Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Сьогодні у Ковелі відбулося засідання колегії управління культури, з питань релігій та національностей Волинської обласної державної адміністрації, яке провела начальниця профільного управління облдержадміністрації Ольга Чубара. Захід об’єднав керівників закладів, відділів та управлінь культури територіальних громад краю.

Присутніх на форумі привітав міський голова Ігор Чайка. Він зазначив, що такі зустрічі є гарною нагодою для обміну досвідом, професійного спілкування та обговорення актуальних питань.

«Ковель  має чим пишатися: у нас працюють прекрасні заклади культури та творчі колективи, які гідно представляють нашу громаду, Волинь і Україну у світі. Дуже радий, що ви маєте можливість побувати у Ковелі та ближче познайомитися з нашою роботою», — зазначив Ігор Чайка.

Він подякував працівникам галузі за їхню працю та побажав натхнення у реалізації нових творчих ідей.

Про напрацювання Ковельської громади, здобутки творчих колективів, підходи до розвитку галузі та проєкти, які реалізуються у місті, детальніше розповів начальник управління культури, молоді, спорту та туризму Андрій Мигуля.

Під час засідання також підбили підсумки роботи галузі за 2025 рік та окреслили основні завдання на 2026-й.

До нас надходять звернення громадян: у магазинах, громадських транспортах та сервісних закладах відмовляються приймати банкноти 1, 2, 5 та 10 гривень. Розставляємо акценти – чітко і без плутанини на підставі офіційної інформації від Національного банку України.

З 2 березня 2026 року перестали бути засобами платежу банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень зразків 2003-2007 років.

Важливо уточнити: під зразком мається на увазі дизайн банкноти, затверджений у 2003–2007 роках, а не рік випуску, зазначений на зворотному боці.

Таким чином, усі банкноти цього зразка незалежно від року випуску більше не є платіжним засобом. А отже відмова бізнесу прийняти їх не є порушенням Закону України «Про захист прав споживачів».

Станом на зараз усі банкноти номіналом 1, 2, 5 та 10 гривень, незалежно від року випуску та дизайну, не є платіжним засобом. Їх замінили відповідні обігові монети.

Обмін без обмежень і без комісії можливий – про це зазначено на офіційному вебпорталі Національного банку України за посиланням.

Переглянути перелік банкнот, що перебувають в обігу, можна на офіційному сайті Національного банку України.

Управління економічного розвитку та торгівлі

Березень – час заготівлі корисного i смачного березового соку. Збираючи сік самостійно для власних потреб, громадяни можуть своїми діями спричинити загибель дерева. Зазвичай це стається тому, що люди не зважають на вік дерева, яке вони підсочують, а також на насадження, де це можна робити. Як наслідок, в середині дерева розпочинаються процеси гниття, грибкові захворювання, й воно втрачає свої якості, всихає.

Наголошуємо, що згідно зі статтею 10 Закону України “Про рослинний світ”, збирання деревинних соків відносять до спеціального використання природних рослинних ресурсів.

Право заготівлі березового соку мають постійні користувачі лісових угідь (державні та комунальні лісогосподарські підприємства), а також підприємці та фізичні особи, які отримують для цього спеціальний дозвіл – “лісовий квиток”. Такий документ дає право для добування соку у чітко відведених місцях та з дотриманням встановлених правил заготівлі. За недотримання цих вимог порушників чекатиме покарання згідно статті 70 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).

Заготівля березового соку у межах населеного пункту, на територіях парків, скверів, зелених зон є порушенням пункту 4.2 Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах, відповідальність за яке передбачена статтею 152 КУпАП та тягне за собою накладення адміністративного штрафу .

Окрім того, збирати березовий сік на територіях та об’єктах природно-заповідного фонду суворо заборонено. Відповідальність за дане порушення природо-охоронного законодавства передбачено статтею 91 КУпАП.

Відділ з питань цивільного захисту

та екологічної безпеки

У ліцеї №10 запрацював арт-терапевтичний простір “Five Sensations” для підтримки дітей, які переживають стрес, тривогу та емоційне напруження.

Нагадаємо, нещодавно команда закладу перемогла у конкурсі молодіжних ідей «Ідеятон», який управління культури, молоді, спорту та туризму провело спільно з громадською організацією «Робимо разом». Над ініціативою працювали лідерка команди Вероніка Салгірієва, а також Катерина Михайліченко, Уляна Зінчук, Дарина Тарасюк і Христина Дзямко.

