Перейти до основного вмісту
телефон Гарячої лінії Ковельського міського голови: 0 800 219 019 Повідомити про проблему

Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Не паліть суху траву — збережіть життя та природу

У зв’язку з настанням весни та підвищенням температури повітря на території Ковельського району різко зростає ризик виникнення пожеж у природних екосистемах. Найчастіше їх причиною стає спалювання сміття та випалювання сухої рослинності.

Закликаємо громадян суворо дотримуватися правил пожежної безпеки та не провокувати пожежі в екосистемах.

Навіть невелике багаття на відкритій території може спричинити масштабну пожежу, що становить загрозу житловим будинкам, господарським спорудам, сільськогосподарським угіддям і лісовим масивам. У суху та вітряну погоду вогонь поширюється блискавично і виходить з-під контролю за лічені хвилини.

Варто пам’ятати: за випалювання сухостою передбачено відповідальність.

Відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за самовільне випалювання рослинності або її залишків громадянам загрожує штраф від 3 060 до 6 120 грн, а посадовим особам — від 15 300 до 21 420 грн.

За порушення вимог пожежної безпеки в лісах передбачено адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 1 530 до 4 590 грн.

У разі завдання значної шкоди довкіллю або настання тяжких наслідків може наставати і кримінальна відповідальність.

Не намагайтеся очистити територію вогнем і не спалюйте сміття просто на землі.

Бережіть природу, майно та власне життя — не підпалюйте суху рослинність!

 

 

Ковельське районне управління  ДСНС України

 у Волинській області

 

 

Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба запрошує на навчання

Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба — провідний вищий військовий навчальний заклад України, який здійснює підготовку висококваліфікованих військових і цивільних фахівців за широким спектром високотехнологічних та наукоємних спеціальностей.

УНІВЕРСИТЕТ ЗДІЙСНЮЄ ПІДГОТОВКУ ФАХІВЦІВ ДЛЯ ПОТРЕБ:

  • Міністерства оборони України;

  • Національної гвардії України;

  • Державної прикордонної служби України;

  • Державної служби України з надзвичайних ситуацій;

  • Служби безпеки України.

Переваги навчання у ХНУПС:

– сучасна матеріально-технічна база: навчання проводиться на бойових зразках ОВТ, університет має сучасні тренажери, лабораторії та полігони;

– найбільший спектр спеціальностей серед військових вишів: університет готує пілотів та штурманів, інженерів авіаційного та зенітного ракетного озброєння, фахівців з радіотехнічних військ;

– бойовий досвід: університет адаптував навчальні програми до реалій війни.

Офіційний сайт університету: https://l.hnups.mil.gov.ua/.

Сторінка у Facebook: https://www.facebook.com/share/1CvhZzDSZ5/?mibextid=wwXIfr .

Сторінка Instagram: https://www.instagram.com/knafu_official/ .

РЕЄСТРАЦІЯ НА НАВЧАННЯ 2026: https://forms.office.com/Pages/ResponsePage.aspx?id=Fr7wmiHn_kyhppY66CekThYiqtpYmsNMrwmGClClZnlUNlRWRkZYSU5GTDJUTDBTU1Q0SzkzWVVTUiQlQCN0PWcu.

Довідник абітурієнта: Довідник ХНУПС 2026 .

Рішення Уряду: 740 млн грн спрямовано на відпочинок та оздоровлення понад 30 тисяч дітей у 2026 році

Кабінет Міністрів України підтримав постанову Мінсоцполітики щодо оплати оздоровлення та відпочинку дітей у 2026 році.

Йдеться про забезпечення безоплатним оздоровленням та відпочинком:

дітей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України;

дітей військовослужбовців Збройних Сил України, Державної прикордонної служби, Національної гвардії України, осіб рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, поліцейських, внутрішньо переміщених осіб, осіб, які звільняються або звільнені з військової служби, з числа ветеранів, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;

дітей, які потребують соціальної уваги та підтримки.

