|
№
з/п
|
Тип об’єкта до змін
|
Назва вулиці (провулка) до змін
|
Тип об’єкта після змін
|
Назва вулиці (провулка) після змін
|
Інформаційна довідка
|
|
Місто Ковель
|
|
1
|
вулиця
|
Ашхабадська
|
вулиця
|
Олександра Баховця
|
Олександр Баховець – (1928-2013) — політичний в’язень, керівник молодіжної підпільної організації «Соколи», яка діяла у Ковелі у 1944—1946 роках, засуджений на 15 років каторжних робіт, автор книг «Колима» (2007), «Мисливці за сонцем», поетичної збірки «Коло Скіфії», нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.
|
|
2
|
вулиця
|
Воїнів – Інтернаціона-лістів
|
вулиця
|
Миротворців
|
Миротворці – люди, які зголосились захищати й берегти найдорожче – людські життя у будь-якій країні світу. Їхня головна мета – запобігання або ліквідація загрози миру і безпеки шляхом консолідованих дій.
|
|
3
|
вулиця
|
Вавілова
|
вулиця
|
Никанора Абрамовича
|
Никанор Абрамович (1883-1969) – народився в с. Мизове Ковельського повіту Волинської губернії. Архієпископ Київський та Чигиринський, митрополит УАПЦ у еміграції, один із засновників «Просвіти» на Ковельщині. З давньої волинської священницької родини Абрамовичів.
|
|
4
|
вулиця
|
Гагаріна
|
вулиця
|
Клима Савура
|
Клим Савур – Дмитро (Роман) Семенович Клячківський (1911-1945) – український політичний і військовий діяч. Організатор і перший командир УПА на Волині. З січня 1943 року і до своєї героїчної смерті займав пост командира групи військ УПА-Північ. Полковник УПА (посмертно). Лицар Золотого Хреста Заслуги (посмертно) та Золотого Хреста бойової заслуги 1-го класу (посмертно).
|
|
5
|
вулиця
|
Герцена
|
вулиця
|
Остапа Вишні
|
Остап Вишня (1889-1956) – український письменник, новеліст, класик сатиричної прози XX століття.
|
|
6
|
вулиця
|
Грибоєдова
|
вулиця
|
Івана Омелянюка
|
Іван Омелянюк (1920-1941) – учасник визвольних змагань, виборював національно-культурний розвиток українців в умовах польського режиму, радянської окупації 1939 р. Заарештований навесні 1941 року, як політично неблагонадійний за зв’язки з ОУН. Був підданий тортурам. Розстріляний в Ковельській в’язниці 23 червня 1941 року. Могили немає. Ім’я та портрет висічені на меморіальній стелі «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору» у м. Ковелі.
|
|
7
|
вулиця
|
Глінки
|
вулиця
|
Олени Левчанівської
|
Олена Левчанівська (1881-1940) народилася в маєтку Городно на Волині Одна з засновниць «Ковельської Просвіти», голова однієї з секцій у Ковелі. Представниця Українського Червоного Хреста на Ковельський повіт. У 1922 році Левчанівську обрали до сенату Другої Речі Посполитої, до комісії закордонних справ. Член Українського парламентського клубу, співзасновниця Міжнародної жіночої ліги за мир і свободу, від якої виступала в різних країнах Європи (Франції, Чехословаччині, Швейцарії), відстоюючи права українського населення.
|
|
8
|
вулиця
|
Достоєвського
|
вулиця
|
Українських добровольців
|
Українські добровольці – військові, поліційні та парамілітарні формування, вступ до яких відбувався на добровольчій основі, створені з 2014 року у відповідь на російську агресію з метою захисту територіальної цілісності та суверенітету України.
|
|
9
|
вулиця
|
Жуковського
|
вулиця
|
Катерини Бородюк
|
Катерина Бородюк (1928-2020) – зв’язкова УПА, багаторічний в’язень сталінських таборів, брала активну участь в громадському житті м. Ковеля, членкиня «Союзу українок».
|
|
10
|
вулиця
|
Зелінського
|
вулиця
|
Ісаєвичів
|
Ісаєвичі – Ісаєвич Дмитро Григорович (1889—1973) народився в селі Велицьк (тоді Волинська губернія, Російська імперія) в родині священника. Український громадський та політичний діяч, журналіст. Член Української Центральної Ради і Малої ради, співробітник газети «Народна воля». Ісаєвич Ярослав Дмитрович (1936—2010) — український історик, громадський діяч, академік НАН України, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, президент Міжнародної асоціації україністів, перший голова Українського національного комітету істориків.