Учора відвідувачами арт-терапевтичного простору стали начальник управління освіти Віктор Бичковський, заступник начальника управління культури, молоді, спорту та туризму Роман Лис, завідувач сектору з питань туризму Ірина Зінчук, голова ГО “Робимо разом” Євгеній Селівончик та директор ліцею Максим Селівончик.

Як зазначають організатори, проєкт має особливу цінність, адже “Five Sensations” створений для того, шоб виконувати терапевтичну функцію. Тут створені умови для заспокоєння, концентрації та відновлення емоційної рівноваги учнів через сенсорну взаємодію, роботу з п’ятьма відчуттями — дотиком, зором, слухом, нюхом і смаком.

Учасники змогли не лише ознайомитися з ідеєю реалізації проєкту, але й на практиці відчули дієвість запропонованих терапевтичних методів. Зокрема, мали унікальну нагоду створити власну картину, яка стала відображенням їхнього настрою, переживань та позитивних емоцій. Через кольори, форми та творчість кожен долучився до художнього процесу, який заспокоїв та надихнув.

“Нинішня ситуація в Україні, коли триває війна, негативно впливає на психологічний стан наших дітей. Постійний стрес, тривожність та емоційне виснаження потребують ефективних форм підтримки. Дякую усім, хто причетний до реалізації цього важливого проєкту, адже нині нашим дітям важливо отримувати побільше добрих, приємних емоцій. Вважаю, що такі кімнати мають бути у кожному закладі освіти”, – зазначає Віктор Васильович.

Одинадцятикласниці ліцею імені Олени Пчілки Софія Омельянчук та Дарія Тарасіч стали переможницями Всеукраїнської олімпіади геніїв-2026, здобувши золоту медаль за короткометражний фільм на екологічну тематику «Тиша після казки».

Дівчата зізнаються, що думка створити стрічку народилася ще влітку під час тренінгів в Українській академії лідерства. Саме там Софія вперше почула про олімпіаду й запропонувала подрузі долучитися до творчого проєкту.

«Ми почали обговорювати ідеї, продумувати сценарій, структуру фільму, підбирати локації та планувати кадри. Це був дуже цікавий і надзвичайно захоплюючий період, який тривав приблизно місяць», — розповідає вона.

Особливу увагу юні авторки приділяли світлу, звуку та монтажу. Найскладнішим для них став процес зйомок із дикими тваринами. Проте саме ця робота допомогла їм краще відчути командну взаємодію та вдосконалити навички сценаристів і режисерів.

Дівчата також щиро вдячні своїм батькам, які допомогли з технічною організацією та логістикою зйомок.

«Коли в січні на нашу електронну пошту прийшла екоперепустка, радості не було меж. А коли в лютому всеукраїнське журі визнало наш фільм найкращим, запрошення на фінал-нагородження в Мукачево викликало справжню ейфорію», — ділиться Дарія Тарасіч.

Старшокласниці також висловлюють подяку своєму класному керівнику Тетяні Чибізовій, яка допомогла підготувати фінальну промову для церемонії нагородження.

За словами учениць, золота медаль стала для них потужною мотивацією рухатися далі та ще глибше працювати над темами, які важливі для сучасного суспільства.

«Цей досвід додав нам упевненості у власних силах і відкрив новий простір для творчості. Спочатку ми навіть нікому не розповідали про зйомки фільму, бо не були певні в його форматі та тематиці. Але працювали наполегливо — і результат перевершив очікування», — кажуть переможниці.

До вашої уваги короткометражний фільм «Тиша після казки».

У зв’язку з підтопленням помешкань жителів, сільськогосподарських угідь, доріг існує ризик спалахів інфекційних хвороб. Ми можемо зарадити цій проблемі, дотримуючись деяких простих правил гігієни.

Перш за все, кожен має подбати про наявність у своєму раціоні та раціоні своєї сім’ї питної води та продуктів харчування гарантованої якості. За відсутності привозної чи бутильованої води у жодному разі не варто використовувати для пиття воду з відкритих водойм і криниць, що перебувають у зоні підтоплення. Така вода може бути небезпечною, оскільки внаслідок повені до цих джерел водопостачання могли потрапити з кладовищ, вбиралень, хлівів, полів і сміттєзвалищ хвороботворні мікроби, які є збудниками туберкульозу, лептоспірозу, черевного тифу, вірусних гепатитів та інших захворювань, а також личинки гельмінтів, цисти лямблій, дизентерійних амеб.

