Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Містобудівна документація «Детальний план території розміщення фермерського господарства для вирощування та зберігання сільськогосподарської продукції за межами населеного пункту села Ружин на території Ковельської територіальної громади Ковельського району Волинської області»

1. Замовник: відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області.

Юридична адреса: 45000, Волинська область, м. Ковель, вул.Незалежності,73, тел. (03352) 7-16-39, електронна адреса: vmbakovel@gmail.com.

2. Вид та основні цілі ДДП, його зв’язок з іншими документами державного планування.

«Детальний план території розміщення фермерського господарства для вирощування та зберігання сільськогосподарської продукції за межами населеного пункту села Ружин на території Ковельської територіальної громади Ковельського району Волинської області» (далі – ДПТ) є документацією з просторового планування на місцевому рівні.

Основною ціллю розроблення документації з просторового планування на місцевому рівні є: визначення планувальної організації та розвитку частини території, визначення параметрів забудови земельних ділянок, формування принципів планувальної організації та інженерного забезпечення території, визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами, створення транспортної інфраструктури, охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки, комплексного благоустрою, озеленення тощо.

Містобудівна документація «Детальний план території розміщення фермерського господарства для вирощування та зберігання сільськогосподарської продукції за межами населеного пункту села Ружин на території Ковельської територіальної громади Ковельського району Волинської області» розробляється на підставі рішення Ковельської міської ради від 25 жовтня 2025 року № №55/22 «Про дозвіл на розроблення детального плану території розміщення фермерського господарства в селі Ружин» (https://kowelrada.gov.ua/wp-content/uploads/55-22.zip) зі змінами внесеними рішенням міської ради від 23 квітня 2026 року № 78/15.

При розробленні детального плану території будуть враховані стратегії і програми економічного, демографічного, екологічного, соціального розвитку відповідної території, які в тій чи іншій мірі визначають передумови для прийняття проєктних рішень в даній містобудівній документації, а саме: Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року, Схема планування території Волинської області, Стратегія розвитку Волинської області на період до 2027 року, та ін. Проєкт розробляється відповідно до: Земельного, Водного та Лісового кодексів України; Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»; Закону України «Про управління відходами»; Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; Закону України «Про охорону навколишнього середовища»; Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; Закону України «Про екологічну мережу України»; Закону України «Про охорону земель»; Закон України «Про рослинний світ»; Закону України «Про тваринний світ»; Постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 року №926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації»; ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»; ДБН В.2.3-4:2015 «Автомобільні дороги. Частина І. Проектування Частина II. Будівництво»; ДБН Б.1.1-14-2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні»; ДБН В.2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проєктування»; ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проєктування», ДБН В.2.2-5:2011 «Благоустрій території», ДСП 173-96 «Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів», інші профільні Державні будівельні норми.

3. Якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів)

Територія, на яку розробляється містобудівна документація, розташована за межами населеного пункту села Ружин на території Ковельської територіальної громади Ковельського району Волинської області, зі східної сторони населеного пункту. Згідно зі Схемою планування території Волинської області, затвердженою рішенням Волинської обласної ради від 12.02.2017 № 10/14 територія детального плану знаходиться в межах територій переважного сільськогосподарського призначення.

Містобудівною документацією передбачається опрацювання території загальною площею 13,5019 га (кадастрові номери земельних ділянок: 0725585600:04:001:0337, 0725585600:04:001:0346, 0725585600:04:001:0340, 0725585600:04:001:0339, 0725585600:04:001:0341, 0725585600:04:001:0343), яка перебуває у приватній власності для ведення особистого селянського господарства.

Метою розроблення детального плану території є: встановлення меж території для розміщення будівель сільськогосподарського призначення та житлової зони (садиби фермера); визначення місць розташування основних господарських будівель, включаючи складські приміщення для зберігання сільськогосподарської продукції, визначення місць розміщення свердловин для технічних і питних потреб, будівництво локальних очисних споруд; розміщення трансформаторної підстанції для живлення об’єктів, організація під’їзних шляхів та стоянок для вантажних і легкових автомобілів.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» буріння з метою водопостачання належить до видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

4.Інформація про ймовірні наслідки: а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення; б) для територій з природоохоронним статусом; в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