На оздоровлення дітей у 2026 році держава виділила понад 740 мільйонів гривень. Це дозволить охопити послугами близько 30 тисяч дітей, зокрема 15 тисяч дітей — у Міжнародному дитячому центрі «Артек».

Управління соціального захисту населення

До уваги представників бізнесу, бізнес-клубів та об’єднань роботодавців регіонів: запрошення до участі в онлайн-зустрічі

У межах реалізації проєкту за підтримки міжнародних партнерів — Folke Bernadotte Academy — у співпраці з Міністерство у справах ветеранів України та Правозахисним центром для військовослужбовців «Принцип» заплановано проведення онлайн-зустрічей у форматі робочих дискусій із представниками бізнесу, бізнес-клубів та об’єднань роботодавців.

Метою зустрічей є формування розуміння та аналіз шляху ветеранів до працевлаштування в конкретних регіонах і галузях економіки, вивчення практичного досвіду роботодавців щодо працевлаштування ветеранів і ветеранок, використання платформ зайнятості, а також збір актуальних потреб бізнесу. Отримані напрацювання планується використати для вдосконалення інструментів Хартії та платформи «Кар’єра ветерана» з урахуванням реального досвіду роботодавців.

Участь у заході є безкоштовною та можлива за умови попередньої реєстрації за посиланням:

https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSekS5g98XcPGO-raejK0Qrs7ejmR8N0g6aBtL3zDegvC4SyOg/viewform

Після реєстрації учасники отримають додаткову інформацію щодо дати та часу проведення відповідної регіональної онлайн-зустрічі.

 

Відбувся особистий прийом міського голови

Міський голова Ігор Чайка провів черговий особистий прийом громадян, на якому було розглянуто низку індивідуальних і колективних звернень мешканців громади.

Серед заявників, які поспілкувались з очільником міста, був військовослужбовець ЗСУ, бойовий медик «Сталевої сотки» Сергій Бодялов. Ковельчанин, який із 2022 року захищає Україну та нині перебуває у короткотерміновій відпустці, передав лист від командира бригади з проханням допомогти у забезпеченні підрозділу необхідною технікою. Окрім цього, військовий звернув увагу на потребу у спеціальних навчальних манекенах, що імітують частини людського тіла, для проведення занять із тактичної медицини безпосередньо в районах виконання бойових завдань. Таке обладнання дає змогу якісніше відпрацьовувати навички надання домедичної допомоги та підвищує шанси на збереження життя поранених.

Міський голова подякував захиснику за службу та запевнив, що громада шукатиме можливості підтримати і цей напрям.

Разом із тим Ігор Чайка повідомив, що для 100-тої окремої механізованої бригади вже закуплено обладнання, яке найближчим часом передадуть на передову — 16 квадрокоптерів Autel EVO Max 4T та 19 квадрокоптерів DJI Matrice 4T загальною вартістю 6 млн 127 тис. гривень.

Під час прийому також розглянули звернення щодо задимлення, яке, за словами жителів, виникає через роботу міських котелень. Головний інженер ПТМ «Ковельтепло» Василь Заікін роз’яснив, що за результатами досліджень, проведених у Ковелі фахівцями акредитованої лабораторії, перевищення допустимих концентрацій забруднювальних речовин у повітрі не виявлено. Робота котелень здійснюється відповідно до вимог природоохоронного законодавства, санітарних норм і екологічних стандартів.

Ще одне питання стосувалося ситуації з безхатьком, агресивна поведінка якого, а також скупчення поруч із ним безпритульних собак, викликають занепокоєння мешканців і становлять потенційну небезпеку. Люди вже неодноразово зверталися до правоохоронців. Міська влада зі свого боку повторно скерує звернення до поліції з проханням належного реагування.

Наголошено, що вирішення подібних випадків має відбуватися виключно у межах чинного законодавства із забезпеченням громадської безпеки та порядку.

