Перейти до основного вмісту
телефон Гарячої лінії Ковельського міського голови: 0 800 219 019 Повідомити про проблему

Автор: Семерей Руслана Віталіївна

«Україна стоїть, бо стоїть піхота»: сьогодні – День піхоти

День піхоти в Україні відзначається щорічно 6 травня. Це особлива дата, присвячена воїнам, які щодня виконують найскладніші бойові завдання, тримають оборону та захищають незалежність і територіальну цілісність держави.

Ми дякуємо кожному воїну-піхотинцю за відвагу, силу духу та незламність. Завдяки вам Україна стоїть і продовжує боротися.

Слава Україні! Героям слава!

«А хто, якщо не я?» — британець Девід Гастон уже 48 разів приїжджав в Україну з волонтерською місією

48 поїздок в Україну за чотири роки. Понад дев’ять місяців, проведених у країні, де триває війна. Для британця Девіда Гастона це вже давно не просто волонтерство – Україна стала частиною його життя.
З Девідом ми познайомилися, на жаль, за сумних обставин. Він приїхав на похорон свого друга, воїна Володимира Карпука. І його виступ під час громадянської панахиди на площі Героїв Майдану був настільки проникливим і щирим, що захотілося дізнатися його історію знайомства з Україною ближче і подякувати за таку неймовірну підтримку.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Девід разом із дружиною вирішили: не можуть стояти осторонь, мають допомагати. Обоє багато років працювали в освіті, тож подумали, що можуть зробити. Орендували шкільний автобус, зібрали необхідні речі — і Девід вирушив у дорогу.
Він приїхав  до польського Дорогуська, що на кордоні з Україною, – пункту прийому українських біженців.
— Там я побачив людей, які за одну мить втратили дім, звичне життя, майже все. Я багато подорожував світом, чимало бачив, але ці люди — вразили найбільше, — пригадує він.
Саме у Дорогуську Девід познайомився з ковельчанкою Валентиною (на світлині вона сидить поруч з Девідом), яка багато років мешкає неподалік Хелма і допомагала українцям із перекладом.
Зустріч із Валентиною та її родиною привела його з часом у наше місто, де він потоваришував із її мамою, братом Володимиром Карпуком. Згодом чоловіки стали справжніми друзями.
Тоді ж, повертаючись із Дорогуська до Великої Британії, він доправив до Берліна родину з десяти осіб — маму та дев’ятьох дітей. За три місяці таких рейсів Девід допоміг перевезти понад 70 українських сімей.
— Після першої поїздки дружина подивилася на мене і сказала: «Ти будеш цим займатися і далі», — усміхається він.
Згодом разом із колегами зі США, Швеції та Канади вони розширили свою волонтерську діяльність — почали доставляти необхідне на схід України.
Їхній маршрут був у Покровськ і Бахмут, де вже було дуже гаряче.
— Це був мій перший дотик до війни так близько. І щоразу, навіть зараз, так -мені страшно.
Згодом були Костянтинівка, Часів Яр та інші прифронтові міста.
У Девіда шестеро дорослих дітей, спокійне життя на пенсії у Великій Британії в затишному містечку Герефорд, безліч можливостей присвятити час собі. Але на запитання, чому знову і знову повертається в Україну, відповідає коротко:
— А хто, якщо не я? Я буду це робити, доки не закінчиться війна.
Девід розповідає: за ці роки працював із багатьма волонтерами, але якби довелося обирати одного — це завжди був би Володимир Карпук з Ковеля.
— Вова називав мене «мій англійський брат». Це найбільший комплімент, який я коли-небудь чув. У британській армії, у якій я служив сім років, кажуть: солдат живий доти, доки пам’ятають його ім’я. І скільки б мені не довелося прожити, я завжди пам’ятатиму Вову, бо він був справжнім другом.
Спілкуючись із Девідом, розумієш: він справді живе Україною. Тут у нього друзі — люди, які стали рідними.
Та його місія — не лише доставляти допомогу. Повертаючись додому, він розповідає своїм землякам про війну. Бо добре знає: коли змінюються заголовки світових новин, правда про те, що відбувається в Україні, не повинна зникати.
Міський голова Ігор Чайка та секретар міської ради Оксана Багнова подякували Девіду Гастону за його небайдужість, велике серце, відданість Україні та за те, що у найважчий для нашої держави час він залишається поруч.

Ковельчанка Олександра Малашевська здобула “бронзу” на чемпіонаті України з вільної боротьби

Нещодавно у Львові відбувся чемпіонат України з вільної боротьби серед спортсменів до 20 років — відбірковий етап до чемпіонату Європи та світу.

У змаганнях взяла участь колишня вихованка КДЮСШ №1 ім. Петра Стуса Олександра Малашевська, яка нині навчається у Львівському фаховому коледжі спорту.