а) Проєкт Детального плану не матиме значного впливу на довкілля та здоров’я населення, геологічне середовище, флору та фауну. Детальний план території розроблятиметься з урахуванням природно-кліматичних умов, існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та забудови, з дотриманням технологічних та санітарних розривів, з урахуванням взаємозв’язків основних та допоміжних споруд. Вплив на повітряне середовище буде зумовлюватись збільшенням викидів забруднюючих речовин від роботи двигунів транспортних засобів, викидами пилу при проведенні земляних робіт, викидів забруднюючих речовин під час проведення будівельних робіт. Дані речовини будуть утворюватися в кількостях, що не перевищуватимуть норм ГДК. Зміни мікроклімату, що безпосередньо пов’язані з відсутністю активних масштабних впливів планової діяльності (значних виділень парникових газів, теплоти, вологи тощо) не відбудеться. Вплив на водне середовище не відбуватиметься. Вплив на геологічне середовище можливий внаслідок проведення інженерно-технічних робіт, робіт з влаштування території. Вплив на ґрунтовий покрив полягатиме в ущільненні та перенесенні ґрунтового шару на етапі будівництва, проїзду транспорту. Негативні ендогенні та екзогенні процеси, явища природного та техногенного походження (тектонічні, сейсмічні, зсувні, селеві, зміни напруженого стану і властивостей масивів порід, деформації земної поверхні) не передбачаються. Джерелами шуму в період будівництва є будівельна техніка і автотранспорт, які працюють на будівельному майданчику. б) Зважаючи на географічне положення проєктованої території наслідків для довкілля прикордонних територій, у тому числі здоров’я населення, не очікується. в) На території проєктування відсутні об’єкти природно-заповідного фонду.

5. Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено

З метою розгляду альтернативних проєктних рішень та їх екологічних наслідків під час здійснення стратегічної екологічної оцінки проєкту «Детальний план території розміщення фермерського господарства для вирощування та зберігання сільськогосподарської продукції за межами населеного пункту села Ружин на території Ковельської територіальної громади Ковельського району Волинської області» рекомендовано розглядати альтернативні цілі та пріоритети, на досягнення яких спрямована містобудівна документація.

1. Альтернатива 1 “Нульова альтернатива” – тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку незатвердження зазначеного документа державного планування. Відмова від затвердження ДПТ, що залишить територію без впорядкованого планувального розвитку та не дасть можливості створити нові потужності для аграрного сектору громади;

2. Альтернатива 2 “Реалізація проєктних рішень”- реалізація та впровадження цілей та пріоритетів, на досягнення яких спрямована містобудівна документація;

3. Альтернатива 3 “Варіанти заходів” – альтернативні варіанти умов здійснення запропонованої діяльності. У цьому випадку альтернативи можуть базуватися на єдиних напрямах розвитку та планувальних рішеннях і відрізнятися, в основному, просторовою складовою.

Оцінка ефективності вказаних альтернативних варіантів буде відображена у звіті про стратегічну екологічну оцінку.

6.Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки

Проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту детального плану території відбувається відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» з використанням Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 296 від 10.08.2018р.). Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природного середовища на прямий чи опосередкований вплив людини, вирішення задач раціонального природокористування у відповідності з очікуваним станом природного середовища. Для здійснення стратегічної екологічної оцінки будуть використовуватись логічні і формалізовані методи прогнозування. Для підготовки звіту CEO передбачається використовувати наступну інформацію: доповіді про стан довкілля; статистичну інформацію; інформація, яка включена в інші акти законодавства, які мають відношення до проєкту ДПТ дані моніторингу стану довкілля; інша доступна інформація, документація, отримана в результаті запитів. Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проєкту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища. Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначити доцільність і прийнятність планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища. У звіті про СЕО необхідно також розробити комплекс заходів, спрямований на виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки впливу на стан навколишнього середовища та здоров’я населення будь-якого виду планованої господарської діяльності: вивчити в регіональному плані природні умови території, яка межує з територією розміщення планованої діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, ґрунти, рослинність та ін.), геолого-гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища; розглянути природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища; оцінити можливі зміни в природних і антропогенних екосистемах; визначити шляхи мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище; повідомити громадськість про ефективність проєкту і можливі екологічні наслідки. В ході CEO також необхідно провести оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, врахувати екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного і стабільного соціально-економічного розвитку району та підвищення якості життя населення.