Усі порушені під час прийому питання взято на контроль і передано для подальшого опрацювання відповідним структурним підрозділам виконавчого комітету міської ради.

Нагадуємо, що міський голова проводить особистий прийом громадян у кожен перший понеділок місяця з 10:00 до 12:00 за адресою: вул. Драгоманова, 22. Попередній запис здійснюється напередодні — у п’ятницю з 09:00.

Ковельські футзалістки — у фіналі вищої ліги чемпіонату України

Ковель приймав ІІ відбірковий етап чемпіонату України з футзалу серед дівчат молодшої вікової категорії (2013–2014 років народження).

У ньому взяли участь команди: «Олімп» (м. Рівне), ДЮСШ-25 (м. Київ), спортсменки із селища Коцюбинське (Київська область) та ДЮСШ №1 – «Ладомир» (м. Ковель).

Наші спортсменки здобули перемоги над командою з Києва — 3:0 та представницями Коцюбинського — 5:0. У  поєдинку з рівненчанками поступилися з мінімальним рахунком 1:2.

За підсумками змагань команда ДЮСШ №1 імені Петра Стуса – «Ладомир» посіла друге місце та виборола право представляти Ковель у фіналі вищої ліги чемпіонату України з футзалу серед команд молодшої вікової групи.

До складу команди увійшли:

Логвенюк Меланія (ліцей №1);

Олещук Міланія (ліцей №1);

Олещук Кіра (ліцей №1);

Масловська Валентина (ліцей №1);

Романюк Ангеліна (гімназія №2);

Дем’янчук Ангеліна (ліцей №10);

Дем’янчук Христина (ліцей №10);

Швабенко Меланія (ліцей №12);

Мерчук Кіра (ліцей с. Вербка);

Васковець Аріна (ліцей с. Люблинець).

Вітаємо юних ковельських футзалісток та їхнього тренера Сергія Логінова з чудовим результатом! Бажаємо нових перемог  на Всеукраїнському рівні.

 

 

Віталій Волосюк, директор ДЮСШ №1 імені Петра Стуса

У Ковелі учасник АТО отримає двокімнатну квартиру

Громадська комісія з житлових питань під головуванням заступника міського голови, керуючого справами виконавчого комітету Івана Чуліпи, ухвалила рішення про надання житла ветерану.

Ковельчанин перебуває на квартирному обліку з 2016 року і є першим у позачерговій черзі серед осіб з інвалідністю внаслідок війни. Він брав безпосередню участь в антитерористичній операції та захисті незалежності, суверенітету й територіальної цілісності України.

Разом із сім’єю, що складається з трьох осіб, він отримає звільнену  двокімнатну квартиру з комунальної власності.

Комісія рекомендуватиме виконавчому комітету затвердити проєкт рішення про видачу ордера на помешкання учаснику АТО.

Окрім цього, на засіданні розглянуто питання про взяття на квартирний облік інших ветеранів та осіб з інвалідністю, а також щодо продовження терміну тимчасового проживання для родини у квартирі з фонду тимчасового житла.

СК «Сталевий легіон» везе Кубок чемпіонів до Ковеля

Наші знову — перші. Ковельчани взяли участь у Зимовому чемпіонаті Всеукраїнської ветеранської ліги петанку, який зібрав у Тернополі 32 команди ветеранів, ветеранок і родин Героїв — 96 учасників із різних регіонів України.
Упродовж двох днів разом із нашими спортсменами за першість змагалися представники Львова, Києва, Одеси, Дніпра, Луцька, Кривого Рогу, Кам’янського, Ірпеня, Вознесенська, Нововолинська, Тернополя та інших міст.
За підсумками турніру, який став стартом нового змагального сезону 2026 року, перехідний Кубок чемпіонів петанку серед ветеранів ВВЛП-2026 виборола ковельська команда СК «Сталевий легіон». Тож головний трофей змагань їде до нашого міста.
Ковельчани продемонстрували хорошу підготовку, згуртованість і справжній командний характер, здобувши одразу дві призові позиції:
–  І місце — команда СК «Сталевий легіон 2», капітан Анастасія Канонік;
ІІ місце — команда СК «Сталевий легіон 1», капітан Сергій Слабушевський.
Пишаємось нашими спортсменами, вітаємо та дякуємо за гідне представлення Ковеля на Всеукраїнському рівні.
Фото: Міжнародний волонтерський логістичний центр «Марлог».

