Перейти до основного вмісту
телефон Гарячої лінії Ковельського міського голови: 0 800 219 019 Повідомити про проблему

Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Ковель попрощався з Героєм Сергієм Сидоруком

Важко усвідомити, скільки вже разів громада збиралася під куполами собору Благовіщення Пресвятої Богородиці, щоб провести в останню земну дорогу наших воїнів, наших земляків. Сьогодні ковельчани попрощалися ще з одним Героєм — Сергієм Сидоруком, який майже два роки стояв на захисті країни.

Війна підірвала його здоров’я і забрала життя. Він ще багато не встиг здійснити зі своїх мрій і планів, не дожив, не долюбив. Йому було лише 47 років.

Сергій народився у Ковелі. Тут зробив свої перші кроки, тут формувався як людина. Після закінчення школи №11 навчався у Ковельському ПТУ №7, де здобув спеціальність електрика. Працював за фахом у малому приватному підприємстві «Інвестбуд» — був хорошим і відповідальним спеціалістом.

Від першого шлюбу у Сергія залишилися дві доньки — Анастасія та Тетяна, які нині проживають за кордоном. Рідні пригадують його як турботливого батька: він дуже любив своїх дівчат, багато часу проводив із ними, а коли вони подорослішали — завжди залишався на зв’язку, цікавився їхнім життям і підтримував.

Зі своєю дружиною Оксаною Сергій був знайомий із дитинства — вони навчалися в одній школі, жили по сусідству. У 2012 році доля звела їх разом, і відтоді вони будували спільне життя.

У травні 2024 року Сергій був призваний на військову службу до Збройних Сил України. Після навчання на Львівщині служив стрільцем у 82-й окремій десантно-штурмовій Буковинській бригаді ДШВ ЗСУ.

У серпні того ж року під час виконання бойового завдання на Сумщині він отримав важке поранення. Після тривалого лікування у Києві та Білій Церкві Сергія перевели до військової частини А5242 на Дніпропетровщині, де він займався організацією постачання продуктів харчування для військових.

Як розповіла дружина, чоловік часто телефонував, але рідко ділився подробицями служби — не хотів, аби вона хвилювалася. Після реабілітації він твердо вирішив узаконити їхні стосунки — тоді подружжя й одружилося.

Зовсім нещодавно, 21 березня, Сергій приїхав у відпустку. Та вже наступного дня через погіршення стану здоров’я його госпіталізували. Понад місяць він боровся за життя, проте хвороба взяла гору. Солдат, військовослужбовець взводу матеріального забезпечення військової частини А5242 Сергій Анатолійович Сидорук помер 5 квітня.

Як зазначив міський голова Ігор Чайка, усі, хто знав Сергія, запам’ятають його добрим, відповідальним, товариським, з прекрасним почуттям гумору.

«Щирі співчуття татові Анатолію Васильовичу, дружині Оксані, донькам Анастасії та Тетяні, сестрі Наталії. Сил вам пережити цю непоправну втрату.

А Сергій назавжди увійде в історію нашого міста і країни як воїн, Герой. Ми вдячні йому за захист, за те, що він зробив для кожного з нас», — звернувся Ігор Чайка до рідних воїна.

Поховали Сергія Сидорука на Алеї Героїв міського кладовища.

Вічна шана та слава Герою.

У Ковелі – Великодній ярмарок

Сьогодні у Ковелі, в самому центрі міста, проходить ярмарок, який об’єднав красу, традиції та благодійність. Серед різнобарв’я виробів можна знайти справжні скарби для дому: великодні кошики й декор до них, вишукані тарелі, підсвічники — усе, що додасть оселі затишку і святкового настрою. А ще можна купити прикраси, вишиванки, віночки — адже важко пройти повз таку красу.

Одним словом — тут є все, що потрібно до Великодня і для душі.

Та цей ярмарок — не лише про покупки. Він про добро. Адже кожна придбана річ — це внесок у важливу справу: збір коштів на дрон для наших Захисників.

