Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Уже чотири роки ковельчани виходять на акції на підтримку військовополонених. Якщо раніше люди тримали в руках переважно плакати із закликами повернути захисників додому, то сьогодні дедалі більше серед учасників тих, хто несе портрети своїх рідних, які зникли безвісти або перебувають у полоні.

Усіх їх об’єднує спільне бажання — якнайшвидше дочекатися своїх найдорожчих людей.

Сьогодні у Ковелі відбулася чергова акція-нагадування на підтримку військовополонених Маріупольського гарнізону, усіх українських полонених, безвісти зниклих Захисників і Захисниць, а також на вшанування пам’яті загиблих унаслідок теракту в Оленівці. У ніч проти 29 липня 2022 року тоді загинули 53 українські військовополонені, понад 130 були поранені.

Під час заходу Світлана Богдан, мама азовця, який повернувся з полону, цитувала рядки з книги «Оленівка. Злочин. Пам’ять. Поламана система». Це видання не лише вшановує пам’ять загиблих, а й документує хронологію злочину, містить спогади азовців, які вижили та повернулися додому, а також аналіз перебігу міжнародного розслідування і системних провалів міжнародного права.

У передмові до книги командир 1-го корпусу НГУ «Азов», Герой України бригадний генерал Денис Прокопенко називає теракт в Оленівці однією з найчорніших сторінок не лише історії «Азову», а й усього українського війська. Він наголошує: «Сьогодні ці звірства — наша дійсність, і вона вимагає від нас рішучих відповідей на всіх можливих рівнях».

Боротьба за повернення військовополонених об’єднує родини по всій Україні. Серед учасників сьогоднішньої акції була й родина Сачик. Щонеділі вони ходять на акції на підтримку полонених у Києві, а цього разу, приїхавши до батьків у Ковель, вирішили підтримати захід і в рідному місті.

На їхню думку, такі акції — це розголос, нагадування про тих, хто перебуває в полоні, і спосіб не дозволити суспільству звикнути до війни та забути про тих, хто щодня вірить  повернення своїх рідних.

Тетяна Бакум уже п’ятий рік чекає з полону свого сина Владислава — бійця «Азову». Розповідає, що після одного з останніх обмінів звільнений з неволі чоловік повідомив їй, що бачив Владислава у полоні. Такі звістки, каже жінка, додають сил не втрачати надії та продовжувати боротьбу.

Разом зі Світланою Богдан та іншими ковельчанами Тетяна планує долучитися до всеукраїнської акції пам’яті, яка відбудеться 28 липня у Києві на вшанування загиблих в Оленівці.

Цього дня пам’ятні заходи пройдуть у багатьох містах України. У Ковелі  такий відбудеться 28 липня об 11:00 біля пам’ятника «Борцям за волю України».

Закликаємо всіх небайдужих долучитися, щоб разом вшанувати пам’ять загиблих і ще раз нагадати: українські військовополонені мають повернутися додому.

Зворушливим моментом 81-ї сесії міської ради стало вручення нагрудних знаків і посвідчень до почесного звання України «Мати-героїня» жителькам Ковельської територіальної громади.

Відповідно до Указу Президента України, державну відзнаку за материнську самовідданість, зразкове виховання дітей та забезпечення умов для їхнього всебічного розвитку отримали Інна Козачук, Олена Лукашук, Зоряна Махун, Катерина Омелянюк та Анна Царук.

Міський голова Ігор Чайка подякував жінкам за їхню любов, турботу й щоденну працю, наголосивши, що саме міцні родини є основою сильної громади та держави.

Відбулася 81-ша сесія Ковельської міської ради. Загалом депутати розглянули понад 70 питань, що стосувалися підтримки Сил оборони, бюджету громади, соціального захисту, освіти, охорони здоров’я, ветеранської політики та земельних відносин. Серед ключових рішень:

– Підтримка Сил оборони залишається одним із головних пріоритетів громади. Змінами до бюджету додатково спрямовано 1,2 млн грн на закупівлю необхідного обладнання та матеріальних цінностей для військових частин. Також перерозподілено 3,9 млн грн субвенцій для підрозділів на закупівлю безпілотників, засобів РЕБ, техніки, іншого обладнання та будівництво фортифікацій.

