Перейти до основного вмісту
телефон Гарячої лінії Ковельського міського голови: 0 800 219 019 Повідомити про проблему

Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Він був одним із кращих. Ковельчани провели в останню земну дорогу молодого воїна Назара Кіперчука

Йому б ще жити й жити… Але над цим чистим, уже майже весняним небом злітають чорні стрічки скорботи. Наша громада прощається із 22-річним добровольцем Назаром Кіперчуком — молодим хлопцем, який залишив по собі глибокий слід у серцях людей.
Назар народився у нашому місті. Навчався у ЗОШ №8, згодом — у Ковельському центрі професійно-технічної освіти. Захоплювався бойовим гопаком, пробував себе в різних видах спорту, шукав заняття, які були йому до душі. Мама згадує: син завжди мав сильний характер, власну думку й умів її відстоювати.
Ледве досягнувши повноліття, поїхав на заробітки до Португалії — хотів стати самостійним. Та незадовго до початку повномасштабного вторгнення повернувся додому. Уже тоді говорив, що має захищати Україну: «Хто, як не я».
У перші дні великої війни він звернувся до місцевого ТЦК із бажанням піти на фронт, однак через молодий вік його не взяли. Тоді Назар долучився до волонтерства: переганяв військові автомобілі на передову, допомагав із логістикою, евакуйовував людей із небезпечних територій у безпечніші регіони заходу України. Опікувався пораненими військовими, відвідував госпіталі, підтримував родини захисників.
Багато друзів і знайомих Назара з перших днів повномасштабної війни стали на захист України. Серед них — Почесний голова молодіжної ради міста Ковеля Олександр Філон, який загинув влітку 2023 року, а також його друг, воїн Данило з позивним «Тюр». Зрештою Назар і сам вирішив іти на фронт.
Влітку 2025 року хлопець повідомив про це мамі: «Прийми, це мій вибір. Я чекав три роки, маю йти, бо хлопцям потрібна ротація».
На той час він працював у Києві водієм у приватній компанії. Там познайомився зі своєю коханою — Христиною з Полтавщини. Однак ні життя у столиці, ні робота, ні особисте щастя не змогли переконати його залишитися в тилу. Почуття відповідальності перед країною та побратимами стало сильнішим. Назар підписав контракт із Національною гвардією України та долучився до корпусу «Азов».
У війську він швидко знайшов своє місце. Як вправний водій доставляв провізію й спорядження на позиції, перевозив військових, допомагав облаштовувати бліндажі.
Про війну рідним розповідав небагато. Після кожного завдання писав коротко, але найважливіше: «Приїхав, живий».
Та один із виїздів на евакуацію побратимів став для Назара останнім. Автомобіль із військовими потрапив під ворожий обстріл. Водій військової частини 3009 Національної гвардії України — бригади оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу «Азов», солдат Назар Кіперчук отримав тяжкі поранення. Його серце зупинилося 24 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Чернігівка Покровського району Донецької області.
Сотні людей прийшли подякувати Герою за його мужність, самовідданість і любов до України.
«Є моменти, коли слова безсилі. Коли батьки втрачають дитину, жодні слова не здатні полегшити їхній біль. Назару Кіперчуку було лише 22. У цьому віці зазвичай будують плани, мріють, шукають свій шлях. Та Назар зробив дорослий і свідомий вибір — стати на захист України.
Висловлюю щирі співчуття мамі Ірині, татові Олександру, брату Владиславу з сім’єю, коханій дівчині Христині, бабусям Фаїні Василівні та Олені Адамівні, дідусеві Борису Михайловичу, хрещеним батькам, усім рідним і близьким Назара», — сказав під час громадянської панахиди міський голова Ігор Чайка.
Приїхав попрощатися зі своїм другом побратим, командир одного з підрозділів Національної гвардії України Данило з позивним «Тюр».
«Назар був для нас не просто другом, побратимом — це частина нашої сім’ї. Він виконував найскладніші завдання на фронті. На нього завжди розраховували і знали: він приїде — і всі повернуться з позицій. Назар врятував багато життів. Він був одним із кращих побратимів. Він залишається з нами — не лише в пам’яті, а й у наших справах. Ми доведемо цю справу до кінця. Будемо виконувати завдання до останнього, так, як це робив Назар. Вибачте, що не вберегли», — поділився Данило.
Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам’ять і слава Герою.

