Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Сьогодні міський голова Ігор Чайка та секретар ради Оксана Багнова зустрілись з командиром підрозділу “Вовча зграя” Олександром Філоном та його побратимами Максимом Погонюком, Артуром Бєліком, Тарасом Поліщуком.

Усі вони з першого дня війни у Збройних Силах України. Спочатку були в територіальній обороні, нині воюють у складі третьої окремої штурмової бригади.

Молоді хлопці останні чотири місяці боронять Бахмут. Зараз у них короткий перепочинок. Далі знову на передову.

“Наш підрозділ створений ветеранами полку “Азов”, з тими ж засадами та ідеологією. Зараз таких підрозділів стає більше по всій Україні. У ньому ми — всі рівні. Ми перш за все — побратими. На мою думку, це основа військових стосунків”, – розповідає Олександр.

За його словами, 45 відсотків у підрозділі вогневої підтримки штурмової роти — ковельчани. Кажуть, що усі вони для себе прийняли рішення – воювати до Перемоги.

Говорили про військові будні, хвилини перепочинку, про те, чим займались у мирному житті. Військові запевнили, що зараз вони мають хороше забезпечення усім необхідним на фронті.

Як зазначив міський голова, після таких зустрічей, спілкування з бійцями, впевненість у нашій Перемозі зростає у рази.

“Нам є ким пишатись. Саме завдяки таким молодим хлопцям, як ви – талановитим,професійним, патріотичним, українська армія і стала найкращою в Європі. Спасибі за Ваші відвагу, мужність. Ми Вас чекаємо вдома з Перемогою. Бережіть себе”, – наголосив Ігор Чайка.

Військові передали мерові прапор свого підрозділу із підписами. А з собою тепер вони візьмуть нагадування про своє місто — значок, на якому зображений символ Ковеля — підкова.

Сьогодні ми відзначаємо День пам’яті та примирення, вшановуємо загиблих у Другій світовій війні 1939-1945 років. Тільки в Україні, за даними дослідників, тоді полягло близько 8 мільйонів людей.

Немає нічого гіршого за війну та страшнішого за утрату близьких. Протягом багатьох десятиліть ми вірили, що це не повториться на нашій землі – ніколи знову.

На жаль, у 21 столітті наші мирні міста і села знищують ракетами, гинуть люди, українців вивозять зі своїх домівок. Україна знову бореться за нову перемогу, і в тому, що вона буде, ми не сумніваємось. Ми відстоюємо свою незалежність, б’ємось за свою країну, її майбутнє. Висока ціна. Невиліковні рани. Ми втрачаємо найкращих наших синів і доньок.

Тоді, об’єднавшись проти нацизму, світ переміг зло.

Зараз ми разом подолаємо інше зло – рашизм, яке прийшло зі сходу і принесло стільки горя нашій країні.

У ці травневі дні згадаємо усіх, хто відстоював мир 78 років тому і тих, хто робить це сьогодні.

Аби віддати данину шани усім, хто наближав Перемогу у 1939-1945 роках, ковельчани прийшли до монумента жертвам Другої світової війни.

Звертаючись до присутніх, міський голова Ігор Чайка зазначив: “Вдруге поспіль ми відзначаємо День пам’яті та примирення в умовах широкомасштабної війни з росією разом з усією європейською спільнотою, яка підтримує прагнення українського народу жити у своїй незалежній, вільній, демократичній країні. Ми вшановуємо сьогодні усіх, хто воював з нацизмом, дітей війни, усіх, хто доклав зусиль та зробив внесок для подолання зла та відродження миру.

Імперські амбіції завжди закінчуються війною, захопленнями чужих територій. Наші Збройні Сили, всі ми разом запобігаємо цьому. І я впевнений, що ми переможемо”.

Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять загиблих за Україну.

Біля Братської могили, що на кладовищі, священники Православної Церкви України відслужили панахиду.

До підніжжя пам’ятників лягли квіти вдячності і шани.

Бережемо пам’ять про кожного, хто боровся за мир та свободу України. Як 78 років тому, так і зараз.

Його любові, тепла, доброї посмішки, опіки і турботи – так тепер бракуватиме дружині, синочкам, батькам, друзям.

Сьогодні Ковель проводжає в останню дорогу воїна, Героя, прекрасну людину – Сергія Козулю. Ніхто не стримує сліз. І навіть небо плаче без зупину…

Війна відібрала у молодої людини майбутнє, у якому він міг ще так багато зробити, стільки подарувати хвилин щастя тим, хто поруч. Сергій боровся за Україну, він захищав свою землю і віддав за неї найцінніше – життя.

Лише 39… Але як багато у цих літах справ, вчинків, того, чим він міг пишатись.

“Друга весна повномасштабної війни, друга весна – невимовних втрат і болю. Навколо квітне природа, а молодий цвіт нашої нації повертається додому “на щиті” у рідні міста і села. Мені здається, що кожна смерть нашого захисника подвоює лють його побратимів, подвоює дух наших волонтерів, подвоює наші зусилля наближати Перемогу. Глибокі співчуття батькам, дружині, рідним”, – звертаючись до присутніх, сказав під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка.

Спогади. Вони, як і Сергій, такі ж добрі і світлі. Усі, з ким зводила його доля, дякують за це — вчителі, друзі, побратими.

Сергій Козуля народився у Ковелі, навчався у школі №1. Також він захоплювався спортом, ходив в секцію вільної боротьби. Цього року, коли Сергій приїздив у відпустку, то знайшов час зі своїми синами піти у зал, щоб побачити їх досягнення, наскільки сильнішими вони стали.

Він, як справжній спортсмен — став справжнім воїном. Чоловік був надійною опорою для рідних.

Та коли почалася повномасштабна війна, Сергій не залишився вдома, пішов добровольцем у військкомат. 25 лютого вступив до Сил територіальної оборони України, був стрільцем військової частини А7063. Рідним казав: йду захищати Вас, йду захищати свою землю, я йду здобувати Перемогу.

Існує лише один сценарій закінчення війни – перемога України. Вона настане і завдяки нашому Сергієві.

Його смерть – це не тільки біль родини, це — біль усієї громади, країни. Усміхнений і з добрим поглядом. Таким Сергій назавжди залишиться у нашій пам’яті.

Спи спокійо, воїне. Вічна тобі шана і слава…

Ця страшна війна триває, забирає наших дорогих захисників… Так, 3 травня 2023 року, в результаті смертельного поранення на сході загинув ковельчанин

КОЗУЛЯ СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ (27.08.1983 р.н.).

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук міський голова Ігор Чайка.

“Минулого року, вже 25 лютого, він добровільно вступив до складу Сил територіальної оборони України, був стрільцем військової частини А7063, до кінця залишався відданим присязі на вірність українському народові.

…Нам із вами.

Ми чекаємо, що тіло Сергія Козулі доправлять у Ковель в найближчі дні.

Про день та порядок чину похорону повідомимо згодом.

У Сергія Козулі, якому тепер назавжди 39 років, лишилися батьки, дружина і двоє синів.

Співчуття рідним, близьким, друзям, всій нашій громаді.

Світлого спочинку душі Героя та молитовного супроводу.

Слава Україні!

Героям Слава!”, – йдеться у дописі.