– Завдяки перевиконанню доходів бюджету понад 5 млн грн виділено на першочергові потреби громади. Зокрема, понад 1,9 млн грн передбачено на заклади освіти, додаткові кошти спрямовано на соціальний захист: 200 тис. грн — на допомогу людям з інвалідністю для придбання медичних виробів, 500 тис. грн — на підтримку родин загиблих Захисників, пільги на оплату житлово-комунальних та ритуальних послуг. Ще 1 млн грн додано на нанесення та відновлення дорожньої розмітки.

– Громада допомагає нашим захисникам створювати умови для їхнього комфортного повернення до мирного життя. Саме з цією метою депутати затвердили порядок компенсації витрат на капітальний та поточний ремонт житла для ветеранів з ампутаціями нижніх кінцівок і порушеннями опорно-рухового апарату. Компенсація надаватиметься за ремонтні роботи у власних будинках і квартирах за місцем постійного проживання, а за потреби — і за облаштування прибудинкової території відповідно до вимог інклюзивності. Це рішення покликане допомогти ветеранам зробити своє житло безпечним, доступним і зручним для повсякденного життя.

– Із 1 жовтня 2026 року розпочне роботу управління з питань ветеранської політики та соціального захисту населення, створене шляхом об’єднання двох управлінь. Також затверджено Положення про новий структурний підрозділ.

– Ухвалено рішення щодо формування наглядової ради Ковельського міськрайонного територіального медичного об’єднання та конкурсної комісії з відбору незалежних членів.

– Також внесено зміни до низки місцевих програм, взято до відома інформацію про стан спортивних об’єктів Ковельської територіальної громади та розглянуто понад 40 питань, що стосуються земельних відносин.

На черговій сесії міської ради депутати ухвалили рішення про присвоєння звання «Почесний громадянин міста Ковеля» (посмертно) В’ячеславу Олександровичу Лесику — колишньому голові Ковельського міськрайонного суду, який відійшов у вічність у жовтні минулого року.

Це рішення стало відповіддю на колективне звернення керівників судів Волинської області, а також на депутатське звернення Руслана Александрука.

Звання присвоєно за вагомий особистий внесок у розвиток системи правосуддя, багаторічне віддане служіння інтересам громади, бездоганну репутацію, високопрофесійне виконання службових обов’язків, утвердження справедливості, зміцнення правопорядку в місті та громаді, а також за патріотизм, виявлений у підтримці захисників України в період воєнного стану.

В’ячеслав Лесик здобув юридичну освіту в Харківському юридичному інституті. Його загальний юридичний стаж становив понад 42 роки. Трудову діяльність розпочав у 1979 році. У квітні 1990 року був обраний головою Ратнівського районного народного суду. У грудні 2009 року переведений суддею до Ковельського міськрайонного суду, а з 2011 року і до 21 жовтня 2025 року очолював цю установу.

За роки роботи він зарекомендував себе як принциповий суддя, мудрий керівник і талановитий організатор, який зробив вагомий внесок у розвиток судової системи, зміцнення професійного колективу та покращення умов роботи суду.

Під час розгляду питання на сесії міської ради на підтримку рішення виступили депутат обласної ради Сергій Кошарук та багаторічна колега В’ячеслава Лесика, заслужений юрист України Оксана Завидовська, яка представляла громадську організацію «Ветерани судових органів Волинської області».

Вона наголосила, що, очоливши суд, В’ячеслав Лесик багато зробив для підвищення авторитету судової влади на Ковельщині. За його керівництва Ковельський міськрайонний суд став учасником американського проєкту USAID «Справедливе правосуддя». Серед понад 600 судів України саме Ковельський міськрайонний суд було визнано модельним. Тут уперше впровадили новітні технології здійснення правосуддя та автоматизацію судового процесу. Досвід, напрацьований у Ковелі, згодом поширився на інші суди Волині та України. До міста приїжджали міжнародні експерти, судді з різних країн, проводилися конференції та професійні форуми. Ковель став відомим не лише як місто, а й як приклад сучасного та ефективного здійснення правосуддя.