Як повідомили організатори – управління культури, молоді, спорту та туризму – у ярмарку беруть участь представники з Рівного, Ратного та нашої громади — із Гішина, Доротищ, Городильця, а також гончарна студія «Глек» і Ковельський центр професійно-технічної освіти.

Тож не зволікайте — завітайте на ярмарок. Тут ви знайдете не лише красиві речі, а й можливість зробити добру справу.

Хай підготовка до Великодня буде в радість!

Гайд із пошуку роботи від Служби зайнятості

Державна служба зайнятості розповідає про фактори, які потрібні для пошуку роботи.

1. Найважливіше – зрозуміти, чим саме хочеться займатися.

Не існує хороших чи поганих професій, головне, щоб робота подобалася особисто вам. Державна служба зайнятості багато співпрацює з навчальними закладами, щоб пояснити дітям, що обирати фах треба за інтересами.

На сайті ДСЗ є можливість скористатися послугами профорієнтаційних консультантів. Кожна область має таких спеціалістів, на прийом до яких можна записатися онлайн: https://www.dcz.gov.ua/proforient/consultants?filter=UA05

Визначитись із майбутнім спрямуванням важливо, проте головним все ж буде освоїти навички, яких бракує.

2. Почати безпосередній пошук роботи, написати резюме та підготуватися до співбесіди.

Вміння будувати робочі відносини, здатність грамотно організовувати час, пошук нестандартних рішень, майстерність брати відповідальність та навички працювати під тиском – це здібності, які відточуються в центрах зайнятості по всій Україні.

3. Правильне оформлення на роботу

Фахівець і працедавець мають можливість познайомитися, зрозуміти чи підходять вони одне одному в питаннях умінь, навичок, здатності до адаптації. Але всі такі договори мають бути офіційними та передбачати оплату праці.

Всі роботодавці, які співпрацюють зі Службою зайнятості, офіційно наймають своїх працівників і оформлюють подібні документи. У разі пошуку роботи самостійно, це питання обов’язково потрібно проконтролювати.

 

Завтра відбудеться прощання з військовослужбовцем Сергієм Сидоруком, який помер від важкої хвороби

Війна продовжує забирати життя наших Захисників не лише на полі бою.
У лікарні від важкої хвороби помер ковельчанин, комірник взводу матеріального забезпечення військової частини А5242, солдат Сергій Анатолійович Сидорук (01.05.1978 р.н.).
Останні дні військовослужбовець перебував удома у відпустці. Через погіршення стану здоров’я його госпіталізували, однак врятувати життя не вдалося.
Прощання з воїном відбудеться у вівторок, 7 квітня, за таким порядком:
11:00 — служба в соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці;
12:00 — літія біля будинку воїна на вулиці Заводській, 5.
Поховають Сергія Сидорука на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам’ять і слава!

У вівторок, 7 квітня, у Ковельській громаді оголошено День жалоби.

Ковельські колективи «Барвінок» та «Дзвіночок» здобули перемоги на фестивалі «Танцюймо разом» у Львові

У Львові відбулося яскраве мистецьке дійство — Всеукраїнський семінар-практикум з хореографії та VI Благодійний всеукраїнський фестиваль-конкурс «Танцюймо разом». Подія об’єднала талановитих танцівників із різних куточків України.

Ковель на фестивалі представили два знані колективи — народний художній колектив «Ансамбль танцю “Барвінок”» та зразковий аматорський ансамбль народного танцю «Дзвіночок», які повернулися додому з перемогами.

 

«Барвінок» — дві І премії

Народний художній колектив «Ансамбль танцю “Барвінок”» (керівник — Любов Ризванюк) показав змістовні та яскраві постановки, які вирізнялися професійністю виконання й емоційною глибиною.

Середня вікова група під керівництвом Тетяни Гулечко вразила журі витонченими, колоритними й сповненими українського духу композиціями «Кадриль Міщаночки» та «Волинський крутях».