У ваговій категорії 62 кг сімнадцятирічна спортсменка виборола бронзову медаль.

Вітаємо юну борчиню, її наставників Ореста Скобельського та Олега Стуса. Бажаємо подальших успіхів.

Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» запрошує на службу

Департамент поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють»  проводить конкурс на службу до поліції з метою забезпечення ефективного добору кваліфікованих кадрів.

Дисципліна, честь та ненависть до окупантів. Це – принципи, за якими живе ОШБ НПУ «Лють». Якщо поділяєш ці цінності — приєднуйся.

Подавай заявку на сайті: https://npu.gov.ua/liut-shukaie-voiniv або телефонуй за номерами 0977252513 чи 0443651800.

Інформаційно-навчальні матеріали для підприємців з числа ВПО

IREX у співпраці з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України (Департаментом регуляторної політики та підприємництва) у межах програми «Єднання заради дії», що реалізується за підтримки Державного департаменту США, розробили інформаційно-навчальні матеріали для підприємців з числа ВПО, а також для тих ВПО, які планують розпочати власну справу.

Матеріали мають на меті сприяти активізації економічного потенціалу ВПО, покращенню їхнього доступу до програми державних грантів “Власна справа”, а також розвитку їхнього бізнесу через використання цифрових інструментів та можливостей штучного інтелекту.

Вони включають:

посібник “Власна справа: покроковий шлях від ідеї до державного гранту” та один відеомодуль до нього;

чотири відеомодулі про цифрові інструменти для бізнесу та ШІ: “Цифрові помічники для бізнесу: як навести лад у справах”, “Від хаосу до порядку: як штучний інтелект спрощує бізнес-процеси”, “Продажі онлайн: як залучати більше клієнтів завдяки цифровим рішенням”, “Клієнти онлайн: як штучний інтелект допомагає продавати більше”.

20 коротких відеороликів для соціальних мереж для інформаційної кампанії про можливості державної програми «Власна справа» та для поширення підготовлених матеріалів.

Курс безстроковий та безоплатний для всіх українців.

Інформація про матеріали, а також реєстрація для отримання повного доступу можливі за посиланням: https://fundraiser.games/unity/ .

Завтра, 6 травня, будемо прощатися з українським воїном, родом з Дніпропетровщини – Віктором Лєньо

Чергова сумна звістка надійшла в Ковельську громаду. Експертиза ДНК підтвердила загибель сапера 2-го відділення інженерно-саперного взводу 1-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 Лєньо Віктора Івановича(29.11.1990 р.н.), уродженця Дніпропетровщини.
Життя солдата обірвалося 6 січня 2025 року в бою за Україну в районі населеного пункту Руське Порічне Суджанського району Курської області рф.
За бажанням матері полеглого Захисника, яка впродовж останніх років мешкає у Ковелі, поховання воїна відбудеться у Ковельській громаді.
Попрощатися з бійцем можна буде у середу, 6 травня, о 10:00, в соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Останнім місцем спочинку Віктора Лєньо стане Алея Героїв міського кладовища.
Світла пам’ять і вічна слава воїну!

Підсумки 2025 року: міський голова Ігор Чайка звітує перед громадою

Про результати роботи за 2025 рік перед громадою звітує міський голова. Учора зустріч відбулася з мешканцями мікрорайону «Ковель-2» — на території, яка упродовж останніх років зазнала кардинальних змін. Поруч — ліцей №12, де вже завершено термомодернізацію приміщення та впорядковано територію, а також ЗДО №9, у якому роботи з утеплення будівлі перебувають на фінальній стадії.

До розмови також долучилися секретар міської ради Оксана Багнова, перший заступник міського голови Тарас Яковлев, заступник міського голови, керуючий справами виконавчого комітету Іван Чуліпа, депутати міської ради, керівники структурних підрозділів виконкому.

Під час виступу Ігор Чайка акцентував, що в умовах повномасштабної війни головним пріоритетом громади залишається підтримка Сил безпеки і оборони. Він зазначив, що упродовж року з бюджету було спрямовано майже 48 млн грн на допомогу військовим підрозділам. Зокрема, придбано сотні безпілотників, десятки зарядних станцій, старлінків та іншого необхідного обладнання. За кошти субвенцій з місцевого бюджету оборонці також закуповували спеціальні військові засоби.

Загалом у 2025 році видатки громади, пов’язані з війною, становили 124 млн грн. Крім того, що видатки здійснено на допомогу Силам оборони, їх використали на реконструкцію приміщення дитячої поліклініки під ветеранський простір, облаштування укриттів, допомогу ВПО, підтримку сімей загиблих захисників, учасників бойових дій та поранених військовослужбовців, увічнення пам’яті, надання пільг, а також відновлення пошкоджених об’єктів прифронтової Марганецької громади в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».