«Порядність, чесність, розсудливість та відкритість до людей назавжди залишаться в пам’яті всіх, хто мав честь працювати поруч із ним. Життєвий шлях В’ячеслава Лесика — приклад чесності, порядності та відданого служіння суспільству», — зазначається у зверненнях.

Для отримання безоплатних послуг з комп’ютерної томографії у пацієнта має бути сформоване е-направлення. Особливістю отримання саме безоплатних послуг є те, що електронне направлення має створити лікар-спеціаліст, а не сімейний лікар, терапевт чи педіатр. Це важливо знати!

КТ належить до спеціалізованих інструментальних методів діагностики. Тому рішення про необхідність такого обстеження приймає виключно лікар вузької спеціалізації, який проводить консультацію. Він же, у разі необхідності, направляє на КТ-дослідження.

Це правило працює так

Якщо після консультації:

✔ кардіолог визначає, що для уточнення діагнозу необхідно оцінити структурні зміни серцево-судинної системи;

✔ невролог потребує результатів КТ головного мозку для підтвердження або виключення певної патології;

✔ травматолог має детально оцінити складний перелом чи наслідки травми;

✔ онколог уточнює обсяг ураження або оцінює результати лікування.

Е-направлення формує саме той лікар, який прийняв рішення про необхідність цього дослідження.

Таке правило діє в усіх закладах охорони здоров’я, які надають послуги за Програмою медичних гарантій, незалежно від форми власності.

Важливо! Медичні заклади, які працюють за договором з НСЗУ, мають організовувати проведення КТ-обстежень відповідно до своїх потужностей. Умовами договору передбачено мінімальний обсяг за специфікаціями пакету №9 — 8 пацієнтів на кожен робочий день з розрахунку на один діагностичний апарат для класу «Комп’ютерна томографія». Також надавач повинен забезпечити плановий запис на обстеження як через електронну систему, так і телефоном. Актуальна інформація про перелік послуг, лікарів, їх графік роботи має бути доступною на сайті медичного закладу. Пацієнт має пройти необхідне обстеження вчасно та без штучних перешкод для запису.

Якщо вам відмовляють у проведенні КТ за е-направленням, вимагають оплату за обстеження, безпідставно відкладають запис на тривалий час чи створюють інші барʼєри у доступі до послуги — звертайтеся до контакт-центру 16-77 або подайте скаргу через сайт НСЗУ https://cutt.ly/Tt6Vtghk .

Детально про алгоритм подання скарги читайте за посиланням: https://cutt.ly/2tYrOY4z .

Комп’ютерна (КТ) та магнітно-резонансна томографія (МРТ) є одними з найбільш затребуваних діагностичних обстежень. Саме тому НСЗУ створила новий дашборд «Статистика проведених обстежень з візуалізації (КТ/МРТ) в ЕСОЗ», який допоможе краще зрозуміти, як такі послуги надаються в Україні.

Дашборд містить узагальнену інформацію про всі КТ та МРТ, дані про які внесені до електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ). Інформація оновлюється двічі на місяць.

Що можна дізнатися з дашборду?

За допомогою дашборду можна переглянути:
● скільки КТ та МРТ виконано за обраний період;
● скільки пацієнтів пройшли такі обстеження;
● як змінювалася кількість обстежень у часі;
● у яких областях, громадах і закладах проводилися КТ та МРТ;
● скільки апаратів КТ та МРТ зареєстровано в ЕСОЗ;
● як розподіляються обстеження за днями тижня та часом їх проведення.

Для зручності користувачів дані можна відфільтрувати за областю, громадою, медичним закладом, видом або назвою обстеження, джерелом фінансування (безоплатно в рамках ПМГ чи за іншими програмами/платними послугами) та
періодом проведення обстеження.