Повернувся додому назавжди: у Ковелі віддали останню шану воїну Миколі Петровському

Ця весна, на жаль, прийшла не для всіх. Після важкої зими наша громада переживає чорні вихідні. Учора ми провели в останню земну дорогу 22-річного воїна Назара Кіперчука, а сьогодні знову біль втрати зібрав разом ковельчан — ми прощаємося з Миколою Петровським. Він загинув понад рік тому, але лише тепер повернувся до рідного дому. Уже назавжди…

 Микола народився у Луцьку, але майже одразу його батьки переїхали до Ковеля — міста, яке стало для нього справді рідним. Навчався у ЗОШ №7, а спеціальність газозварювальника здобув у ПТУ №7.

У 1990–2000-х роках молодим людям було непросто утвердитися, тому доводилося шукати різні можливості заробітку. Микола їздив на роботу до Польщі, намагався знайти свій шлях, забезпечити майбутнє.

Саме в ті роки у нашому місті існувала традиція відзначати День машинобудівника — свято проходило біля Палацу Шевченка. Там він і зустрів свою Тетяну.

Далі — ніби ланцюг випадкових зустрічей, які насправді визначають долю. Тетяна пригадує: ніхто і ніколи не дивився на неї так, як він. Хлопець ніби губився, але той погляд сказав більше за слова.

У 2002 році вони створили сім’ю. У подружжя народилися дві донечки — Ірина та Анастасія. Старша вже будує власне життя у столиці, молодша ще навчається у школі. І для обох тато був прикладом, опорою.

Микола мріяв про власний дім — і здійснив цю мрію. Тетяна завжди підтримувала чоловіка. Вони багато працювали, а чимало роботи Микола виконував власними руками. Тож через кілька років переїхали у власне обійстя.

Разом із тим чоловік зайнявся підприємницькою діяльністю — вантажними перевезеннями. Родина придбала для цього автомобіль. Поїздки були тривалими — інколи тижнями й навіть місяцями. Але у Миколи завжди був надійний тил — його дівчата, які чекали вдома і справлялися з усім. Згодом машину продали, однак він продовжив працювати водієм: кермував бусом, розвозив товари, працював торговим агентом.

Розповідаючи про Миколу, Тетяна говорить із неймовірним теплом і часто повторює: він був справжнім чоловіком — упевненим, надійним, розуміючим, а ще для неї — найкращим другом.

Він дуже поспішав жити, хотів багато встигнути. Безмежно любив своїх дівчат, був уважним і добрим, багато речей робив власноруч. Навіть звичайні гантелі для занять Тетяни він виготовив сам — і саме такі дрібниці були особливо цінними. Якось одна з донечок зізналася: якби її майбутній обранець був хоча б на 50 відсотків схожий на тата, вона була б щасливою.

Повномасштабна війна застала Миколу в Одесі — він перебував у черговому відрядженні. Тож одразу вирушив додому. Дорогою, у Києві, забрав донечку, яка тоді навчалася у столиці, та її подругу.

Коли повернувся, Тетяна помітила: чоловік ніби змінився. Здавалося, він уже тоді відчував, що страшна біда прийшла надовго, що на Україну і кожного з нас чекають непрості випробування.

Він готувався до того, що має стати у стрій і захищати країну — свій дім, який збудував, і свою сім’ю, яку безмежно любив.

