Осінь життя — чи не найтепліша, бо зігріта приємними спогадами, любов’ю, турботою й знаннями. Саме ці слова найкраще відображають дух Університету третього віку у Ковелі, який уже два десятиліття дарує літнім людям можливість навчатися, спілкуватися, розвиватися та відчувати себе потрібними. Це не просто освітній заклад, це — родина зі своїми традиціями, душею та характером.
Сьогодні відбулося урочисте відкриття академічного року та відзначення 20-річчя з часу створення Університету.
Цей освітній осередок для людей «золотого віку» став першим в Україні інноваційним проєктом соціально-педагогічної підтримки. Його історія бере початок ще у 2005 році — з ідеї, яку ковельчани запозичили у своїх партнерів із польського міста Хелм. Відтоді досвід Університету перейняло для себе багато громад — нині подібні заклади успішно діють у різних куточках України. Це місце, де досвід зустрічається з натхненням, а мудрість — із бажанням пізнавати нове.
З ювілеєм колектив особливого навчального закладу привітали міський голова Ігор Чайка та його заступниця Наталія Маленицька. Вони наголосили, що Університет наповнює життя людей новими барвами, робить його на пенсії більш цікавим, активним і змістовним, а під час війни він ще став своєрідним центром життєстійкості.
«Уже 20 років ваше студентське товариство є прикладом, як можна не втрачати інтерес до життя, до знань. Ви культивуєте ті цінності, які особливо важливі у наш складний час — милосердя, справедливість, розуміння. Дякую кожному з вас за мудрість, оптимізм, активність, за те, що ви гуртуєтеся, прагнете до навчатись. Бажаю всім міцного здоров’я, натхнення, якомога більше цікавих знайомств, зустрічей і нових відкриттів», – підкреслив мер.
Слухачів, які з перших днів створення закладу й до сьогодні залишаються його вірними студентами, відзначили Подяками міського голови. Нагороди отримали Олександра Балюк, Марія Батраченко, Леся Гарбарук, Ніна Курчай та Юрій Мержвинський.
Вони та понад сотня ковельчан, які за ці роки пройшли через Університет, довели: вчитися ніколи не пізно, бо справжня молодість — у серці, думках і бажанні творити добро.
Було сьогодні й чимало спогадів про перші роки роботи цього освітнього простору. Ними поділилася начальниця управління соціального захисту населення Софія Сагаль, яка була серед ініціаторів і безпосередніх засновників Університету.
Нині заклад розвивається під керівництвом директорки територіального центру соціального обслуговування Світлани Смітюх, яка водночас є його ректоркою.
Теплі слова прозвучали від гостей із Луцька, Володимира, Нововолинська, а святковий настрій дарували ковельські творчі колективи.
Двадцять років — це не підсумок, а початок нової сторінки історії. Цьогоріч до послуг старших людей діє шість факультетів: соціально-правовий, основ медицини, мистецький, фізичної реабілітації, комунікаційних і інформаційних технологій та краєзнавчий.
Усі, хто приходить в Університет, не лише здобувають знання, а й додають у своє сьогодення активностей — співають, танцюють, виступають на сцені, беруть участь у фестивалях, культурних заходах і благодійних акціях.
Бо «золотий вік» — це не час, коли рахують минулі роки, а коли живуть кожним днем із вдячністю та світлом у серці.