Чим дашборд буде корисний пацієнтам?
Дашборд допоможе зорієнтуватися, у яких регіонах і медичних закладах проводять обстеження КТ та МРТ за даними ЕСОЗ. Це може стати корисним орієнтиром під час пошуку закладу, де проводять необхідне обстеження.

Водночас важливо розуміти: дашборд не є сервісом запису на обстеження.

Він не показує:
● чи є вільні місця для запису;
● графік роботи кабінету КТ або МРТ;
● чи працює обладнання саме зараз;
● чи можна отримати конкретне обстеження безоплатно в певний день.
Таку інформацію необхідно уточнювати безпосередньо у медичному закладі.

Дашборд відображає лише ті обстеження, інформацію про які внесено до ЕСОЗ. Показник «активне обладнання» означає, що апарат КТ або МРТ зареєстрований в ЕСОЗ і не позначений як зламаний чи несправний. Це не означає, що саме цей апарат використовувався для конкретного обстеження або працює в момент перегляду дашборду.

У статистику включаються лише ті види КТ та МРТ, які включені до Національного класифікатора медичних інтервенцій НК:026:2021. Переглянути перелік обстежень можна, натиснувши на іконку «i» у верхній частині дашборду.

Новий дашборд допоможе пацієнтам краще розуміти, як надаються послуги КТ та МРТ в Україні за даними ЕСОЗ, а також краще орієнтуватись, де можна пройти обстеження.

Дашборд доступний за посиланням: https://nszu.gov.ua/dashboards/statystyka provedenykh-obstezhen-z-diahnostychnoi-vi

Відкриті дані роблять систему охорони здоров’я ще прозорішою. Відтепер пацієнти можуть самостійно отримувати інформацію про доступність КТ та МРТ, краще планувати обстеження і приймати рішення щодо вибору медичного закладу.

Перед початком пленарного засідання міської ради до депутатів звернулися військові з пропозицією створити Раду ветеранів російсько-української війни — консультативно-дорадчий орган, який представлятиме інтереси ветеранської спільноти та братиме участь у формуванні місцевої ветеранської політики.

Своїм досвідом поділилися члени Ради ветеранів Луцька, які прибули до Ковеля на запрошення місцевих ветеранів: представник бригади оперативного призначення «Любарт», керівник ветеранської громадської організації «Волинський світанок» Сергій Оласюк та сержант 3-го армійського корпусу, голова ветеранського корпусу Волині Андрій Козир.

Вони розповіли про діяльність Ради ветеранів у Луцьку та наголосили, що такий консультативно-дорадчий орган має стати майданчиком, де ветерани самі визначатимуть пріоритети ветеранської політики, братимуть участь у вирішенні питань, які їх стосуються, а також сприятимуть ефективній взаємодії між ветеранською спільнотою, виконавчим комітетом і депутатським корпусом.

«Саме ветерани мають формувати ветеранську політику, щоб не було жодних маніпуляцій. До її складу мають увійти найбільш авторитетні та ініціативні ветерани, які представляють різні підрозділи й будуть справжнім голосом ветеранської спільноти», — зазначили ініціатори.

Пропозицію підтримав депутат міської ради, військовослужбовець Андрій Товстига. Він запропонував уже на найближчу наступну сесію підготувати проєкт Положення про Раду ветеранів, щоб орган якнайшвидше розпочав роботу.

За його словами, варто використати досвід інших громад, узагальнити напрацювання та підготувати документ, який відповідатиме потребам Ковеля.

Міський голова Ігор Чайка привітав такі наміри ветеранської спільноти та доручив управлінню з питань ветеранської політики спільно з юридичним відділом розробити необхідні проєкти рішень.

«Дуже добре, що наші ветерани готові самоорганізуватися, працювати єдиною командою та напрацьовувати консолідовані рішення. Переконаний, що депутати підтримають створення Ради ветеранів. Лише у взаємодії та партнерстві ми зможемо забезпечити якісні рішення, а всі пропозиції ветеранів будуть почуті», — наголосив Ігор Чайка.