Сьогодні Ковель попрощався з Ігорем Мацком. Його життя у 32 роки обірвала ця страшна війна, яка 1380 днів триває на нашій землі.
Слухаючи розповідь міського голови Ігоря Чайки про воїна, його пройдений шлях, розумієш: Ігор був звичайним хлопцем, який будував своє життя, як і кожен із нас — робив помилки, радів особливим моментам, цінував дружбу. І саме такі, на перший погляд, прості люди стають Героями — тими, хто тримає оборону та робить неможливе, щоб Україна залишалася на карті світу.
Ігор народився 23 вересня 1993 року в Ковелі. Навчався у ЗОШ №1, після дев’ятого класу пішов здобувати фах водія автотранспортних засобів до Луківського професійно-технічного училища. Згодом закінчив Львівський коледж транспортної інфраструктури за спеціальністю «слюсар з ремонту колісних транспортних засобів».
З дитинства любив активний відпочинок, риболовлю. Його щирість і готовність завжди підтримати тих, хто поруч, робили його особливим у колі друзів та близьких.
У 2016 році ковельчанин уклав контракт на військову службу. Він добровільно став на захист держави, особливо нікому не пояснюючи свого вибору — вирішив, що має зробити саме так.
Спочатку служив на Київщині. У 2017–2019 роках брав участь в АТО/ООС у складі 80-ї десантно-штурмової бригади, обороняючи Донеччину та Луганщину. У 2019 був демобілізований та повернувся до мирного життя.
Протягом року працював у Польщі. Після цього приїхав у рідне місто та влаштувався слюсарем паливного цеху в локомотивне депо.
У червні цього року Ігор знову став на захист країни. Він пройшов навчання та потрапив до складу 71-ї окремої єгерської бригади.
У коротких розмовах із фронту він заспокоював рідних, кохану Олю, повторюючи, що з ним усе гаразд. 10 листопада зателефонував мамі та сказав, що вирушає на бойове завдання і певний час не буде на зв’язку. А через десять днів родині повідомили, що Ігор зник безвісти.
Близькі не хотіли вірити в найгірше. У відео, яке поширював ворог із полоненими українськими воїнами, мамі здалося, що вона впізнала голос та характерні рухи сина — вона вірила, що він живий.
Та реальність виявилася іншою. 15 листопада 2025 року розвідник, помічник гранатометника розвідувальної групи роти спецпризначення військової частини А4030, солдат Ігор Мацко загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Варачине на Сумщині.
«Ігор так і не завершив історію свого життя, кохання зі своєю дівчиною Олею. Так і не сказав усі слова, які мав би сказати своїм батькам, сестрі, усім, кого він знав, з ким перетиналися його земні шляхи. Ми можемо лише уявити, в якій небезпеці перебувають розвідники, які випробування чекають на них. Тож сьогодні ми тут, щоб віддати шану Герою і подякувати йому за доблесть, честь і захист нашого міста та нашої країни», – додав на завершення своєї промови міський голова Ігор Чайка.
Від усієї громади він висловив щирі співчуття родині: мамі Ірині Миколаївні, татові Михайлу Валерійовичу, сестрі Славі, усім рідним, друзям та побратимам Ігоря.
Поховають Захисника на Алеї Героїв міського кладовища.
Вічна пам’ять і слава!