Старша група (керівник — Марія Солоп) представила енергійні танці «Ой-ра» та «Волинські триндички», продемонструвавши силу характеру, злагодженість і високий рівень виконавської майстерності.

За результатами конкурсу колектив здобув дві І премії. Керівників ансамблю відзначили подяками за вагомий внесок у розвиток хореографічного мистецтва та виховання молоді.

 

«Дзвіночок» — дві І премії

Зразковий аматорський ансамбль народного танцю «Дзвіночок» (керівник — Інна Темрук) також презентував яскраву та різнопланову програму.

Старша вікова група виконала композиції «Триндички» та «Чепорушка», зачарувавши журі артистизмом, технічністю і злагодженістю виконання.

Молодша група виступила з танцями «Півторак» та «Скакуха», впевнено заявивши про себе та представивши яскраві й самобутні номери, які запам’яталися глядачам.

За підсумками конкурсу обидві вікові категорії ансамблю здобули І премії, що стало заслуженим результатом наполегливої праці вихованців і професіоналізму керівника.

«Барвінок» та «Дзвіночок» вкотре підтвердили високий рівень хореографічної школи у Ковелі, сценічну культуру та відданість українським танцювальним традиціям.

Ця поїздка стала для учасників важливим етапом творчого зростання, подарувала нові враження, досягнення та натхнення рухатися далі.

 

Діалог з громадою: міський голова Ігор Чайка провів особистий прийом

Традиційно у перший понеділок місяця міський голова Ігор Чайка провів прийом громадян. Кожна така зустріч — це можливість почути людей, зрозуміти їхні проблеми та разом шукати реальні рішення.

Сьогодні порушувалися питання соціальної підтримки, допомоги мешканцям громади, а також ситуації, з якими люди стикаються у повсякденному житті.

Загалом, тематика клопотань була різною: ремонти прибудинкової території та під’їзду, надання роз’яснень щодо отримання житла для внутрішньо переміщених осіб, консультація щодо безкоштовного зубопротезування для учасника бойових дій, будівництво пандуса біля будинку тощо.

Міський голова наголосив, що кожне звернення буде розглянуте у встановленому порядку, а жодне з прохань, з якими прийшли ковельчани, не залишиться без уваги.

Трапляються ситуації, які потребують особливої уваги або невідкладного вирішення. Під час особистого прийому можна швидко оцінити обставини, зрозуміти усі деталі та знайти оптимальні шляхи вирішення кожного випадку. Дякую усім, хто прийшов, розповів про свої проблеми, поділився пропозиціями щодо вирішення нагальних питань громади. Усі звернення беремо в роботу”, — зазначає Ігор Чайка.

Запис на черговий прийом громадян, який відбувається у перший понеділок місяця, здійснюється напередодні — у п’ятницю з 9:00 до 12:00 за адресою: вул. Драгоманова, 22.

Телефон для довідок: (03352) 5-33-87.

Ігор Чайка зустрівся з бронзовим призером Паралімпіади, ковельчанином Дмитром Суярком

Міський голова Ігор Чайка зустрівся з бронзовим призером Паралімпійських ігор–2026, ковельчанином Дмитром Суярком та його тренером Романом Андрійчуком.

Нагадаємо, в індивідуальній гонці з парабіатлону серед чоловіків із порушеннями зору Дмитро разом із гайдом Олександром Ніконовичем посів третє місце.

Для Дмитра це вже третя Паралімпіада. У 2017 році в Південній Кореї він отримав важливий досвід, а уже через п’ять років у Китаї здобув золото в лижній естафеті 4×2,5 км, бронзу в лижних перегонах на 10 км та ще дві бронзові медалі з біатлону на 7,5 і 10 км. Цьогоріч на Паралімпіаді в Італії — знову бронза.

