Автор: Семерей Руслана Віталіївна

Іван Оксенчук — ровесник української незалежності. Народився 30 вересня 1991 року. Після закінчення школи у сусідньому селі Мельниця навчався у Ковельському професійно-технічному училищі. Упродовж десяти років працював у нашому місті на приватному підприємстві.

У 2015 році він створив сім’ю. Разом із дружиною Іванною вони виховували двох маленьких синів — Марка та Павла. Для дітей він був люблячим татом, для дружини й батьків — надійною опорою, для друзів — людиною, на яку завжди можна було розраховувати. За що б не брався — усе робив якнайкраще, відповідально, по-справжньому.

17 червня 2022 року Іван був призваний до лав Збройних Сил України та зарахований до складу військової частини А1008.

Саме в той час родина чекала на народження другого синочка. Вперше тато взяв маленького Павлика на руки, коли тому було вже два місяці — під час короткої відпустки.

Спочатку у війську чоловік займався логістикою, доставкою всього необхідного для побратимів. А у 2025 році його перевели до мінометного підрозділу. Відтоді — передова, бойові позиції, постійний ризик і надлюдське виснаження.

За віддану і сумлінну службу Івана Оксенчука було нагороджено  відзнакою Міністра оборони України «Хрест доблесті».

Як пригадує дружина, один із найважчих бойових виходів тривав із початку грудня й до квітня, коли Іван безперервно перебував на позиціях. Це були надзвичайно складні дні — холод, небезпека, постійні обстріли, ворожі дрони. Виходити з позицій доводилося вночі, у густий туман, аби не потрапити під ворожий вогонь. І навіть там він знаходив можливість набрати дружину, почути голоси дітей, сказати, що все добре.

Нещодавно була така бажана відпустка — 17 днів удома, поруч із найріднішими. Стільки всього напланували, стільки задумали.

Трохи більше тижня тому він знову вирушив на фронт. Пішов на бойове завдання… з якого,  на жаль, уже не повернувся. Скид ворожого дрона став смертельним.

Майстер мінометного взводу, старший солдат Іван Оксенчук загинув 13 травня 2026 року внаслідок ворожого обстрілу поблизу населеного пункту Осинове Куп’янського району Харківської області.

Івану назавжди 34… Молодий. Красивий. Люблячий. Чесний. Він віддав своє життя за незалежність України, за майбутнє своїх дітей, за кожного з нас.

Дякуємо тобі, воїне, за мужність, стійкість і жертовність.

Щирі співчуття дружині Іванні, маленьким синам, мамі Ользі Миколаївні, татові Василю Івановичу, братам Сергієві та Миколі з родинами, усім, хто знав і любив цю надзвичайно світлу людину.

Вічна пам’ять і слава Герою.

Сандармох, Соловки, Колима, Норильськ, Кенгір — це лише окремі назви місць, де Україна втратила цвіт своєї нації. Мільйони наших людей пройшли крізь жорна тюрем і таборів ГУЛАГу.

Щороку у третю неділю травня ми вшановуємо пам’ять жертв політичних репресій — тих, чиї долі були зламані тоталітарним режимом. Тисячі невинно засуджених зазнали арештів, заслань, катувань і розстрілів лише за право бути вільними, говорити рідною мовою, мати власну думку та любити свою Батьківщину.

Напередодні у Ковелі відбувся пам’ятний захід, який розпочався у міській публічній бібліотеці. Присутні згадали трагічні сторінки історії та хвилиною мовчання вшанували пам’ять невинно закатованих українців.

Серед тих, кого прагнули знищити, були вчителі, митці, письменники, селяни, священники, науковці та військові — усі, хто не вписувався в рамки радянської системи. Багато імен і досі залишаються невідомими, а правда про ці злочини десятиліттями замовчувалася.

Разом із тим були представлені історії людей, які жили поруч із нами, чиї долі також були понівечені репресивною машиною.

Учні військового ліцею імені Героїв Небесної Сотні та ліцею імені Олени Пчілки презентували свої дослідницькі роботи про наших землячок — жінок, які були зв’язковими Української повстанської армії та постраждали за свої переконання.

