Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Сьогодні міський голова Ігор Чайка та його заступник Наталія Маленицька відвідали ковельчан, які брали безпосередню участь у Другій світовій війні. У Ковелі їх проживає лише четверо: Степан Тимофійович Борисюк, Микола Юрійович Волянюк, Микола Павлович Здихальський, Микола Матвійович Шух.

Представники місцевої влади привітали ветеранів з Днем перемоги над нацизмом, подякували за відвагу, достойно прожиті роки. Вручили квіти, подарунки, побажали доброго здоров’я та довголіття.

Чоловіки кажуть, що ніколи не думали, що війна знову прийде на нашу землю. І вони на власні очі побачать, як руйнуються українські міста і села Їм важко повірити, що росіяни, з якими здобували перемогу 77 років тому, принесуть стільки сліз і горя на нашу землю.

Але всі вони дуже вірять в Україну, у наші Збройні сили. Ветерани переконані, що відсвяткують ще одну Перемогу.

Минуло два з половиною місяці від того дня, коли росія розпочала вторгнення в Україну. За цей час у Ковелі знайшли прихисток понад п’ять тисяч вимушених переселенців. Місто підтримує цих людей. Зокрема, працює центр надання допомоги. Тут ми зустріли українців з різних міст України і почули їх історії, враження від міста.

Ірина з сім’єю приїхала з Києва. Кілька днів просиділи під моторошними обстрілами, потім вирішили тікати, хоча б кудись, так як вже просто не витримували. Найближчим доступним варіантом здавався Ковель. Адже родом жінка з Волині. Тут пройшло її дитинство та юність. Родині дуже сподобався центр міста: красиво, доглянуто. А найголовніше — тут щирі та гостинні мешканці. Ірина каже, що вони з донькою задумуються над тим, аби переїхати сюди назавжди.

Непростим був шлях з Харкова до Ковеля у Наталії з чоловіком та трьома дітьми: “Це рішення далося нам важко. Але більшість наших знайомих, друзів почали масово виїжджати. Тож і ми також наважилися на цей крок. У перші дні було незвично побачити місцевих, які просто гуляють, спокійно переходять дорогу. Тепер ми вже трохи звикли. Містечко дуже подобається. Проживаємо у знайомих. Відчуваємо колосальну підтримку від ковельчан. Та як би комфортно тут не було, не втрачаємо надії, що незабаром поїдемо додому”.

Ольга приїхала з Одеси. Розповідає, що через війну не впевнена, що туди повернеться. Тому не проти залишитися в Ковелі. Поки живе у рідних та шукає роботу, але зараз з цим непросто.

“Місто гарне, охайне та затишне. Уже маю кілька улюблених місць, де можна випити кави, ввечері прогулятися або просто посидіти”, – розповідає вона.

З першого дня війни з сім’ями працюють волонтери Надія та Наталія. Щоденно їх центр надання допомоги обслуговує понад 400 осіб.

“Історії у кожного різні, але є дещо спільне — біда, через яку вони були змушені покинути свої домівки. Дехто поселився у Ковелі лише на кілька днів, а пізніше планує виїхати за кордон. Інші залишились. Можемо тільки уявити, які жахіття довелося пережити цим людям. Тут доводиться бути подекуди не лише волонтерами, а й психологами”, – діляться дівчата.

Учора міський голова Ігор Чайка разом із секретарем ради Оксаною Багновою завітали в пологове відділення Ковельського МТМО, щоб привітати зі святом матусь.

У ці дні у нашій громаді народилось десять маленьких українців: троє дівчаток і сім хлопчиків.

Мер поздоровив жінок з важливою подією у їх житті: “Бути мамою — найпочесніша місія жінки. Саме її уроки є головними дороговказами на життєвому шляху, а любов – найнадійнішим оберегом. Бажаю вам усім міцного здоров’я, родинного тепла, любові та справжнього людського щастя. Хай ваші діти приносять вам лише радість та втіху! ”.

Також Ігор Чайка разом з секретарем міської ради вручили матусям квіти і подарунки.

Від несподіванки жінки були трохи розгублені, але приємно вражені. Вони з малюками почуваються добре. Турботливий та професійний персонал робить усе для того, аби їх із новонародженими ніщо не турбувало.

Шановні мешканці Ковельської громади!

У ці дні минає 77 років перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Ми вкотре з великою шаною та повагою згадуємо всіх тих, хто ціною власного життя здобував Перемогу. Ми знову думками повертаємо до травня 1945 року і висловлюємо глибоку вдячність всім, хто переміг нацизм.

Ні я, ні кожен з Вас, не міг собі уявити, що війна стане для нас теперішнім часом. Ми знову боремось за наше майбутнє і здобуваємо нову перемогу.