7.Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Розроблення детального плану території як документа державного планування передбачає ухвалення містобудівних рішень, які впливають на просторову організацію території, функціональне зонування, транспортну, інженерну та соціальну інфраструктуру, а також формування умов для розміщення об’єктів, які потенційно можуть справляти вплив на довкілля. З огляду на це, відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», проведення СЕО є необхідним для забезпечення екологічно збалансованого планування, врахування екологічних факторів та запобігання негативному впливу на довкілля ще на етапі підготовки містобудівної документації. Стратегічна екологічна оцінка дозволить виявити потенційні ризики, пов’язані з реалізацією положень детального плану території, та розробити заходи щодо їх запобігання або пом’якшення. Зважаючи на державну політику в галузі забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні технології та матеріали, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо. Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на навколишнє середовище. При здійсненні планованої діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення будуть розглядатися: відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи; заходи радіаційної безпеки, відповідних санітарних правил, а також заходи встановлені нормами, іншими актами законодавства, що містять вимоги радіаційної безпеки.

8.Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку

Стратегічна екологічна оцінка буде виконана в обсягах, за змістом та структурою визначених статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та складається з наступних розділів:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

9. Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання.

Зауваження і пропозиції до Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки подаються у відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області.

Юридична адреса: 45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності,73, тел. (03352) 7-16-39, електронна адреса: vmbakovel@gmail.com.

Строк подання зауважень і пропозицій становить 10 днів з дня оприлюднення цієї заяви.

Відділ містобудування та архітектури

У Ковелі відбулося засідання погоджувальної комісії, яка розглядала спірні питання щодо будівництва багатоповерхівки на бульварі Лесі Українки. Комісію створено розпорядженням міського голови №135-р від 09.04.2026 з метою пошуку компромісу між забудовником та громадою.

До роботи долучилися архітектори, фахівці із земельних ресурсів, ДСНС та санітарної служби. Важливо, що інтереси мешканців відстоювали уповноважені представники громадськості, обрані під час попередніх слухань.

Комісія детально розглянула пропозиції, які надійшли від ковельчан в листопаді минулого року, зокрема:

• збільшити кількість паркомісць шляхом зменшення площі самого будинку та запровадження платних стоянок;

• розробити нову схему руху на вулицях Драгоманова, Косачів та бульварі Лесі Українки;

• перевірити проєкт на відповідність будівельним нормам та визначити, чи витримає міський водопровід і каналізація додаткове навантаження.

Головний архітектор міста Людмила Мурай роз’яснила деталі проєкту. Зокрема зазначила, що предметом розгляду є дві земельні ділянки загальною площею 0,7296 га з кадастровими номерами 0710400000:01:006:0039 та 0710400000:01:006:0040 на бульварі Лесі Українки, 12, які перебувають у користуванні ТзОВ «РІВЕР ПАРК ЛТД» для будівництва та обслуговування об’єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування. На ділянках розміщені п’ятиповерхова будівля готелю «Лісова пісня», яка містить 146 номерів і комерційні об’єкти на першому поверсі (магазини, кафе), а також будівля котельні з гаражем.

Пропонується розділити територію так, щоб ділянка площею 0,4066 га залишилася для обслуговування готелю, а на іншій – 0,3230 га – звести 32-квартирний будинок із підземним паркінгом і торговими приміщеннями.

Також повідомлено, що вже розроблено проєкт організації дорожнього руху на прилеглих вулицях, який передбачає створення платних місць для паркування.

Головний інженер КП «Ковельводоканал» Тарас Матвійчук поінформував про те, що підключення будинку до мереж водопостачання та каналізації технічно можливе.

Представники громади висловили побоювання, що центр міста буде перевантажений автівками. Вони запропонували орендарю ділянки будувати не житловий будинок, а об’єкт туристичного призначення, що відповідає нинішньому статусу землі.

За результатами обговорення комісія не змогла дійти спільної думки. Пропозиція мешканців зменшити площу будинку задля більшої парковки, яку також підтримав замовник документації, не набрала потрібної кількості голосів. Пропозиція підтримати проєкт забудови в нинішньому вигляді також не отримала підтримки більшості.

Оскільки комісія не змогла врегулювати спірні питання, остаточне рішення щодо цього детального плану території прийматиме замовник містобудівної документації – Ковельська міська рада.

Відділ містобудування та архітектури

Україна чекає на дітей і молодь з тимчасово окупованих територій та створює умови, щоб цей шлях був реальним, доступним і безпечним.

Ключова інформація для вступників: як подати документи, які спрощені умови діють і на яку підтримку можна розраховувати.

