боротьби у Ковелі і на Волині.  Як відомо, школа, у якій він працював,  носить його  ім’я.

Саме у ній і відбуваються змагання, у яких беруть участь представники  різних громад Волині та Рівненщини.

На відкритті до спортсменів, тренерів вболівальників звернувся міський голова Ігор Чайка:

«Кожна родина – міцна своїми традиціями. Ковельська школа вільної боротьби має їх чимало.  Вона виховала не одного чемпіона, допомогла своїм вихованцям досягти хороших результатів.  Дивлячись на цих дітей, розумієш, що  вона має хороше майбутнє. Саме вони будуть здобувати нові перемоги і примножувати спортивну славу нашого міста та України».

Мер, на прохання директора закладу Віталія Волосюка, виконав почесну місію –   вручив символічну  «золоту»  медаль дружині тренера Петра Стуса – Дарії Іванівні. Жінка поділилась спогадами про чоловіка, розповіла про його найуспішніших вихованців, подякувала, що його справу продовжують у нашому місті.

Завершується рік календарний, а разом з ним – спортивний. На церемонії відкриття турніру  Федерація вільної боротьби Волині підбила підсумки 2023, відзначивши кращих спортсменів і тренерів. Серед них – чимало ковельчан.

Це наші юні борчині –  Діана Рисьова, Олександра Малашевська, Катерина Бідзюра,  тренери – Олег Стус, Анатолій Мілехін та Олександр Мілехін.

А далі спортсмени демонстрували  свою майстерність на килимі. 

Уперше у Ковельському МТМО провели унікальну урологічну операцію. Завдяки оперативним професійним діям наших лікарів життю молодої дівчини уже нічого не загрожує.

17-річна пацієнтка мала вроджену ваду сечовидільної системи – підковоподібну нирку (зрощення двох нирок). Стан її здоров’я погіршувався упродовж багатьох років, аж поки права половина підковоподібної нирки перестала функціонувати.

Хвору доставили в лікарню у важкому стані з вираженим больовим синдромом та наявністю гіпертонічного кризу. Через звуження у сечоводі та ускладнення відтоку сечі об’єм рідини в нирці сягнув критичного рівня. А збільшення її розмірів стало помітним навіть зовні.

Лікарі діагностували термінальний гідронефроз із наслідками, гідронефротичну трансформацію правої половини підковоподібної нирки, вторинну артеріальну гіпертензію.

Команда фахівців у складі: Остапа Звоздяка, Миколи Дем’янчука, Олега Кубая, успішно виконала лапароскопічну гемінефруретеректомію правої половини підковоподібної нирки (мінілапаротомія за Пфанненштилем з видаленням макропрепарата). Дренування черевної порожнини.

Ковельські лікарі дякують за співпрацю та обмін досвідом лікарю-урологу Володимиру Дмитріву (Перше територіальне медичне об’єднання Львова).

Нині пацієнтка почувається добре та уже виписана додому. Важливо, що після такої складної операції у молодої дівчини відсутні післяопераційні шрами і рубці. Бо втручання виконане через маленький розріз на шкірі внизу живота, тож має хороший косметичний ефект.

Медицина стрімко розвивається, і надважливо за нею встигати. Наближаємо медичну допомогу до рівня кращих світових стандартів заради здоров’я та життя людей.

Ковельське МТМО

Приїхали закуплені Ковельською міською радою понад пів сотні радіостанцій Motorola. Найближчим часом їх буде передано волинським воїнам на фронт. Про це написав міський голова Ігор Чайка на своїй сторінці у Фейсбук.

«На 50 рацій мали офіційний запит від нашої 100-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.

Вартість закупівлі – майже 1,9 мільйона гривень.   

Чекаємо також на поставку 6 комплектів радіорелейних станцій» – повідомляє мер.

Сьогодні у Ковелі в ліцеї №7 проходив V відкритий міський фізкультурно-оздоровчий фестиваль «Перемагай себе» серед  осіб з інвалідністю.

Ініціатор заходу –  громадська організація “Асоціація осіб з інвалідністю “Добродія в дії”, яка спільно  з управлінням культури, молоді, спорту та туризму  й організувала змагання.

У них, крім трьох ковельських команд, взяли участь спортсмени ще з десяти громад Волині. Наважився спробувати свої сили та доєднався до однієї з міських команд військовослужбовець Микола Лостюк. Він отримав важке поранення на Запорізькому напрямку. Зараз проходить лікування, реабілітацію. І для нього після важких військових буднів це – перший досвід мирної, спортивної боротьби.

Міський голова Ігор Чайка, який побував на відкритті фестивалю, привітав усіх з різдвяно – новорічними святами, побажав успішного виступу спортсменам.

– Дякуємо Збройним Силам, що ми у відносно мирному Ковелі можемо проводити такі заходи. Навіть у ці складні часи ви не припиняєте активностей, удосконалюєтесь фізично, обмінюєтесь думками, планами. Нехай все у вас вдасться. Велике спасибі усім, хто підготував та організував цей фестиваль.

Змагалися учасники  у 4-х дисциплінах: боча, дартс, кеглі, корихол. Усе це відбувалось на різних локаціях, де вирували щирі емоції, відчувалось бажання кожного бути найсильнішим та здобути цю важливу перемогу над собою.

Та всі ми очікуємо на нашу головну  Перемогу, тоді й смак особистих досягнень  буде набагато приємнішим.