|
|
11
|
вулиця
|
Комарова
|
вулиця
|
Юрія Липи
|
Юрій Липа (1900-1944) – письменник, лікар, учасник УПА, закатований НКВД, у Ковелі бував у сім’ї Підгірських.
|
|
12
|
вулиця
|
Коккінакі
|
вулиця
|
Олега Штуля
|
Олег Штуль (1917-1977) – український політичний і військовий діяч. Член ОУН. Після смерті Голови Проводу українських націоналістів (ПУН) полковника А.Мельника, очолив ПУН. В’язень нацистського концтабору Заксенгаузен. Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.
|
|
13
|
вулиця
|
Короленка
|
вулиця
|
Вікторії Ковальчук
|
Вікторія Ковальчук (1954-2021) народилася в Ковелі. Українська художниця-графік, ілюстратор, дизайнер, літераторка. Жила й працювала у Львові. Оформила близько 200 книжок різних жанрів, серед них понад 30 книг для дітей. Розробила оригінальне оформлення українського Букваря, який отримав Диплом І-го ступеня на Всеукраїнському конкурсі «Мистецтво книги» (2000) і був названий найкращою книгою року.
|
|
14
|
вулиця
|
Кубанська
|
вулиця
|
Петра Болбочана
|
Петро Болбочан (1883-1919) – український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків з метою встановлення на території півострова української влади та взяття під контроль Чорноморського флоту. З листопада 1918 року по січень 1919 року Болбочан керував Обороною північно-східної України.
|
|
15
|
вулиця
|
Крилова
|
вулиця
|
Павла Загребельного
|
Павло Загребельний (1924-2009) – український письменник, Герой України, понад сорок років працював в українській прозі. За цей час вийшло близько двадцяти його романів. Один із них — «Розгін» відзначено Державною премією СРСР, два — «Первоміст» і «Смерть у Києві» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка. Твори високо оцінені критикою, мають широке читацьке визнання. Один із найпопулярніших сьогодні українських письменників.
|
|
16
|
вулиця
|
Лаховського
|
вулиця
|
Героїв УПА
|
Герої української повстанської армії – вояки, які боролись одразу проти двох тоталітарних держав – нацистської Німеччини та Радянського Союзу, спираючись виключно на ресурси свого народу. УПА є унікальним явищем в історії. Діяльність українських повстанців вписується в рамки загальносвітового явища – боротьби народів за свободу та державність.
|
|
17
|
вулиця
|
Лермонтова
|
вулиця
|
Юрія Іллєнка
|
Юрій Іллєнко (1936-2010) – український кінооператор, кінорежисер та сценарист. Серед найвідоміших фільмів Іллєнка «Криниця для спраглих», «Вечір на Івана Купала», «Білий птах з чорною ознакою» та «Легенда про княгиню Ольгу». Один із представників хвилі «українського поетичного кіно». У 1963 році отримав запрошення зі студії ім. О. Довженка зняти фільм «Тіні забутих предків» режисера Сергія Параджанова. Фільм став не лише лауреатом понад сотні міжнародних кінофестивалів, але й актом відродження слави українського духу, збудником української ідеї.
|
|
18
|
вулиця
|
Ломоносова
|
вулиця
|
Георгія Шавловського
|
Георгій Шавловський (1925-1996) – професор Львівського державного університету імені Івана Франка, який зробив великий внесок у розвиток вітчизняної біохімії та генетики мікроорганізмів. Народився в Ковелі.
|
|
19
|
вулиця
|
Макаренка
|
вулиця
|
Миколи Макаренка
|
Микола Макаренко (1877-1938) – український археолог і мистецтвознавець. Жертва сталінського терору. Страчений окупаційною владою через відмову (1934) підписати акт на знесення Михайлівського Золотоверхого монастиря.
|
|
20
|
вулиця
|
Некрасова
|
вулиця
|
Адама Поляка
|
Адам Поляк (1932-2002) – ковельчанин, активниий учасник бурхливих подій боротьби за незалежну Українську державу, утвердження принципів гласності, демократії, торжества української національної ідеї. Проводив велику роботу серед громадськості, особливо молоді (школи, училища, технікуми), військових щодо збереження і розвитку національної свідомості, української мови, національних традицій.