Вступникам із тимчасово окупованих територій не обов’язково складати НМТ — вони можуть пройти співбесіду в закладі освіти з відповідних предметів. Якщо виїзд відбувся після 1 жовтня 2025 року або людина досі перебуває на тимчасово окупованих територіях, вступ можливий без складання НМТ. Якщо ж виїзд був раніше — необхідні результати тесту, проте діє квота 2.

Квота 2 передбачає окремий конкурс на бюджетні місця. У ньому беруть участь вступники з тимчасово окупованих територій та територій активних бойових дій. У більшості університетів це 10% місць (але не менше одного), а в переміщених закладах вищої освіти — до 40%.

Допомогу зі вступом забезпечують освітні центри «Крим — Україна» та «Донбас — Україна», які працюють з 1 червня до 30 вересня. Вони забезпечують супровід на всіх етапах — від складання необхідних оцінювань до подання документів і проходження співбесіди. Частину процедур можна пройти дистанційно — ще до виїзду.

Вступ можливий навіть за відсутності паспорта — достатньо свідоцтва про народження. Паспорт громадянина України можна оформити вже після зарахування.

На час вступу надається безоплатне житло, а молодь віком до 23 років може отримати одноразову державну допомогу — 50 000 гривень. Також передбачені стипендії, пільгове проживання в гуртожитках і додаткова підтримка після переїзду.

Якщо ви лише плануєте виїзд — звертайтеся по допомогу. У межах ініціативи Bring Kids Back UA допомагають виїхати безкоштовно, конфіденційно та з повним супроводом — навіть за відсутності документів. Для кожного підбирають безпечний маршрут.

Якщо ви не готові вступати одразу, доступні підготовчі програми, зокрема «нульовий курс», які допоможуть підтягнути знання з українознавчих дисциплін, адаптуватися та спокійно підготуватися до навчання.

Вступ і навчання не потрібно проходити самостійно — на кожному етапі забезпечується підтримка та супровід.

Якщо вам потрібна додаткова інформація про вступ до українських університетів, процедуру подання документів або освітні можливості — звертайтеся до організацій та державних інституцій за посиланням у профілі.

З 19 по 21 квітня у Парижі відбувся традиційний міжнародний турнір з вільної боротьби CRISTO LUTTE-2026, у якому взяли участь понад 500 юних спортсменів з 15 країн Європи.

Вихованка Ковельської ДЮСШ №1 ім. Петра Стуса Поляк Анна, яка нині навчається у Володимирському спортивному ліцеї, виступала у ваговій категорії 46 кг.

Перемігши суперниць з Франції, Румунії та Німеччини, дівчина стала чемпіонкою турніру.

Вітаємо Анну з успіхом та бажаємо подальших вдалих стартів та перемог!

Олег Стус,

голова федерації

спортивної боротьби м.Ковеля

Кабінетом Міністрів України 25 березня 2026 року прийнято постанову № 405 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 11.03.2022 р. № 261 і від 30.12.2022 р. № 1475» (далі-Постанова № 405), якою затверджено Порядок та умови надання компенсації за спожиті комунальні послуги, придбання скрапленого газу, твердого і рідкого пічного побутового палива під час тимчасового розміщення евакуйованих осіб у збірних пунктах евакуації, проміжних пунктах евакуації, транзитних центрах та приймальних пунктах евакуації.

Компенсацію можуть отримати власники або орендарі:

• збірних пунктів евакуації,
• проміжних пунктів евакуації,
• транзитних центрів,
• приймальних пунктів евакуації,

за спожиті комунальні послуги та придбання скрапленого газу, твердого або рідкого пічного побутового палива, витрачені під час тимчасового розміщення евакуйованих осіб.

Власниками або орендарями вважаються ті, хто надає приміщення за рішенням органів влади для розміщення евакуйованих осіб.

Як отримати компенсацію – покроково

Крок 1. Підготовка документів

Що робить заклад (власник/орендар):

• заповнює заяву (додаток 1 до Постанови № 405) через електронний кабінет ПФУ;
• формує акт (додаток 2 до Постанови № 405):

– визначає площу для евакуйованих;

– зазначає кількість ліжко-місць;

– веде облік зайнятості ліжко-місць;

• збирає рахунки за комунальні послуги та паливо за звітний місяць.

Важливо:
усі документи подаються в електронній формі з КЕП.