Зокрема, йшлося про Ганну Зелену. Із 15 років вона була зв’язковою УПА, допомагала повстанцям, передавала повідомлення, збирала й виготовляла необхідні речі для підпілля. За доносом її заарештували у 1945 році, після чого засудили до десяти років каторги. Покарання відбувала в Норильську, де згодом стала учасницею повстання політв’язнів 1953 року та зазнала поранення.

Ще один наш земляк — Іван Шевко, уродженець хутора поблизу Облап, який мешкав у селі Вербка. Ще в юному віці він став зв’язковим Української повстанської армії. За свою участь у визвольному русі згодом був засуджений радянським судом і відбував покарання в одному з концтаборів рф.

Також згадували Катерину Бородюк та Михайлину Рабко — зв’язкових УПА, багаторічних в’язнів сталінських таборів, які після повернення брали активну участь у громадському житті Ковеля, були членкинями “Союзу Українок”.

Своїми архівними знахідками та родинними історіями поділилася й Валентина Клюнтер — письменниця, поетеса, краєзнавиця, членкиня Ковельської філії «Союзу Українок». Вона розповіла про долі своїх рідних та односельчан із села Секунь.

Ці історії звучать особливо гостро сьогодні, коли Україна знову переживає випробування війною. Як і десятиліття тому, українські родини чекають своїх рідних — нині вже з російського полону. Терор знову став реальністю.

Пам’ять про жертв політичних репресій нагадує: свобода, гідність і право бути собою завжди мають високу ціну.

Міський голова Ігор Чайка та секретар міської ради Оксана Багнова разом із ковельчанами поклали квіти до меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору». Спільною молитвою пом’янули тих, хто пішов у небуття. Панахиду за загиблими відслужили священники Православної Церкви України.

Учора відбулося чергове засідання виконавчого комітету, яке провів міський голова Ігор Чайка. У ході роботи розглянуто 39 питань.

Частина з них стосується надання матеріальної допомоги на лікування людям, які опинилися у складних життєвих обставинах, мають рідкісні захворювання або проходять лікування онкологічних захворювань.

Фінансову підтримку також отримають поранені військовослужбовці, які брали безпосередню участь у відсічі збройної агресії російської федерації проти України й мешканці громади, які прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України.

Інформацію щодо виконання бюджету Ковельської територіальної громади за перший квартал 2026 року представила начальник фінансового управління Валентина Романчук.

За звітними даними  до бюджету, з урахуванням міжбюджетних трансфертів, надійшло 334,2 млн грн, що становить 101,6 відсотка від планових призначень. Приріст власних доходів порівняно з аналогічним періодом минулого року – 13,8 відсотка або 27,3 млн грн.

Найбільшу питому вагу у структурі надходжень становить податок на доходи фізичних осіб — понад 52 відсотки. У порівнянні з минулим роком доходи від  ПДФО зросли більш ніж на 13 млн грн.

Як зазначила Валентина Романчук,  починаючи з лютого, усе перевиконання бюджету спрямовується на захищені статті видатків, а також на потреби Збройних Сил України.

Зокрема, видатки, пов’язані з війною, становили 27 млн грн. Це: підтримка ЗСУ, виплати військовослужбовцям, підтримка захисників, а також забезпечення харчування військових, які проходять лікування у медичних закладах громади.

Також члени виконкому заслухали інформацію про виконання Програми економічного і соціального розвитку Ковельської територіальної громади за перший квартал 2026 року.

Прийнято рішення про надання дозволу фізичній особі-підприємцю на встановлення станцій зарядки електромобілів на вулиці Володимирській, 135 із проведенням благоустрою прилеглої території та погодженням необхідної проєктної документації.

Крім того, затверджено положення та склад опікунської ради з питань захисту прав повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права та виконувати обов’язки. Розглянуто питання щодо захисту прав дітей, розподілу, обліку та приватизації житла.

85 повідомлень про недотримання правил зупинки, стоянки та паркування транспортних засобів оформлено у Ковелі практично за перший тиждень роботи інспектора з паркування відділу муніципальної варти.

Відповідні повноваження інспектор отримав наприкінці квітня. Втім, у перші дні робота мала переважно роз’яснювальний характер — водіям нагадували про вимоги дорожнього руху та попереджали про відповідальність.