Якщо відсутня можливість постачання якісної привозної чи бутильованої води для пиття, можна вживати лише кип’ячену воду, якою також рекомендовано користуватися для господарських цілей.

Для приготування їжі слід використовувати лише продукти гарантованої якості, які в процесі приготування слід в обов’язковому порядку піддати термообробці (варіння, смаження, запікання). При цьому овочі та фрукти необхідно ретельно мити кип’яченою водою та обдаючи окропом.

 У зв’язку із перебоями в електропостачанні збільшуються ризики швидкого псування харчових продуктів. Тож, аби запобігти харчовим отруєнням та гострим кишковим інфекційним хворобам, слід вживати тільки свіжоприготовлену їжу.

Не можна забувати і про дотримання основних правил гігієни – перед вживанням їжі ретельно мити руки з милом, коли ж немає такої можливості ‒ протирати руки зволоженими дезінфектантами – серветками.

Комахи, гризуни можуть бути переносниками та носіями збудників інфекційних хвороб, тому на підтоплених територіях може виникнути необхідність посилення заходів дезінфекції та дератизації. У разі неможливості самостійної боротьби з такими переносниками хвороб, слід звертатися до установ, організацій, що надають послуги з дезінфекції, дезінсекції та дератизації.

З метою попередження виникнення водно-нітратної метгемоглобінемії у дітей в умовах повені та підтоплення прибудинкових територій заборонено використовувати воду з джерел децентралізованого водопостачання (колодязів) для питних потреб та приготування харчування дітям до 3-х років і вагітним жінкам без попереднього дослідження її на вміст нітратів.

Необхідно проводити відкачування води, очистку зовнішніх і внутрішніх поверхонь колодязя з дезінфекцією після спаду води. Обмежити використання води з власного колодязя для водопою худоби, так як нітрати можуть потрапляти в молоко. Крім того, нітрати не зникають у воді при її кип’ятінні.

Ями для гноївки, хліви для утримання худоби та птиці повинні бути герметичні, розміщені на відстані від колодязя не менше 20 м.

У разі підозри щодо розвитку ознак інфекційних захворювань терміново зверніться за медичною допомогою, не допускайте самолікування, тому що перебіг багатьох інфекційних хвороб змінний і може бути незвичним та викликати ускладнення.

Бережіть своє здоров’я та здоров’я свої близьких!

Ковельське районне управління Головного управління

Держпродспоживслужби у Волинській області

«Детальний план території розміщення об’єкта енергетичної інфраструктури в межах міста  Ковеля Волинської області (район колишнього аеродрому)»

1. Замовник: відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області.

Юридична адреса: 45000, Волинська область, м. Ковель, вул.Незалежності,73, тел. (03352) 7-16-39, електронна адреса: vmbakovel@gmail.com.

2. Вид та основні цілі ДДП, його зв’язок з іншими документами державного планування.

«Детальний план території розміщення об’єкта енергетичної інфраструктури в межах міста Ковеля Волинської області (район колишнього аеродрому)» (далі – ДПТ) є документацією з просторового планування на місцевому рівні.

Основною ціллю розроблення документації з просторового планування на місцевому рівні є: деталізація і уточнення у більш крупному масштабі положень генерального плану населеного пункту, визначення планувальної організації та розвитку частини території, визначення параметрів забудови земельних ділянок, формування принципів планувальної організації та інженерного забезпечення території, визначення всіх планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними нормами та санітарно-гігієнічними нормами, створення транспортної інфраструктури, охорони та поліпшення стану навколишнього середовища, забезпечення екологічної безпеки, комплексного благоустрою, озеленення тощо.

Містобудівна документація «Детальний план території розміщення об’єкта енергетичної інфраструктури в межах міста Ковеля Волинської області (район колишнього аеродрому)» розробляється на підставі рішення Ковельської міської ради від 25 вересня 2025 року № №68/18 (https://kowelrada.gov.ua/wp-content/uploads/68-18.zip).

Метою розроблення детального плану території є визначення маршруту прокладання повітряної лінії електропередачі високої напруги. У процесі розроблення ДПТ враховуються особливості території та вимоги чинних нормативних документів, що дозволяє забезпечити раціональне розміщення об’єктів. Проєктними рішеннями передбачено трасування повітряної лінії напругою 330 кВ, визначення місць встановлення опор, встановлення необхідних охоронних зон для подальшої реалізації проєкту.