Окремо міський голова наголосив на важливості підтримки ветеранів та їхніх родин. У Ковелі триває створення сучасного ветеранського простору на вулиці Олени Пчілки, а також розширюється система соціального супроводу, психологічної допомоги. Йшлося і про розвиток спорту, зокрема адаптивного, як важливого інструменту реабілітації ветеранів.

Підкреслено роль міжнародного партнерства, завдяки якому громада отримує техніку, гуманітарну допомогу та реалізовує спільні проєкти. Попри війну Ковель залишається відкритим до міжнародної співпраці та нових інвестицій. Цей додатковий фінансовий ресурс суттєво допомагає розвитку міста. Наразі в Ковелі реалізовуються проєктів на понад мільярд гривень.

Значну увагу у звіті приділено розвитку освіти та медицини: термомодернізацію закладів, оновлення матеріально-технічної бази, створення сучасного інсультного центру та встановлення магнітно-резонансного томографа.

Говорив мер про ремонт доріг, модернізацію водопровідно-каналізаційного господарства, розвиток енергетичної незалежності та благоустрій територій.

Дякую усім ковельчанам, нашим підприємствам, усім, хто працює і розвиває громаду. Дякую своїм заступникам, працівникам управлінь, відділів, комунальних підприємств — усім, з ким щодня знаходимось пліч-о-пліч. Обсяг роботи сьогодні надзвичайно великий, але саме завдяки спільним зусиллям ми маємо результат і продовжуємо рухатися вперед, – зазначив Ігор Чайка.

Частина зустрічі пройшла у форматі діалогу. Людей хвилювали питання щодо облаштування санітарних кімнат у гімназії №2, порушувалася проблема бездомних собак, благоустрою територій, будівництва тротуарів на окремих вулицях. Усі питання взяті в роботу.

Наступні зустрічі міського голови з мешканцями громади відбудуться:

5 травня — о 17:00 на території ліцею №11;

6 травня — о 17:00 на майданчику паркової сцени у парку культури і відпочинку імені Лесі Українки.

У Ковелі попрощалися з воїном Геннадієм Білецьким

У Ковелі сьогодні попрощалися зі старшим солдатом Геннадієм Владиславовичем Білецьким.

Геннадій народився 15 серпня 1987 року у Ковелі. Навчався у ЗОШ №10. Проходив строкову військову службу на Волині, де зарекомендував себе відповідальним і дисциплінованим воїном. Батьки неодноразово отримували подяки від командування за сина.

У мирному житті працював у різних охоронних структурах — «Феміда-2», «Арсенал». Згодом трудився на будівництві та приватних підприємствах.

Коли у 2014 році війна прийшла на українську землю, ковельчанин добровільно став до лав захисників України та здобув свій перший бойовий досвід у зоні АТО.

Після демобілізації повернувся до рідного міста, працював, будував своє сьогодення. Та коли країна знову потребувала своїх захисників, у травні 2025 року він вдруге підписує контракт та повертається на військову службу.

Невдовзі опинився на найгарячіших ділянках фронту. 25 червня поблизу населеного пункту Попів Яр внаслідок удару ворожого дрона отримав надзвичайно важкі поранення. Попри нестерпний біль, численні операції, лікування та реабілітацію, він до останнього боровся за життя.

Найбільшим світлом для Геннадія була донечка Варвара. З нею він постійно підтримував зв’язок, ділився теплом, турботою і батьківською любов’ю.

Дівчинці лише 13 років, але війна змусила її подорослішати значно раніше. Її мама Оксана, яка певний час перебувала за кордоном, повернулася зі Швейцарії, аби стати на захист України, своєї донечки й майбутнього рідної землі.

Спілкуючись із рідними в останні місяці, Геннадій багато переосмислював, згадував людей, які були поруч у різні періоди життя, і просив передати їм вибачення, слова вдячності і розуміння.

На жаль, 30 квітня 2026 року серце воїна зупинилося.

Щирі співчуття сестрі Тетяні, донечці Варварі, усім рідним, близьким, друзям і побратимам.

Поховали Геннадія Білецького на міському кладовищі у Ковелі — поруч із батьками.

Вічна пам’ять і шана Захиснику!

У Ковелі відбувся шаховий турнір памʼяті загиблого захисника України Геннадія Марчука

Учора у Транскордонному центрі діалогу культур проходив відкритий шаховий турнір памʼяті загиблого захисника України Геннадія Марчука. Символічно, що він відбувся у день народження Героя. 3 травня Геннадію мало б виповнитись 58 років. Ковельчанин із дитинства захоплювався цією інтелектуальною грою, був чемпіоном Волині серед юніорів.

Захід об’єднав 120 учасників різного віку з 6 областей України — від юних прихильників гри до досвідчених шахістів, які зібралися, щоб вшанувати світлу пам’ять воїна.