І вона обов’язково настане, бо ми на своїй землі. Ми відстоюємо свою незалежність, воюємо за свою країну, її майбутнє.

З нами весь світ, який тоді, об’єднавшись проти нацизму, переміг зло. Сьогодні ми разом подолаємо інше зло – рашизм, яке прийшло зі сходу і принесло стільки горя нашій країні.

Закликаю в думках і справах завжди шанувати тих, кому ми зобов’язані нашою славною історією і нашим життям. Тож у ці травневі дні згадаємо усіх, хто відстоював мир тоді і тих, хто робить це сьогодні.

Перемогли тоді — переможемо й зараз.

З Днем Перемоги над нацизмом!

Слава Україні!

З повагою
міський голова Ігор ЧАЙКА

У другу неділю травня ми поспішаємо вклонитися найріднішим, нашим ангелам-охоронцям, нашим мамам.

Нині ж серце кожної української матерів крається і болить нестерпно від усього того горя, яке принесла війна на нашу землю. Щодня у молитвах наші рідні просять у Всевишнього миру Україні та захисту для її дітей.

Любі мами! Спасибі за життя і безмежну любов, за Ваші терпіння, витримку, дивовижну мудрість, віру у кожного сина, доньку і нашу Перемогу!

Ви виховали чудових дітей, якими гордиться Україна і весь світ. Так хочеться, щоб Ви посміхались і були щасливими, щоб якнайменше було сліз у Ваших очах.

Нехай у домівках завжди панують злагода і затишок, а нагородою за Ваші щоденні турботи будуть повага та любов дітей і онуків.

Ігор Чайка, міський голова

Завтра, 8 травня, о 13.00 год. біля пам’ятника жертвам Другої світової війни відбудеться мітинг-реквієм з нагоди Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Діючі Правила благоустрою території Ковеля були затверджені рішенням міської ради ще у 2012 році. Враховуючи вимоги сьогодення, нову нормативну базу, утворення міської територіальної громади, виникла необхідність їх переглянути.

Учора, 6 травня, відбулися громадські слухання з обговорення проєкту Правил благоустрою територій населених пунктів Ковельської територіальної громади.

Засідання провела секретар міської ради Оксана Багнова. У ньому взяли участь перший заступник міського голови Тарас Яковлев, депутати міської ради, представники галузі житлово-комунального господарства, працівники виконавчого комітету, старости, громадськість.

Правила визначають порядок благоустрою та утримання об’єктів благоустрою, регулюють права та обов’язки учасників правовідносин у сфері благоустрою території громади, визначають комплекс заходів, необхідних для забезпечення чистоти і порядку.

Після обговорення присутні погодили проєкт рішення, враховуючи внесені пропозиції. Затвердити нові Правила планують на черговій сесії міської ради.

Проєкт регуляторного акта – рішення міської ради “Про затвердження правил благоустрою територій населених пунктів Ковельської територіальної громади” погоджений Державною регуляторною службою України.

Перейменування вулиць та очищення від радянських символів. Зокрема, на Меморіалі слави вже заклеїли деякі написи та знаки. Тепер думають, як правильно їх демонтувати. Що ще робитимуть у цьому напрямку у Ковелі – у сюжеті журналістів 12 каналу.

«По-перше, це пам’ятка архітектури, по-друге, ті елементи розміщені на бронзі, тому не так просто їх збити. Тимчасово вони прикриті, але в перспективі ми будемо думати, як правильно і естетично все це зробити», – каже міський голова Ігор Чайка.

Також очистити від радянщини планують вулиці. Зокрема,  їх назви. У цілому у громаді більше як шістсот вулиць та провулків, тож спершу місцеві урядники хочуть чітко визначити, скільки з них носитимуть інше ім’я.

«У місті діє спеціальна топонімічна комісія, яка робить реєстр цих вулиць і буде вивчати, які з них потрібно перейменовувати у зв’язку з агресією Росії», – розповідає мер.

Опісля проведуть і громадські слухання. Не почувши думки ковельчан, кажуть, змінювати нічого не будуть. Самі ж місцеві мешканці про перейменування вулиць кажуть різне.

«Зараз історія перевернулась зовсім по-другому. Так, як я людина радянська, але в нас вільна Україна і повинно все бути українське. І вулиці я думаю тоже так само».

«Не треба радянське, не треба, хай українські краще будуть ».

«Я вважаю, що це правильно такі вулиці перейменовувати. В нас є багато своїх прізвищ,імен, які достойні, щоб лунали з вуст людей».

Та радикальні не всі. Дехто міркує: «Якщо ці вулиці несуть щось культурне, як вулиця Пушкіна, Толстого – це треба лишити, а якщо це Чапаєва, то треба змінювати, звичайно».