|
|
21
|
вулиця
|
Олійника
|
вулиця
|
Симиренків
|
Симиренки – родина промисловців-цукроварників, конструкторів і власників машинобудівних заводів, піонерів пароплавства на Дніпрі, науковців і практиків садівництва, меценатів української культури.
|
|
22
|
вулиця
|
Павлова
|
вулиця
|
Левка Лук’яненка
|
Левко Лук’яненко (1928-2018) – український політичний та громадський діяч, письменник, юрист та радянський дисидент. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Співзасновник Української Гельсінської Групи. Народний депутат України. Герой України. Автор Акту проголошення незалежності України. Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка 2016 року. Провів 25 років у тюрмі і на засланні.
|
|
23
|
вулиця
|
Пінська
|
вулиця
|
Весняна
|
Пропозиція мешканців вулиці.
|
|
24
|
вулиця
|
Подколоднова
|
вулиця
|
Затишна
|
Невелика житлова вулиця, яка з’єднує вулицю Тараса Шевченка з зеленою зоною біля водосховища.
|
|
25
|
вулиця
|
Пушкіна
|
вулиця
|
Шкільна
|
Вулиця розташована біля школи, пропозиція мешканців вулиці.
|
|
26
|
вулиця
|
Рилєєва
|
вулиця
|
Василя Кричевського
|
Василь Кричевський (1873-1952) – український художник, архітектор, графік, творець стильового напряму Український архітектурний модерн, засновник української професійної університетської архітектурної та художньої освіти. Перший автор дизайну національного гербу.
|
|
27
|
вулиця
|
Сеченова
|
вулиця
|
Миколая Чарнецького
|
Миколай Чарнецький (1884-1959) – церковний діяч Української греко-католицької церкви, єпископ, професор Духовної семінарії у Станиславові, настоятель монастирів у Костополі й Ковелі на Волині. Апостольський візитатор для слов’ян візантійського обряду поза руськими єпархіями. У Польщі, хіротонізований (на єпископа) з осідком у Варшаві, згодом у Ковелі. Проголошений мучеником і блаженним УГКЦ.
|
|
28
|
вулиця
|
Смирнова
|
вулиця
|
Гетьмана Скоропадського
|
Павло Скоропадський (1873-1945) – український державний, політичний і громадський діяч, військовий. Походив із козацько-старшинського роду Скоропадських. Гетьман Української Держави (29 квітня — 14 грудня 1918). За його правлінням в Україні відбулась політика українізації, запровадження валюти «гривня», відкриття близько сотні українських гімназій, запровадження української мови у шкільну програму, при ньому було відкрито низку українських державних університетів. Відповідно до українського законодавства може бути зарахований до борців за незалежність України у ХХ сторіччі.
|
|
29
|
вулиця
|
Сурікова
|
вулиця
|
Миколи Міхновського
|
Микола Міхновський (1873-1924) – ідеолог українського самостійництва, адвокат, публіцист. Діяч Української Республіки і організатор її війська, збройних сил. Засновник Української народної партії (1902), один із лідерів Української демократично-хліборобської партії, член Братства самостійників. Автор брошури «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905). Послідовний прихильник створення незалежної України на всіх її етнічних територіях.
|
|
30
|
вулиця
|
Тимірязєва
|
вулиця
|
Івана Ющука
|
Іва́н Ющу́к (1933-2021) – український мовознавець, літературознавець, перекладач, громадський діяч, професор (з 1992). Народився в селі Чорників на Волині біля українсько-польського кордону. Автор 30 новаторських підручників з української мови для середніх та вищих шкіл. Дослідник Голодомору-геноциду українців 1932—1933 років. Завідувач кафедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету. Заслужений діяч науки і техніки України (з 1993), член Національної спілки письменників України, має багато інших звань та відзнак.