3 березня – засідання комісії з питань обліку ВПО та надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання

3 березня об 11.00 год. у Будинку рад (каб. 316) відбудеться засідання комісії з питань обліку ВПО та надання житлових приміщень з фонду житла для тимчасового проживання.

Ковельчанка Уляна Базярук — чемпіонка України з легкої атлетики серед юніорів

У Києві відбувся чемпіонат України з легкої атлетики в приміщенні серед юніорів. Відмінний результат на змаганнях продемонструвала ковельська спортсменка, вихованка КЗ «КДЮСШ ім. Є. Кондратовича» Уляна Базярук, яка виборола І місце з бігу на 400 метрів, ставши чемпіонкою України, а також здобула перемогу в естафетному бігу у складі команди.

Для юної легкоатлетки це вже не перший успішний виступ на всеукраїнському рівні цьогоріч. Нещодавно на чемпіонаті України серед юніорів вона посіла ІІ місце в особистому заліку та стала переможницею у складі команди в шведській естафеті. Не менш успішним був і чемпіонат України з легкої атлетики серед спортсменів категорії U16, де Уляна впевнено перемогла у бігу на 400 метрів та знову піднялася на найвищу сходинку п’єдесталу у шведській естафеті.

Спортсменка займається під керівництвом тренерів-викладачів Петра Карпука та Олени Вегнер.

Щиро вітаємо Уляну Базярук та її наставників із вагомими досягненнями та бажаємо нових вдалих стартів, особистих рекордів і яскравих перемог на всеукраїнських і міжнародних аренах.

Про прийняті рішення на сімдесят шостій сесії міської ради

Відбулася сімдесят шоста сесія міської ради. У ході засідання депутати розглянули майже 100 питань порядку денного.

Підтримано рішення про дострокове припинення повноважень заступниці міського голови Наталії Маленицької.

Обранці громади затвердили звіт про виконання Програми соціально-економічного розвитку та бюджету міської територіальної громади за 2025 рік.

Торік до казни громади надійшло понад 1 мільярд 272 мільйони гривень. Власні доходи становили понад 870 мільйонів гривень, або 102,7% до плану. Понад план залучено 23 мільйони 287 тисяч гривень. Доходи загального фонду зросли на 129 мільйонів гривень, або на 17,5% порівняно з 2024 роком. Попри складні економічні умови воєнного часу, у громаді спостерігається позитивна динаміка за основними податками і зборами.

Найбільшу частку надходжень забезпечує податок на доходи фізичних осіб, зростання якого відбулося, зокрема, за рахунок стабільної роботи підприємств різних форм власності.

Стабільно працює малий і середній бізнес. У громаді зареєстровано 117 юридичних осіб та 3885 фізичних осіб-підприємців, які сплатили 159 мільйонів 246 тисяч гривень єдиного податку, що на 68 мільйонів більше, ніж у 2024 році.

Значна частина бюджетних коштів у 2025 році була спрямована на підтримку обороноздатності держави та соціальний захист військовослужбовців і їхніх родин. Загалом на ці потреби використано 124 мільйони гривень. Окремо 46 мільйонів гривень спрямовано на закупівлю обладнання для Збройних Сил України та надання субвенцій військовим частинам.

У змінах до бюджету на 2026 рік, прийнятих на цій сесії, додатково передбачено 4 мільйони гривень на підтримку Сил оборони — для надання субвенцій військовим частинам, прикордонним підрозділам з метою покращення їх матеріально-технічного забезпечення.

Депутати також спрямували кошти на розвиток медичної галузі, інфраструктури та забезпечення стабільної роботи комунальних підприємств. Зокрема, 5 мільйонів гривень обласної субвенції та 4,49 мільйона гривень співфінансування з бюджету громади передбачено на капітальний ремонт травматологічного відділення Ковельського МТМО. Додаткові кошти виділено на завершення ремонту моргу, закупівлю антирабічної вакцини.

Кошти виділено й на освітню галузь — доплати працівникам закладів освіти, заходи пожежної безпеки та технічне забезпечення установ.

Важливим рішенням стала підтримка підприємства «Ковельтепло». З бюджету громади надається 8 мільйонів гривень на придбання матеріалів та обладнання для облаштування лінії електропередачі від когенераційних установок. Це дозволить забезпечувати котельні та об’єкти критичної інфраструктури електроенергією власного виробництва. Реалізація проєкту спрямована на зменшення залежності від зовнішніх енергетичних чинників, підвищення енергетичної стійкості громади та гарантування стабільного теплопостачання навіть в умовах можливих обмежень.