На зустріч спортсмен приніс свої найцінніші спортивні трофеї — медалі, за якими стоять роки наполегливої праці, витримки та віри в себе. Дмитро розповів, що під час війни, коли його родина чекала на поповнення, він вирішив переїхати з Чернігівщини до безпечнішого Ковеля. Через часті збори та тренування він спокійніший, знаючи, що його близькі — подалі від фронту.

Сьогодні у Ковелі у Дмитра дім і родина: дружина Надія, син Артем і маленька донечка Анастасія, якій нещодавно виповнилося три роки.

«Щиро вітаю тебе з цією нагородою. Дякую за гідне представлення Ковеля на міжнародній арені та за те, що ти ще раз заявив про наше місто на весь світ», — сказав Ігор Леонтійович.

Разом із тим очільник громади та заступник начальника управління культури, молоді, спорту та туризму Роман Лис повідомили, що Ковель підтримає Дмитра фінансово — він отримає винагороду, передбачену місцевою програмою.

Як зазначив Дмитро, зараз у нього коротка відпустка — час із родиною, а далі знову тренування та підготовка до нових стартів.

Ще раз вітаємо Дмитра та радіємо його успіху всією громадою. Бажаємо нових перемог і сил для наступних досягнень!

 

Ковель отримав спеціальний мікроавтобус та допомогу з Німеччини

Наші ветерани відтепер матимуть більше можливостей для участі у змаганнях і поїздках — Ковель отримав новий спеціально обладнаний мікроавтобус Mercedes із пандусом. Транспорт передано місту як безоплатну допомогу в межах проєкту, що реалізується за підтримки GIZ та фінансується Федеральним урядом Німеччини.

Про це подбали партнери з міста Саарбрюкен. Саме вони організували доставку автомобіля з Німеччини до Ковеля. Понад півтори тисячі кілометрів подолали депутатка місцевої ради Івона Брюк, представник благодійного товариства Help4Ukraine, колишній ковельчанин Богдан Солов’янчук разом зі своєю дівчиною Аліною Дреслер. Вони особисто доправили транспорт туди, де на нього вже чекали.

Під час зустрічі ветерани «Сталевого легіону» поділилися з гостями своїми історіями, досягненнями та перемогами. За трохи більше ніж рік їм вдалося зробити вагомі кроки у спортивному житті. Найбільше вони радіють за побратимів, які пересуваються на кріслах колісних і тепер зможуть комфортно діставатися на тренування та змагання.

Як раніше зазначав міський голова Ігор Чайка, цей автомобіль стане надійною підтримкою для наших захисників — і сьогодні ці слова стали реальністю.

Окрім транспорту, німецькі партнери передали громаді важливу енергетичну допомогу — 16 сонячних панелей і зарядні станції до них загальною вартістю 7,5 тисячі євро. Мер Саарбрюкена Уве Конрадт із великою увагою ставиться до Ковеля та постійно шукає можливості підтримати громаду. Він і його колеги добре розуміють виклики, з якими стикається Україна, і допомагають готуватися до наступного непростого періоду.

Під час візиту також обговорили подальшу співпрацю. Міський голова Ігор Чайка та секретар міської ради Оксана Багнова разом із німецькими гостями визначили нові напрямки взаємодії.

Очільник громади подякував партнерам за турботу, увагу та добрі справи, які особливо цінні напередодні Великодня.

«Ковелю надзвичайно пощастило мати таких хороших друзів, які завжди поруч, незважаючи на те, що між нами сотні й сотні кілометрів», — підкреслив він.

 

 

 

«На щиті» повертається додому ще один Герой, який понад 14 місяців вважався зниклим безвісти

Дві громади — Ковельська та Дубівська — у скорботі за полеглим Героєм, уродженцем Ковеля, мешканцем села Вербка, Василем Валентиновичем Романюком. Понад рік захисник вважався зниклим безвісти.