|
|
31
|
вулиця
|
Толстого
|
вулиця
|
Лобанових
|
Єгор та Юрій Лобанови, син та батько – захисники України, що проживали на вулиці, яку запропоновано назвати на їхню честь: прецедент для Ковеля, коли в одній родині загинули за менше, ніж рік часу, одразу двоє захисників України. Єгор Лобанов народився 9 липня 1997 року у м. Ковелі. У 2012 році з відзнакою закінчив школу №8. Обрав професію військового, З серпня 2018 року брав участь в бойових діях в зоні проведення АТО. Служив командиром десантно-штурмового взводу, командиром розвідувального взводу десантно-штурмового батальйону. З вересня 2019 по лютий 2022 року – командир групи спеціального призначення. У червні 2020 року Єгору Лобанову присвоєно звання старшого лейтенанта. Загинув 28 лютого 2022 року під час спецоперації біля міста Токмак Запорізької області. Своїм героїчним вчинком він врятував вісім життів. Юрій Лобанов, 1973 року народження. 25 лютого 2022 року став на захист України, був бійцем Луганського прикордонного загону. Брав участь у запеклих боях за Северодонецьк, Лисичанськ, пізніше воював поблизу Слов’янська. Отримав поранення й повернувся додому на лікування Загинув у ДТП на Закарпатті, все ще перебуваючи в лавах ЗСУ. Вдова загиблого Юрія і мати Єгора підтримала пропозицію перейменування вулиці на честь загиблих сина та чоловіка.
|
|
32
|
вулиця
|
Ціолковського
|
вулиця
|
Євгена
Сверстюка
|
Євген Сверстюк (1927-2014) – український літературний критик, есеїст, поет, мислитель, філософ, учасник руху шістдесятництва, політв’язень радянського режиму. Народився у с. Сільце на Волині. Досліджував творчість М. Гоголя, Т.Шевченка, І.Франка. Засновник та з 1989 року — незмінний редактор православної газети «Наша віра», Доктор філософії. Автор одного з найважливіших текстів українського самвидаву «З приводу процесу над Погружальським», голова Української Асоціації Незалежної Творчої інтелігенції. Після проголошення незалежності України був активним ідеологом дерадянизації країни. Нагороджений Орденом Свободи.
|
|
33
|
вулиця
|
Черняхов-ського
|
вулиця
|
Володимира Осіюка
|
Володимир Осіюк (1955-2019) – син українських політичних в’язнів. У серпні 1989 року Володимир Осіюк заснував та очолив у Ковелі осередок Української Гельсінської Спілки, на чолі якої стояв багаторічний в’язень радянських таборів Левко Лук’яненко. В лютому 1990 року Володимир Костянтинович став одним із засновників Ковельської міськрайонної організації Народного Руху України за перебудову. Завжди був перший і найактивніший учасник всіх політичних акцій в Ковелі, на Волині та в Україні. До останніх своїх днів був станичним Ковельської міської станиці братства вояків ОУН-УПА імені Клима Савура, входив до складу міського комітету ВО «Свобода».
|
|
34
|
вулиця
|
Чехова
|
вулиця
|
Івана Драча
|
Іван Драч (1936-2018) – український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, державний і громадський діяч. Борець за незалежність України у ХХ сторіччі. Перший голова Народного Руху України. Народний депутат України 3-го скликання. Герой України.
|
|
35
|
вулиця
|
Шишкіна
|
вулиця
|
Нарбутів
|
Нарбути – шляхетний рід литовського походження. Першим відомим за документами Нарбутом із української гілки був Мусій, згадуваний 1678 р., він побудував недалеко від гетьманської столиці Глухів хутір Нарбутівку. Представники цього старовинного шляхетського роду служили у Сагайдачного та Мазепи. Останніми з цього роду були: Нарбут Георгій Іванович (1886—1920) — український художник-графік, ілюстратор, автор перших українських державних знаків (банкнот і поштових марок). Один із засновників і ректор Української Академії Мистецтв. Нарбут Данило Георгійович (1916—1998) — український театральний художник, майстер живопису, народний художник України, лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка. У період окупації працював у театрах Києва, Ковеля, Коломиї.
|
|
36
|
вулиця
|
Шолохова
|
вулиця
|
Мирослава Скорика
|
Мирослав Скорик (1938-2020) – видатний композитор і музикознавець, Герой України, народний артист України, лауреат премії ім. Т. Г. Шевченка, кандидат мистецтвознавства, співголова Спілки композиторів України, художній керівник Київської опери.
|
|
37
|
вулиця
|
Шостаковича
|
вулиця
|
Андрія Мельника
|
Андрій Мельник (1890-1964) – український державний, військовий та політичний діяч. Голова Проводу Українських Націоналістів, другий голова ОУН. Один з найближчих соратників полковника Євгена Коновальця. Один з організаторів (співзасновників) Січових Стрільців та його проводу Стрілецької Ради, Української Військової Організації. Послідовний прихильник відновлення незалежності Української Держави, на всіх її етнічних землях.