Передбачено фінансування соціальних програм, допомоги людям із рідкісними захворюваннями.

Окремо депутати внесли зміни до Програми соціальної підтримки ветеранів війни, військовослужбовців та членів їхніх сімей на 2026 рік. Збільшено розмір одноразової матеріальної допомоги на відшкодування витрат, понесених на встановлення надгробних пам’ятників для родин загиблих військовослужбовців.

Сума компенсації становитиме 100 тисяч гривень замість 50 тисяч. Для цього додатково передбачено 4 мільйони гривень. Родини, які вже отримували допомогу, зможуть одержати доплату до нового встановленого розміру після звернення до управління з питань ветеранської політики.

Також на засіданні затвердили Положення про відділ з питань ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, ухвалили рішення щодо тарифів на соціальні послуги, які надаються Територіальним центром соціального обслуговування м. Ковеля.

Взяли до відома інформацію про роботу управління з питань ветеранської політики за 2025 рік.

Майже 60 питань порядку денного стосувалися регулювання земельних відносин.

Підтримка фронту: Ковельська громада передала військовим нову допомогу

Завершуємо робочий тиждень найважливішим — допомогою нашим військовим.

Сьогодні у міського голови Ігоря Чайки побував захисник Донецького аеропорту, «кіборг», головний сержант 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр» Віталій П’ясецький. До своїх побратимів із рідного міста він повертатиметься з необхідним обладнанням — безпілотниками Autel EVO Max 4T та DJI Mavic 3T Advanced, портативною зарядною станцією та системою Starlink.

Варто зазначити, що минулого року підрозділ, у якому служить ковельчанин, уже отримав від громади п’ять потужних безпілотників Autel EVO Max 4T, оснащених відеокамерами та тепловізорами. Також було надано субвенцію на матеріально-технічне забезпечення військової частини А1302.

«Дякую своєму місту, яке працює, людям, які сплачують податки. Хочу подякувати депутатському корпусу та міському голові за ініціювання рішень щодо підтримки наших Сил оборони. Уся ця техніка працюватиме на фронті — рятуватиме життя та допомагатиме знищувати ворога. Це дуже важливо», — зазначив ковельчанин Віталій П’ясецький.

Підсилення на фронт також доставить головний сержант інженерно-саперного взводу 3-го батальйону оперативного призначення «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Національної гвардії України, депутат Ковельської міської ради Валерій Черняков. Підрозділу передано портативну зарядну станцію. Ковельська громада підтримує військову частину 3018 уже третій рік поспіль — за цей час допомога становила понад 570 тисяч гривень і включала квадрокоптери та джерела живлення.

Цього тижня до Ковеля також приїжджав майор Дмитро Павлюк — заступник командира батальйону безпілотних систем 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади. Він передав відзнаку командира військової частини А4355 «За сприяння та підтримку» як подяку всій Ковельській громаді за системну допомогу військовим.

Упродовж двох останніх років із місцевого бюджету спрямовано понад 2 мільйони гривень на посилення матеріально-технічної бази цієї бригади у вигляді субвенцій та придбаного обладнання.

У змінах до бюджету на 2026 рік, ухвалених на сесії міської ради, додатково передбачено 4 мільйони гривень на підтримку Сил оборони — для надання субвенцій військовим частинам і прикордонним підрозділам з метою покращення їхнього матеріально-технічного забезпечення.

Працюємо далі.

«П’ятий рік тотального спротиву»: новий календар-довідник від Руху опору Сил спеціальних операцій

У цій екзистенційній війні Рух опору веде літопис власної витривалості, де 2026 рік стає роком нових звершень. Відлік календаря символічно розпочинається з 24 лютого — дати початку повномасштабного й тотального спротиву українців окупаційним військам.

Кожна сторінка ілюструє різні історії опору, а QR-код на кожному місяці веде на відповідне відео.

“Рух опору починається з поклику нашої душі. Слідом за ним вже йдуть дії — в залежності від навичок, можливостей та підготовки. У Русі опору ССО ЗСУ є ціла лінійка різноманітних форм та способів, якими кожен українець може докластись до розбудови та зміцнення нашої держави”, – зазначається у довіднику.