Тепер він назавжди повертається до рідного дому. Прощання з воїном відбудеться завтра, 6 квітня, у селі Вербка Дубівської громади:

11:30 — заупокійна літія біля будинку загиблого Героя (вул. Ватутіна, буд. 74А);
12:00 — чин похорону у храмі преподобного Серафима Саровського с. Вербка.
По завершенню — піша хода, громадська панахида на кладовищі с. Вербка.

Василь Романюк народився 12 січня 1990 року у Ковелі.
Після закінчення Вербської школи навчався у Ковельському професійно-технічному училищі №5. Згодом здобув фах техніка-електрика у Державному вищому навчальному закладі «Нововолинський електромеханічний коледж».

Василь 15 років працював за спеціальністю на Ковельському хлібокомбінаті.

З майбутньою дружиною Лесею познайомився у 2008 році. Через два роки пара одружилась. Невдовзі у подружжя народився син Станіслав, якому зараз 15 років, та донечка Мар’яна, якій 12.

Рідні пригадують, що Василь був майстром на всі руки.

Він був підтримкою та опорою для своїх батьків, люблячим чоловіком для дружини, прекрасним батьком. Обожнював проводити час з дітьми, займався з ними ліпленням. Любив кулінарію, часто радував сім’ю смачними сніданками.

Найбільшим захопленням Василя були подорожі. Він умів бачити красу природи навколо, особливо — у горах Карпат.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, чоловік сказав рідним, що якщо буде потрібно — піде захищати свій дім, свою країну.

13 лютого 2023 року його мобілізували до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання у Нововолинську Василь ніс службу у 417-му окремому стрілецькому батальйоні.

Тримав оборону на Дніпропетровському напрямку, згодом — на Запорізькому.

Життя стрільця 1-го кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини А4898, солдата Василя Романюка, обірвалося 28 січня 2024 року в районі населеного пункту Новодарівка Запорізької області.

Упродовж 14 місяців рідні жили з надією, чекали.
Проте дива не сталося. Загибель воїна підтвердили результати ДНК-експертизи.

Щирі співчуття мамі Валентині Сергіївні, татові Валентину Олександровичу, бабусі Любові Іванівні, дружині Лесі, сину Станіславу та доньці Мар’яні, брату Артуру з сім’єю, усім рідним та близьким, хто знав, любив та поважав полеглого захисника.

Поховають воїна на кладовищі села Вербка.
Вічна слава і пам’ять Герою!

Щирі вітання у рідному храмі

Учора громада собору Святого Димитрія Солунського зібралася разом, щоб привітати свого настоятеля, отця Анатолія, з тим, що вже 30 років він є священником, та з днем народження, який він нещодавно відзначив.
Святкове богослужіння очолив митрополит Луцький і Волинський Михаїл. У своїй проповіді він відзначив багаторічну працю отця Анатолія, його духовну мудрість і щиру відданість людям. На знак вдячності та визнання митрополит вручив священникові високу церковну нагороду — орден Святителя Миколая.
До вітань долучився і міський голова Ігор Чайка: «Ми сьогодні всі разом, щоб помолитися за нашу єдність, за наших воїнів, за наше місто, Волинь і всю Україну. Україна показує всьому світові, яка вона сильна, волелюбна».
Міський голова побажав отцю Анатолію ще багато років сил і натхнення — звершувати молитву рідною мовою, підтримувати людей, давати настанови парафіянам і робити добро.
Шлях Анатолія Александрука нерозривно пов’язаний із розвитком громади та становленням самого храму. Разом із парафіянами та за підтримки благодійного фонду Івана Омелянюка вдалося звести величну святиню у центральній частині міста.
Сьогодні цей собор є не лише духовним осередком, а й місцем, де люди знаходять спокій, підтримку і силу бути разом.
Щиро вітаємо всіх, хто сьогодні святкує Великдень або Вербну неділю! Бажаємо миру, добра, здоров’я і тепла у ваших домівках.


Ковельська міська рада, лого футер
© Ковельська міська рада.
Перейти до вмісту