Розроблення детального плану території також має зв’язок та узгоджується з іншими ДДП, а також з різними планами та програми, які в тій чи іншій мірі визначають передумови для прийняття проєктних рішень в даній містобудівній документації. Їх положення та завдання беруться до уваги в процесі розроблення містобудівної документації та стратегічної екологічної оцінки у її складі, а саме: Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року, Схема планування території Волинської області, Схема планування території Ковельського району, Генеральний план м. Ковеля, Стратегія розвитку Волинської області на період до 2027 року, та ін. Проєкт розробляється відповідно до: Земельного, Водного та Лісового кодексів України; Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку»; Закону України «Про управління відходами»; Закону України «Про охорону атмосферного повітря»; Закону України «Про охорону навколишнього середовища»; Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»; Закону України «Про екологічну мережу України»; Закону України «Про охорону земель»; Закон України «Про рослинний світ»; Закону України «Про тваринний світ»; Постанови Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 року №926 «Про затвердження Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації»; ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій»; ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів»; ДБН Б.1.1-14-2021 «Склад та зміст містобудівної документації на місцевому рівні»; ДБН  В.2.5-75:2013  «Каналізація.  Зовнішні мережі та споруди.  Основні положення проєктування»; ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання.  Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проєктування», інші профільні Державні будівельні норми.

3. Якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів)

Територія детального планування розташована в південно-східній частині міста Ковеля Волинської області. З північної сторони територія обмежена землями Ковельської міської ради. З південної сторони територія межує із землями лісогосподарського призначення. Із західної сторони територія межує із землями Ковельської міської ради та існуючою канавою. Зі східної сторони територія прилягає до земель сільськогосподарського призначення у місті Ковель. Документація розробляється з урахуванням природо-кліматичних умов, існуючого рельєфу території, особливостей прилеглої території та існуючої забудови, дотримуючись вимог ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» та Державним санітарним правилам планування та забудови населених пунктів.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», здійснення оцінки впливу на довкілля є обов’язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою статті третьої.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» планована діяльність щодо будівництва повітряних ліній електропередачі напругою 220 кіловольт і більше та підстанцій напругою 330 кіловольт і більше належить до другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

4. Інформація про ймовірні наслідки: а) для довкілля, у тому числі для здоров’я населення; б) для територій з природоохоронним статусом; в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення

Детальний план території є комплексним документом, проєктні рішення якого в різній мірі та формі можуть впливати на стан довкілля та здоров’я населення. В ході здійснення стратегічної екологічної оцінки (СЕО) оцінюються ймовірні наслідки реалізації детального плану території для компонентів довкілля, зокрема: клімату, атмосферного повітря, водних ресурсів, ґрунтів, стану фауни та флори, біорізноманіття, територій природно-заповідного фонду та територій Смарагдової мережі. Ймовірні наслідки: а) для довкілля та здоров’я населення – житлова забудова знаходиться за межами впливу. Потенційний вплив під час будівництва та експлуатації  може проявлятися у вигляді тимчасового шуму та вібрації, незначного впливу на повітря та ландшафт; б) для територій з природоохоронним статусом – об’єкти природно-заповідного фонду та їх охоронні зони в зоні впливу відсутні. в) транскордонні наслідки для довкілля та здоров’я населення –  ймовірні транскордонні наслідки від ведення планової діяльності на об’єкті відсутні.

5. Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено

З метою розгляду альтернативних проєктних рішень та їх екологічних наслідків під час здійснення стратегічної екологічної оцінки проєкту «Детальний план території розміщення об’єкта енергетичної інфраструктури в межах міста Ковеля Волинської області (район колишнього аеродрому)» рекомендовано розглядати альтернативні цілі та пріоритети, на досягнення яких спрямована містобудівна документація.

1. Альтернатива 1 “Нульова альтернатива” – тобто опис, прогнозування та оцінка ситуації у випадку незатвердження зазначеного документа державного планування. Цю альтернативу можна розуміти як продовження поточних (часто несприятливих) екологічних тенденцій;
2. Альтернатива 2 “Реалізація проєктних рішень”- реалізація та впровадження цілей та пріоритетів, на досягнення яких спрямована містобудівна документація;
3. Альтернатива 3 “Варіанти заходів” – альтернативні варіанти умов здійснення запропонованої діяльності. У цьому випадку альтернативи можуть базуватися на єдиних напрямах розвитку та планувальних рішеннях і відрізнятися, в основному, просторовою складовою.