З вітальним словом до присутніх звернувся міський голова Ігор Чайка, який підкреслив важливість збереження пам’яті про полеглих Героїв:

– Такі ініціативи об’єднують нашу громаду, нагадують про ціну, яку Україна платить за свою свободу. Переконаний, що цей турнір стане ще однією доброю традицією нашого міста. Вітаю усіх учасників заходу та бажаю чесної гри, наснаги, гідних суперників та перемог.

Результати змагань:

1 місце – Слепчук Данило (м. Луцьк)

2 місце – Закордонець Олександр (м. Луцьк)

3 місце – Неділько Василь (м.Луцьк)

Серед жінок :

1 місце – Бас Катерина (м. Луцьк)

2 місце – Гузь Світлана (м. Ковель)

3 місце – Карпачевська Ольга (м. Ковель)

Серед шахістів 65+ (1961 р.н.та старші):

1 місце – Янюк Валентин (м. Ковель)

2 місце – Мазуркевич Віктор (м. Луцьк)

3 місце – Мазилюк Микита (м. Луцьк)

Серед військових шахістів:

1 місце – Лапін Дмитро (м. Володимир)

2 місце – Римарчук Юрій (Рівенська обл.)

3 місце – Дорохольський Ігор (м. Ковель)

Серед юнаків 2009 р.н.- 2015 р.н.:

1 місце – Ракубовчук Данило (смт. Ратне)

2 місце – Смаль Дем’ян (м. Луцьк)

3 місце – Щерба Адріан (м. Ковель)

Серед юнаків 2016 р.н. та молодших.:

1 місце – Ляшук Костянтин (м. Луцьк)

2 місце – Дорохольський Олександр (м. Ковель)

3 місце – Ткачук Дмитро (м. Ковель)

Серед дівчат 2009 р.н. та молодших.:

1 місце – Козак Юлія (м. Ковель)

2 місце – Озарко Анастасія (Львівська обл.)

3 місце – Козак Валерія (м. Ковель)

Кращий результат серед шахістів з міжнародним рейтингом <1800 Харчук Юрій (м. Ковель)

Кращий результат серед шахістів з міжнародним рейтингом <1600 Фільченко Іван (м. Луцьк)

Організатори — ГО «Шахово-шашкова федерація міста Ковеля» – висловлюють щиру вдячність меценатам та спонсорам за підтримку та вагомий внесок у розвиток та проведення змагань.

Турнір ще раз довів, що пам’ять про воїнів живе в серцях людей, а такі події стають важливим символом вдячності нашим Героям.

Ковельській школі мистецтв — 70!

Цьогоріч Ковельська школа мистецтв відзначає 70-річний ювілей.
Свій шлях заклад розпочав у 1956 році. Відтоді кілька поколінь учнів відкривали тут для себе світ музики, образотворчого мистецтва, сцени, пізнавали красу творчості, вчилися наполегливості, дисципліни та вмінню відчувати прекрасне.

Сьогодні наша школа мистецтв — одна з найкращих на Волині. Тут працює 60 педагогів, які передають свої знання, досвід і любов до мистецтва понад півтисячі учням.
Особливо цінно, що її випускники прославляють Ковель не лише в Україні, а й далеко за її межами, виступаючи на престижних майданчиках світу та працюючи у відомих творчих колективах. Дехто повертається у рідні стіни вже як викладач, хтось приводить сюди власних дітей — і саме в цьому найкраще продовження традицій.
Ювілейний рік супроводжується творчими звітними концертами, де кожен відділ презентує свої здобутки, майстерність і талант.
На одному з них побували секретар міської ради Оксана Багнова, перший заступник голови Ковельської районної державної адміністрації Галина Коляда, начальник управління культури, молоді, спорту та туризму Андрій Мигуля.

Вітаючи колектив, Оксана Леонтіївна зазначила, що за 70 років школа стала справжньою мистецькою «путівкою в життя» для багатьох талановитих ковельчан. Вона висловила вдячність педагогічному колективу та директору Аліні Сидляревич за віддану працю, збереження і розвиток кращих традицій закладу та зміцнення його авторитету, який формується вже протягом семи десятиліть.
З нагоди ювілею викладачам школи були вручені Почесні грамоти міської ради, а також обласні та районні відзнаки.

У цей день концертна зала була сповнена особливої святкової атмосфери. Простір наповнили неперевершені мелодії, що звучали у виконанні кращих колективів та учнів закладу.
70 років — це історія тисяч дитячих мрій, сотень перемог, щоденної праці педагогів, підтримки батьків і великої любові до мистецтва. І ця історія триває.
З ювілеєм, школо мистецтв! Нових звершень, талановитих учнів, натхнення та вдячних поколінь вихованців!


Ковельська міська рада, лого футер
© Ковельська міська рада.
Перейти до вмісту