Крок 2. Розрахунок компенсації

Що робить заклад (власник/орендар):

• самостійно розраховує суму компенсації, а саме:

– визначає загальну суму витрат на спожиті комунальні послуги (Рз), яка зазначена у виставлених рахунках;

– розраховує:

1) коефіцієнт площі (Кs),

2) коефіцієнт завантаження (Кмз);

• вносить розраховану суму в заяву та акт.

Формула розрахунку розміру компенсації (Рк):

Рк = Рз × Кs × Кмз

Якщо весь об’єкт використовується для евакуйованих і зайняті всі ліжко-місця:

заклад застосовує Кs = 1 і Кмз = 1 (тобто заявляє всю суму витрат).

Крок 3. Подання заяви

Що робить заклад (власник/орендар):

• подає заяву, акт і рахунки через портал ПФУ;

Строк:

• до 10 числа місяця, наступного за звітним;

Крок 4. Перевірка

Що робить Пенсійний фонд України:

• перевіряє подані документи і правильність розрахунку (формула, коефіцієнти);
• приймає рішення про призначення/відмову у призначенні компенсації.

Крок 5. Виплата компенсації

Що робить Пенсійний фонд України:

• перераховує кошти:

до 25 числа (у грудні – до 23);

на банківський рахунок, зазначений у заяві.

Крок 6. Використання коштів

Що робить заклад (власник/орендар):

• використовує кошти виключно на оплату комунальних послуг та палива;
• у разі переплати:

повертає кошти Пенсійному фонду України.

Крок 7. Контроль

Що робить Нацсоцслужба:

• проводить перевірки на місці;
• перевіряє:

– фактичне розміщення евакуйованих;

– достовірність даних у заяві та акті.

Наслідки порушень:

• ПФУ може зупинити виплату компенсації.

Крок 8. Оскарження

Що робить заклад (власник/орендар):

• у разі незгоди:

оскаржує рішення ПФУ;

Строк:

• протягом 3 календарних днів після отримання повідомлення.

Довідково:

Ключова логіка процесу:
Заклад (власник/орендар):
– розраховує суму компенсації (на підставі рахунків, площі та заповненості);
– формує документи (заява + акт + підтвердні рахунки);
– подає їх до ПФУ через електронний кабінет.
Пенсійний фонд України (ПФУ):
– перевіряє подані документи і розрахунок;
– приймає рішення про призначення компенсації;
– виплачує кошти.
Нацсоцслужба:
– контролює – перевіряє достовірність даних (фактичне розміщення, наявність
комунальних послуг тощо).

ГУ ПФУ у Волинській області

Державна мовна політика – не лише про закони, а й про кожного з нас. Роз’яснюємо ролі державних органів влади у формуванні та реалізації державної мовної політики, щоб кожен мав доступ до зрозумілої інформації.

Міністерство культури України

Мінкульт є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної мовної політики.

Мінкульт відповідно до покладених на нього завдань: здійснює нормативно-правове регулювання у сфері державної мовної політики; визначає перспективи та пріоритетні напрями розвитку у сфері державної мовної політики; вживає заходів до забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України; здійснює заходи щодо реалізації положень Європейської хартії регіональних мов або мов меншин у сфері культурної діяльності.

Положення про Мінкульт: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/885-2019-%D0%BF#Text

Уповноважений із захисту державної мови

З метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови.

Секретаріат Уповноваженого із захисту державної мови є державним органом, що утворюється Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 52 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» для забезпечення діяльності Уповноваженого із захисту державної мови.

Основними завданнями Секретаріату є організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Уповноваженого із захисту державної мови.

Повноваження та особливості функціонування Уповноваженого із захисту державної мови, а також Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови визначено статтями 49-57 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (розділ VІІІ Захист державної мови). 

Завданнями Уповноваженого є захист української мови як державної, а також захист права громадян України на отримання державною мовою інформації та послуг у сферах суспільного життя, усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою.

В межах реалізації покладених на нього завдань Уповноважений, зокрема розглядає скарги фізичних та юридичних осіб на дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій всіх форм власності, інших юридичних і фізичних осіб щодо дотримання вимог законодавства про державну мову; складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом.

Положення про Секретаріат Уповноваженого: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0002940-20#Text

Національна комісія зі стандартів державної мови

Національна комісія зі стандартів державної мови є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через Міністра освіти і науки.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань виконує наступні функції: напрацьовує і затверджує стандарти державної мови, зокрема: правопис української мови та зміни до нього; українську термінологію, зокрема правничу та медичну; стандарти транскрибування і транслітерації.

