Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Сьогодні ще дві школи у Ковелі доєднались до очного навчання. У них облаштували укриття. І це дозволило ще понад двом тисячам учнів сісти за парти, замість того, щоб працювати дистанційно.

Приміщення ремонтували за всіма вимогами ДСНС. Зокрема, директор одного з ліцеїв Валерій Кубай розповідає: “Раніше тут був тир, а згодом підвал перетворився на склад для різних матеріалів. Утім, війна поставила нові виклики, і його привели до ладу: поштукатурили стіни, залили бетонну підлогу, провели мережі”.

 

В укритті є запаси води та продуктів харчування. Підготували і пледи, які допоможуть зігрітись, коли буде холодно.

Укриття поділено на дві зони: одна — для старшокласників, інша — для учнів початкових класів. Всього у приміщенні може розміститись 600 чоловік. У закладі ж навчається 1000 учнів, тому тут будуть поєднувати офлайн та дистанційне навчання.

Відсьогодні у Ковельській громаді в офлайн режимі запрацювали  школи та позашкілля. Також відновили роботу садки. Загалом — це вісім шкіл із 13-ти і вісім дитсадків з 14-ти.

Решта закладів загальної середньої освіти продовжують роботу в дистанційному режимі.

Напередодні Дня захисників і захисниць України, свята Покрови та 80-річчя створення УПА, у Ковелі з’явилися білборди зі світлинами полеглих в 2022 році захисників, а на бульварі Лесі Українки розгорнута виставка «Героям Слава», де вже зібрані разом 34 фото ковельчан, які воювали і загинули за Україну в період з 2014 по 2022 роки.

«Це полеглі, зниклі безвісти воїни Ковельської територіальної громади.
Наші сини, брати, чоловіки, батьки, друзі, – йдеться на заголовному банері. – Ковельчани, які стали на захист України від російської навали.
Навіки в нашій пам’яті й у наших серцях.
Назавжди – сини цієї землі, яка оплакує їх і ніколи не дозволить забути.
Покладене на вівтар незалежності України життя – найвища ціна, яку тільки можна заплатити заради того, щоб ця земля звільнилася від ворога назавжди.
Щоб повстала з руїн, сліз, крові та болю.
Відродилася і почала новітній історичний відлік, завжди пам`ятаючи поіменно своїх дітей.
Лицарів, які не відступили.
І стали Героями…».

 

“Вклоніться. Згадайте добрим словом, молитвою. Прочитайте, де воювали, якими були.
Це – наші Герої.
Сіль землі.
Пам‘ятаймо!
Як і про тих, хто сьогодні в полоні.
Бо Ковель дуже чекає їх додому!”, – написав на своїй сторінці у Фейсбук Ігор Чайка.

Сьогодні, 14 жовтня, у День Покрови,  День захисників та захисниць, 80-річчя утворення УПА, День козацтва. Це символізує зв’язок поколінь, героїчні традиції нашого народу.

У цей особливий для усіх день ковельчани зібрались біля монумента “Борцям за волю України”, щоб вшанувати пам’ять полеглих і подякувати воїнам, які відстоюють нашу незалежність.

Звертаючись до ковельчан, міський голова Ігор Чайка зауважив, що українці – сталеві люди, які на фронті протистоять російській агресії всі ці 8 років.

“Українці зі століття в століття передавали збройну естафету за право бути вільними. Бути українцями. За право говорити рідною мовою. У своїй незалежній державі. Потом, кров‘ю і героїчною боротьбою здобуваємо ми історичну справедливість. Україна була, є і буде! Вільна, незалежна, соборна!”, – наголосив мер у своїй промові.

Потому він вручив відзнаку «Почесний громадянин міста Ковеля» мамі загиблого Дмитра Дяченка Людмилі Дмитрівні, якої Герой удостоєний посмертно.

Державні нагороди отримали рідні Олександра Дмитрука — орден “За мужність” ІІІ ступеня, Юрія Ковальчука — орден “За мужність” ІІІ ступеня, та медаль “За військову службу Україні”, Петра Богдана — Почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України “За взірцевість у військовій службі”.

За сумлінну службу задля перемоги, мужність і самовідданість, особистий внесок у відстоювання територіальної цілісності й незалежності країни та з нагоди Дня захисників і захисниць України Подякою міського голови відзначено військовослужбовців та членів добровольчого формування Ковельської територіальної громади.

А також Ігор Чайка презентував тематичну фотоекспозицію «Героям Слава», яку розгорнуто на бульварі Лесі Українки. Тут зібрані разом 34 фото ковельчан, які воювали і загинули за Україну в період з 2014 по 2022 роки.

«Це полеглі, зниклі безвісти воїни Ковельської територіальної громади.
«Наші сини, брати, чоловіки, батьки, друзі, – йдеться на заголовному банері. –
Ковельчани, які стали на захист України від російської навали.
Навіки в нашій пам’яті й у наших серцях.
Назавжди – сини цієї землі, яка оплакує їх і ніколи не дозволить забути.
Покладене на вівтар незалежності України життя – найвища ціна, яку тільки можна заплатити заради того, щоб ця земля звільнилася від ворога назавжди.
Щоб повстала з руїн, сліз, крові та болю.
Відродилася і почала новітній історичний відлік, завжди пам’ятаючи поіменно своїх дітей.
Лицарів, які не відступили.
І стали Героями…».

Пам’ять про загиблих патріотів – захисників України вшанували хвилиною мовчання, молитву за Україну відслужили священники Православної Церкви України.

Присутні поклали квіти до пам’ятника “Борцям за волю України” та меморіальної стела-пам’яті загиблим землякам та Героям Небесної Сотні.

Цього осіннього дня усіх єднало спільне бажання — миру та Перемоги в нашій країні

Юні ковельчани – Дамір і Дарій Прадійчуки, Поліна та Антон Маткобожики, а нещодавно до них доєднався Женя Романенко, уже кілька місяців поспіль збирають кошти для ЗСУ.

Діти вирішили, що теж мають бути корисними своїй країні. Вони допомагають дорослим виборювати незалежність. Даміру належить ідея — створити блокпост. Кажуть, що він головний організатор та керівник. А всі разом вони — команда. Мають спеціальну скриньку, яку наповнюють ті, хто проїжджає вулицею.

Нещодавно діти принесли у центр соціальної підтримки – 3 тисячі 600 гривень. За них закуплено 10 комплектів термобілизни та 10 бандажів для формування військових аптечок. Усе це днями передадуть на передову військовим 14 ОМБр.

Бабуся Дарія та Даміра пані Марія розповідає, що це не єдина акція великих українців. У вересні діти перерахували у благодійний фонд Сергія Притули 2 тисячі 300 гривень. Збір продовжують і дуже відповідально ставляться до цієї справи, хоча їм всього по 7 і 9 рочків.

Діти мріють про мир. І сьогодні, у День захисників і захисниць, бажають усім Перемоги.

“Щоб Україна виграла” — в один голос прокричали вони.