Оцінка ефективності вказаних альтернативних варіантів буде відображена у звіті про стратегічну екологічну оцінку.

6. Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки

Проведення стратегічної екологічної оцінки проєкту детального плану території відбувається відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» з використанням Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки документів державного планування (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України № 296 від 10.08.2018р.). Основною метою прогнозу є оцінка можливої реакції навколишнього природного середовища на прямий чи опосередкований вплив людини, вирішення задач раціонального природокористування у відповідності з очікуваним станом природного середовища. Для здійснення стратегічної екологічної оцінки будуть використовуватись логічні і формалізовані методи прогнозування. Для підготовки звіту CEO передбачається використовувати наступну інформацію: доповіді про стан довкілля; статистичну інформацію; інформація, яка включена в інші акти законодавства, які мають відношення до проєкту ДПТ дані моніторингу стану довкілля; інша доступна інформація, документація, отримана в результаті запитів. Основним критерієм під час стратегічної екологічної оцінки проєкту містобудівної документації є її відповідність державним будівельним нормам, санітарним нормам і правилам України, законодавству у сфері охорони навколишнього природного середовища. Під час підготовки звіту стратегічної екологічної оцінки визначити доцільність і прийнятність планованої діяльності і обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо забезпечення безпеки навколишнього середовища. У звіті про СЕО необхідно також розробити комплекс заходів, спрямований на виявлення характеру, інтенсивності і ступеня небезпеки впливу на стан навколишнього середовища та здоров’я населення будь-якого виду планованої господарської діяльності: вивчити в регіональному плані природні умови території, яка межує з територією розміщення планованої діяльності, включаючи характеристику поверхневих водних систем, ландшафтів (рельєф, ґрунти, рослинність та ін.), геолого-гідрогеологічні особливості території та інших компонентів природного середовища; розглянути природні ресурси з обмеженим режимом їх використання, в тому числі водоспоживання та водовідведення, забруднення атмосферного середовища; оцінити можливі зміни в природних і антропогенних екосистемах; визначити шляхи мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище; повідомити громадськість про ефективність проєкту і можливі екологічні наслідки. В ході CEO також необхідно провести оцінку факторів ризику і потенційного впливу на стан довкілля, врахувати екологічні завдання місцевого рівня в інтересах ефективного і стабільного соціально-економічного розвитку району та підвищення якості життя населення.

7. Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування

Розроблення детального плану території як документа державного планування передбачає ухвалення містобудівних рішень, які впливають на просторову організацію території, функціональне зонування, транспортну, інженерну та соціальну інфраструктуру, а також формування умов для розміщення об’єктів, які потенційно можуть справляти вплив на довкілля. З огляду на це, відповідно до Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», проведення СЕО є необхідним для забезпечення екологічно збалансованого планування, врахування екологічних факторів та запобігання негативному впливу на довкілля ще на етапі підготовки містобудівної документації. Стратегічна екологічна оцінка дозволить виявити потенційні ризики, пов’язані з реалізацією положень детального плану території, та розробити заходи щодо їх запобігання або пом’якшення. Зважаючи на державну політику в галузі забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні технології та матеріали, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо. Заходи спрямовані на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на навколишнє середовище. При здійсненні планованої діяльності з метою відвернення і зменшення шкідливого впливу на здоров’я населення будуть розглядатися: відповідні організаційні, господарські, технічні, технологічні, архітектурно-будівельні та інші заходи; заходи радіаційної безпеки, відповідних санітарних правил,  а також заходи встановлені нормами, іншими актами законодавства, що містять вимоги радіаційної безпеки.

8. Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку

Стратегічна екологічна оцінка буде виконана в обсягах, за змістом та структурою визначених статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» та складається з наступних розділів:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності – 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

9. Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання.

Зауваження і пропозиції до Заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки подаються у відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Ковельської міської ради Волинської області.

Юридична адреса: 45000, Волинська область, м. Ковель, вул. Незалежності,73, тел. (03352) 7-16-39, електронна адреса: vmbakovel@gmail.com.

Строк подання зауважень і пропозицій становить 10 днів з дня оприлюднення цієї заяви.

Відділ містобудування та архітектури