Завантажити онлайн-примірник можна за посиланням: https://fex.net/uk/s/t8znxcb .

Долучайтеся до Руху опору ССО ЗСУ на: opir.org.ua .

В Україні стартувала інформаційна кампанія з енергоефективності “Залиш цю енергію для себе”

В умовах системних атак на енергетичну інфраструктуру України та пов’язаних із цим тривалих відключень енергопостачання, особливої актуальності набуває впровадження енергоефективних заходів та формування у пересічних громадян практичних навичок ощадливого споживання енергоресурсів у повсякденному житті.

У сьогоднішніх умовах енергоефективність є не лише інструментом економії, а й важливим чинником підвищення стійкості домогосподарств до кризових ситуацій та зменшення навантаження на енергосистему держави.

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України спільно з Данським енергетичним агентством розробили та ініціювали проведення другої фази загальноукраїнської соціальної інформаційної кампанії під назвою «Залиш цю енергію для себе!».

Мета – популяризувати переваги енергоефективності серед широкої аудиторії та нагадати громадянам про прості й доступні енергоефективні рішення для власної оселі, які залишаються дієвими навіть за умов обмеженого енергопостачання.

Більше корисних порад, практичних рекомендацій та інформації про можливості підвищення енергостійкості — на офіційній сторінці: https://www.eeua.org.ua/ .

“На щиті” повертається у Ковель Назар Кіперчук. Прощання з Героєм відбудеться завтра, 28 лютого

В останній день лютого у скорботі й пошані наша громада проводжатиме у вічність 22-річного ковельчанина, який добровольцем став на захист держави і віддав найдорожче – власне життя.

Водій військової частини 3009 Національної гвардії України (бригади оперативного призначення «Любарт» 1-го корпусу «Азов»), солдат Кіперчук Назар Олександрович (23.06.2003 р.н.), отримав важкі поранення в ході бойових дій на Донеччині. Серце воїна зупинилося 24 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Чернігівка Покровського району.

Про це повідомив на своїй сторінці у мережі Фейсбук міський голова Ігор Чайка.

Прощання із Захисником відбудеться у суботу, 28 лютого, за наступним порядком:

13:00 – служба в соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці;

14:00 – громадянська панахида на площі Героїв Майдану.

Поховання бійця відбудеться на Алеї Героїв міського кладовища.

Вічна пам’ять і слава воїну!

28 лютого у Ковельській громаді — День жалоби.

Ковельчани вшанувала пам’ять видатної поетеси Лесі Українки

Є слова, які народжуються в певну епоху, але звучать у вічності. Є поезія, яка стає голосом сили, гідності й незламності. Саме такою є творчість Лесі Українки – поетеси, чий дух не скорився обставинам, а слово стало символом боротьби й світла.

До 155-річчя від дня народження Лесі Українки у Ковельській громаді пройшли заходи, присвячені легендарній постаті поетеси та драматургині.

У публічній бібліотеці відбулась літературно-музична композиція “Горить її поезія над краєм”, учасниками якої стали юні та дорослі актори народного аматорського експериментального театру-студії “10 ряд 10 місце”.

Глядачі мали змогу насолодитися відомими поезіями Лесі: «Красо України, Подолля», «До мого фортепіано», «Мій шлях», «Уста говорять…». Особливо магічною була сцена чарівного лісу, де перед очима присутніх ожили Мавка та Лукаш.

Одним із найбільш емоційних моментів стало декламування листа Лесі Українки до Мержинського «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами» у виконанні Оксани Турко. Ніжним акордом прозвучала пісня «На зеленому горбочку» у виконанні Ольги Повх та Галини Прус (керівник Ольга Середа).

Художній народний ансамбль танцю «Барвінок» (керівник Тетяна Гулечко) подарував глядачам неймовірну хореографію під супровід пісні на слова поетеси.

Справжнім одкровенням для аудиторії став запис живого голосу Лесі Українки — пісня «Ой, заїхав козак та із Україноньки», зафіксована на фонограф ще у 1908 році.

Онлайн-марафон відеочитань «Лесине слово – крізь час», започаткований Радою старшокласників міста, об’єднав учнівську молодь і всіх поціновувачів українського слова навколо безсмертної поезії.