Наприкінці серпня 2024 року Миколу мобілізували. Після навчання він потрапив до військової частини, яка стримувала натиск ворога на одному з найгарячіших напрямків — Покровському.

Пекло війни стало його реальністю. Позиції, короткий відпочинок — і знову бойові завдання.

Він отримав дві контузії. Перший раз лікувався у госпіталі, вдруге — у санаторії на Закарпатті. Увесь цей час поруч була Тетяна. До Закарпаття дружина приїхала разом із меншою донечкою, і там вони провели кілька щасливих днів разом.

Інколи Миколі хотілося розповісти правду війни, і саме Тетяна була тією людиною, яка вміла вислухати і підтримати.

А ще у розмовах він говорив дружині надзвичайно важливі слова: «Я радий, що тебе зустрів», а дітям просив передати: «Я не міг вчинити інакше». Коли ж Тетяна обережно намагалася сказати, що, можливо, вже досить воювати, той відповідав: «Якщо будеш про це говорити — не дзвони». Бо знав — інакше не може. Він пояснював: «На передовій такі ж діти, хлопці такого віку, як наша Ірина. Маю бути з ними».

Його вирізняли людяність, простота і добре почуття гумору. Для нього не існувало великих чи малих людей — усі були рівні. Навіть побратими телефонували Тетяні, щоб подякувати за її чоловіка.

Понад рік тому родина отримала звістку про те, що Микола зник безвісти. Тетяна одразу виконала його прохання — не чекати офіційних повідомлень, а дізнатися про все у хлопців, з якими воював чоловік. Тож вона зателефонувала побратимам. Саме вони повідомили страшну правду: Микола загинув.

Хотілося вірити у диво, але довелося прийняти реальність. Понад рік родина чекала, щоб його душа знайшла спокій.

Це був важкий час. Нещодавно експертиза ДНК підтвердила страшну правду.

Стрілець-помічник гранатометника І механізованого відділення 2 механізованого батальйону військової частини А4674, солдат Микола Петровський поліг 25 січня 2025 року поблизу населеного пункту Калинове Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Назавжди 48.

Він загинув як Герой. А для своєї родини він завжди був Героєм — і назавжди ним залишиться. Він житиме у їхніх світлих і добрих спогадах, до яких вони знову і знову повертаються у пам’яті.

Сумує уся родина, наша громада. Ми втратили прекрасну людину. Люблячого чоловіка. Турботливого батька. Сина. Друга. Найкращого. Справжнього чоловіка.

Щирі співчуття дружині Тетяні, донечкам Ірині та Анастасії, мамі Анні Юріївні, татові Миколі Васильовичу, сестрі Інні, усім рідним, близьким і друзям, хто знав цю добру людину.

Поховали Миколу Петровського на Алеї Героїв міського кладовища.

Вічна пам’ять і слава!

Дякуємо, воїне! Спочивай з миром!

«На щиті» у рідне місто повернувся ще один Герой. Прощання з Миколою Петровським відбудеться 1 березня

Ще один скорботний день чекає на Ковельську громаду. Понад рік вважався зниклим безвісти ковельчанин, солдат Петровський Микола Миколайович (16.12.1976 р.н.), стрілець – помічник гранатометника 1-го механізованого відділення 2-го механізованого батальйону військової частини А4674.

Написав на своїй сторінці у Фейсбук міський голова Ігор Чайка.

Воїн загинув 25 січня 2025 року при виконанні бойового завдання в районі населеного пункту Калинове Краматорського району Донецької області.

Прощатися із Захисником будемо у неділю, 1 березня, в храмі Воскресіння Словущеє (вул. Тараса Боровця, 5). Початок служби о 13:00 год.

Поховають бійця на Алеї Героїв міського кладовища.

Вічна пам’ять і слава Герою!


Ковельська міська рада, лого футер
© Ковельська міська рада.
Перейти до вмісту