|
|
38
|
вулиця
|
Шукшина
|
вулиця
|
Марка Луцкевича
|
Марко Луцкевич (1882-1940) Народився у Ковелі. Український громадський і політичний діяч. Активний борець за незалежність України. Посол І каденції Польського Сейму. Трибуну польського сейму використовував для боротьби проти польського гніту. Відстоював право на українську мову. Займався письменницькою діяльністю. На початку 1927 року арештований радянською владою, в Харківській тюрмі розстріляний 1940 року (за іншими джерелами — помер на засланні в Сибіру 1934).
|
|
39
|
вулиця
|
40 років Перемоги
|
вулиця
|
Героїв України
|
Герой України – людина, яка здійснила геройський вчинок або мала визначне досягнення. У назві вшановано всіх, хто боронив країну і поліг за неї, хто потрапив в полон, але не зрікся своєї землі, хто продовжує стояти на захисті України, хто віддає за неї своє життя.
|
|
40
|
провулок
|
Грибоєдова
|
вулиця
|
Алли Горської
|
Алла Горська (1929-1970) – українська художниця та дисидентка, громадська діячка, одна із засновниць руху шістдесятництва, одна з перших представниць андеграунду, відома діячка правозахисного руху 1960-х років в Україні. Працювала в монументальних творах, мозаїці, графіці та живопису.
|
|
41
|
провулок
|
Гагаріна
|
вулиця
|
Михайлини Рабко
|
Михайлина Рабко (1925–2014) – зв’язкова УПА, багаторічний в’язень сталінських таборів, брала активну участь в громадському житті м. Ковеля, членкиня «Союзу українок».
|
|
42
|
провулок
|
Достоєвського
|
вулиця
|
Квітки Цісик
|
Квітка Цісик (1953-1998) – американська співачка українського походження, популярна виконавиця рекламних джинґлів у США, оперна та блюзова співачка, виконавиця українських народних і популярних пісень.
|
|
43
|
провулок
|
Лермонтова
|
вулиця
|
Данила Шумука
|
Данило Шумук (1914-2004). Народився в с. Боремщина, Володимир-Волинський повіт, Волинська губернія (нині Любомльський район, Волинська область). Громадський діяч, який 42 роки провів у польських та радянських тюрмах і таборах, дисидент, учасник українського руху опору. Член Української Громадської Групи сприяння виконанню Гельсінських угод, член Об’єднання українських письменників «Слово».
|
|
Село Білин
|
|
44
|
вулиця
|
40 років Перемоги
|
вулиця
|
Перемоги
|
Перемога – успіх в бою, в битві, що закінчився повною поразкою супротивника. Універсальне поняття для всіх часів боротьби українського народу за здобуття свободи та незалежності.
|
|
45
|
вулиця
|
Некрасова
|
вулиця
|
Незалежності
|
Незалежність — шлях, що пройшов український народ від Декларації про державний суверенітет до проголошення незалежності держави, що отримала офіційну назву — Україна, проголошення Акту її незалежності, підтвердження цих законодавчих рішень на Всеукраїнському референдумі з обранням Президента України.
|
|
Село Заріччя
|
|
46
|
вулиця
|
Коновалова
|
вулиця
|
Варшавська
|
Варшавська – назва вулиці, яка склалася історично і досі використовується мешканцями села.
|
|
Село Зелена
|
|
47
|
вулиця
|
50 років Перемоги
|
вулиця
|
Перемоги
|
Перемога – успіх в бою, в битві, що закінчився повною поразкою супротивника. Універсальне поняття для всіх часів боротьби українського народу за здобуття свободи та незалежності.
|
|
Село Доротище
|
|
52
|
вулиця
|
Гагаріна
|
вулиця
|
Миру
|
Мир – відсутність незгоди, ворожнечі, сварок, ґрунтується на невійськовій зовнішній політиці між державами, врахуванню національних інтересів кожної із сторін, а також на договорах, або інших документах, укладених між сторонами.
|
|
Село Воля
|
|
53
|
вулиця
|
Марка Кримчука
|
вулиця
|
Лісова
|
Вулиця, яка веде з села до лісового масиву. Назва пов’язана з місцевістю.
|