Її рядки про свободу, любов, віру та незламність сьогодні звучать особливо актуально. Через відеочитання учнівська молодь передала естафету пам’яті, натхнення і духовної сили від покоління до покоління.

Читаючи Лесю, ми розуміємо: українська поезія – вічна, сучасна, сильна. Її спадщина жива, актуальна й здатна об’єднувати націю навколо цінностей свободи та гідності.

Громада у скорботі. Ковельчани попрощались із загиблим Захисником України Василем Оришкевичем

Сьогодні Ковель прощався з молодим воїном, Героєм, дуже світлою і надзвичайно доброю людиною — Василем Оришкевичем. Йому було лише 34 роки.

«П’ятнадцята місія «на щиті» цього року в нашій громаді. І за кожною з них — чиєсь життя, доля, горе, біль і сльози. Сьогодні ми дякуємо людині, для якої любов до України, патріотизм і відповідальність були не просто словами, а способом життя. Ми схиляємо голови перед пам’яттю Героя», — про це говорив міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди, розповідаючи про життєвий шлях воїна.

Василь Оришкевич народився на початку української незалежності — 16 січня 1992 року в Ковелі. Навчався у ЗОШ №8, після дев’ятого класу здобув фах механіка у Ковельському промислово-економічному коледжі. Після строкової служби вже замислювався про військову кар’єру, однак життя склалося по-іншому.

У 2013 році Василь прийшов у компанію «Арт-Вініл». Там знайшов не лише роботу, а й людей, які стали близькими. Серед них — Віталій П’ясецький, друг і людина, чий приклад багато для нього означав: керівник колективу, доброволець, захисник Донецького аеропорту, нині — боєць 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр».

Уже працюючи в колективі, у житті Василя сталася ще одна важлива подія — одруження. Свою долю він поєднав зі Світланою. Невдовзі подружжя раділо народженню донечки Валерії. Родина багато часу проводила разом: подорожували, їздили на велосипедах, ходили в походи, плавали на човнах. Він умів радіти простим речам і ділився цією радістю з іншими.

Коли розпочалася повномасштабна війна, ковельчанин готував себе до захисту країни. Його мобілізували 28 грудня 2023 року. Він став командиром взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів у «Сталевій сотці», яка виконувала завдання у найгарячіших точках. Дуже хотів бути оператором дронів і швидко опанував цю справу.

Життєрадісний, щирий, добрий, завжди усміхнений — таким він був у цивільному житті й таким залишався на фронті.

Після бойових виходів завжди телефонував додому. Найдовше говорив із Валерією, уважно слухав її історії, підтримував. Він мріяв показати їй Київ — мирний, без сирен і обстрілів.

14 лютого 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки на Донеччині життя командира 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А7028, молодшого сержанта Василя Оришкевича обірвав ворожий дрон.

Для батьків він був турботливим сином, для дружини — надійною опорою, для доньки — цілим світом. Для друзів — людиною, з якою було легко і просто.

Після загибелі Василя його друг Віталій П’ясецький написав:

«Дякую Богу, що в наш колектив, нашу сім’ю і моє життя колись давно прийшла така світла і справжня людина, як Василь Оришкевич. Важко усвідомлювати, що спільні покатушки, двіж і навіть війна — вже в минулому. А майбутнє буде без твоєї посмішки, жартів, відосиків і планів, коли й де в Крамі вип’ємо кави та поговоримо про життя. Спи спокійно, друже… Сподіваюсь на зустріч десь там».

Виступаючи під час громадянської панахиди, Віталій додав:

«Останнє, що ми можемо зробити для полеглих Героїв та їхніх найрідніших людей, — це жити, пам’ятати й будувати цю країну, щоб смерть наших Захисників була недаремною».

Теплими словами згадав побратима у мережі Фейсбук і ковельчанин Олександр Головницький:

«Ти був не просто побратимом — ти був опорою, силою і честю. Твоя відвага назавжди залишиться для нас прикладом. Ти віддав життя за те, у що вірив, і за тих, кого любив. Ти був справжнім. Честь тобі і вічна пам’ять. Ти назавжди в наших серцях».

Щирі співчуття дружині Світлані, доньці Валерії, батькам, сестрі, усім рідним і близьким.

Поховали Василя Оришкевича на Алеї Героїв міського кладовища.


Ковельська міська рада, лого футер
© Ковельська міська рада.
Перейти до вмісту