Нині зафіксовані факти недотримання правил паркування транспортних засобів тягнуть за собою адміністративне стягнення. Його розмір становить від 340 до 680 гривень. У разі сплати впродовж 10 днів з моменту винесення повідомлення сума становитиме 50 відсотків від визначеного розміру.

Повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності не лише залишають на транспортному засобі, а й винесену постанову надсилають власнику ТЗ за адресою реєстрації.

Що стосується прибудинкових територій, то тут інспектор працює переважно у разі надходження звернень мешканців, зокрема через гарячу лінію міського голови.

У дворах нерідко виникають різні погляди щодо розміщення автомобілів: одні мешканці наполягають на більш жорсткому контролі, інші — просять враховувати обмежену кількість паркомісць у житлових кварталах, збудованих у часи значно меншої кількості транспорту. Водночас водіїв закликають дотримуватися правил паркування та ставити свої автомобілі лише у дозволених місцях.

За словами першого заступника міського голови Тараса Яковлева, головне завдання інспектора з паркування — не покарання, а насамперед дисципліна, безпека та формування відповідального ставлення водіїв до спільного міського простору.

«Залишаючи автомобілі у непризначених для цього місцях, їх власники часто створюють незручності для інших мешканців громади, а подекуди — і потенційно небезпечні ситуації для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Тому важливо дисциплінувати водіїв, прищеплювати культуру паркування та зважати на потреби й безпеку оточуючих», – каже він.

Ковель став однією з громад, де реалізують проєкт «Фонд міських експериментів», спрямований на формування системних рішень у сфері енергоефективності та енергетичної безпеки. У межах цієї ініціативи пілотується так званий портфельний підхід — сучасна методологія, що дозволяє комплексно працювати над досягненням стратегічної мети. Для Ковельської громади такою місією визначено енергетичну стійкість та енергоефективний розвиток.

Хід реалізації проєкту, а також подальші кроки обговорили під час зустрічі першого заступника міського голови Тараса Яковлева з аналітиком з питань інноваційного економічного розвитку ПРООН в Україні, координатором проєкту ПРООН CEF Станіславом Підперигорою. До розмови також долучилися фахівці, які працюють над втіленням цієї ініціативи.

Наразі у місті вже впроваджують конкретні заходи. Одним із ключових напрямів стало створення хабу зеленої економіки, який облаштовують у приміщенні міського центру «Спорт для всіх». Це буде сучасний простір для навчання, зустрічей, обміну досвідом та напрацювання спільних рішень у сфері енергоефективності, зеленого переходу та енергетичної безпеки.

Це місце, яке має об’єднати представників органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадського сектору, освітніх закладів та експертного середовища навколо спільної мети — зробити громаду більш енергонезалежною та стійкою до сучасних викликів.

Як зазначає Тарас Яковлев, енергоефективний хаб дасть можливість популяризувати енергозберігаючі заходи як у бюджетних установах, так і в приватних садибах та багатоквартирних будинках.

«Тут людей навчатимуть розробляти проєкти, залучати ресурси, впроваджувати енергоефективні рішення та розуміти, що це приносить користь — екологічну, естетичну й фінансову», — наголосив він.

Паралельно в межах проєкту вже розпочали проведення навчальних заходів для енергоменеджерів, представників освітньої сфери та інших фахівців з питань енергетичної безпеки й енергетичної стійкості.

Також представники громади взяли участь у навчальних візитах до Словаччини та Данії, де ознайомилися з кращими європейськими практиками у сфері енергоефективності та обмінялися досвідом із представниками громад країн ЄС і бізнесу.

За словами Станіслава Підперигори, проєкт реалізується із січня 2025 року до червня 2027 року. Загальний обсяг фінансування для нашої громади становить 135 тисяч доларів США. Після впровадження стартових ініціатив буде проведено аналіз їхньої ефективності, аби визначити рішення, які можуть бути масштабовані в громаді.

Візуалізація хабу зеленої економіки

12 червня – Всесвітній день боротьби з дитячою працею.

Управлінням інспекційної діяльності у Волинській області Західного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці в період з 11 травня по 15 червня будуть проводитися інформаційно-роз’яснювальні та профілактичні заходи щодо вимог законодавства про працю неповнолітніх.

У буклетах — інформація для роботодавців про вимоги законодавства щодо неповнолітніх працівників.