Розробляє і затверджує Класифікацію рівнів володіння державною мовою з урахуванням рекомендацій Ради Європи з мовної освіти (CEFR). Визначає і затверджує вимоги до рівнів володіння державною мовою для набуття громадянства України; затверджує порядок перевірки рівня володіння державною мовою.

Розробляє та подає у встановленому законом порядку на розгляд Кабінету Міністрів України проєкт Порядку проведення іспитів з метою перевірки рівня володіння державною мовою; затверджує завдання для проведення іспиту, а також організовує та проводить іспити для визначення рівня володіння державною мовою або призначає спеціально уповноважені державою установи (організації), які проводять іспити. Видає державні сертифікати про рівень володіння державною мовою та веде реєстр таких сертифікатів.

Положення про Національну комісію зі стандартів державної мови: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/911-2019-%D0%BF#Text

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті

Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав корінних народів і національних меншин в Україні.

ДЕСС відповідно до покладених на неї завдань: сприяє збереженню і розвитку самобутності корінних народів і національних меншин в Україні, задоволенню їх культурних, мовних та інформаційних потреб, а також сприяє діяльності громадських об’єднань національних меншин України щодо організації та проведення культурно-мистецьких і мовно-просвітницьких заходів. Розробляє заходи щодо збереження і забезпечення культурного і мовного розвитку корінних народів і національних меншин в Україні.

Положення про ДЕСС: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/812-2019-%D0%BF#Text

Місцеві державні адміністрації 

Місцеві державні адміністрації здійснюють державний контроль за додержанням законодавства з питань науки, мови, реклами, освіти, культури, охорони здоров’я, материнства та дитинства, сім’ї, молоді та дітей, соціального захисту населення, фізичної культури і спорту.

Закон України «Про місцеві державні адміністрації» (пункт 9 статті 16): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586-14#top

Корисні посилання на нормативно-правові акти, якими врегульовані питання державної мовної політики:

Про державну мову

Конституція України (стаття 10): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text;

Закон України «Про культуру» (стаття 5) https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2778-17#Text;

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2704-19#Text ;

Закон України «Про національні меншини (спільноти) України» (стаття 10): https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2827-20#Text;

Стратегія популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова – успішна держава» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/596-2019-%D1%80#Text;

Державна цільова національно-культурна програма забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/243-2024-%D1%80#Text;

Європейська Хартія регіональних мов або мов меншин https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_014#Text;

Перелік мов національних меншин (спільнот) та корінних народів України, яким загрожує зникнення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/670-2024-%D0%BF#n8;

Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-21#Text ;

Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII «Про національну безпеку України» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (пункт 4 частини третьої статті 3);

Закон України від 01.07.2010 № 2411-VI «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2411-17#Text (абзац десятий частини першої статті 3);

Кодекс України про адміністративні правопорушення https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/8073-10#Text (стаття 18852).

На сімдесят восьмій сесії міської ради було розглянуто понад 70 питань порядку денного. З-поміж іншого, депутати внесли зміни до головного фінансового документа громади. Рішення передбачає спрямування вільного залишку коштів, а також ресурсу від перевиконання доходів на пріоритетні потреби.

Значну частину фінансування виділено на підтримку сил оборони та безпеку громади – 3 млн гривень. Зокрема, на закупівлю безпілотників, комплектуючих та іншого необхідного обладнання.

Понад 12,9 млн гривень додали на підвищення заробітної плати  педагогам дошкільних і позашкільних закладів, мистецьких шкіл, центру професійного розвитку педагогічних працівників.

Кошти передбачено й на фінансування соціальної сфери. Понад 2,6 млн з бюджету громади спрямовано на збільшення оплати праці соціальних фахівців та спеціалістів з реабілітації. Рішення відповідає урядовій політиці соціальних стандартів, адже з 1 січня 2026 року передбачено зростання посадових окладів для цих працівників.

Додатково виділили понад 138 тисяч гривень на виплату стипендій та одноразових грошових нагород кращим спортсменам та тренерам з олімпійських, паралімпійських та неолімпійських видів спорту.

Депутати внесли зміни і доповнення до окремих місцевих Програм, опрацювали низку земельних питань та питань, що стосуються містобудівної документації. Взяли до відома інформацію про роботу виконавчого комітету міської ради у І кварталі 2026 року.