Гаряча лінія міського голови працює цілодобово

Ковельське МТМО продовжує надавати медичну допомогу дорослим та дітям, які вимушено покинули власні домівки в регіонах, де зараз ведуться бойові дії. Стресові ситуації, спричинені війною, довготривалі переїзди негативно позначилися на здоров’ї багатьох переселенців. Наші лікарі ведуть прийоми таких хворих, консультують та лікують.
З часу повномасштабного вторгнення російських військ на територію України за амбулаторною допомогою до терапевтів, педіатрів Центру ПМСД та вузькопрофільних спеціалістів Ковельського МТМО звернулося 64 пацієнти, з них – 17 дітей.
На стаціонарному лікуванні в центральній райлікарні зараз перебуває 14 внутрішньо переміщених осіб. Ще 7 – виписані з лікарні.
У Ковельському пологовому будинку в жінок, які вимушено переїхали із зони бойових дій, народилося 5 немовлят. Загалом до лікарів жіночої консультації та пологового будинку звернулося 56 пацієнток з різних регіонів України. Під професійним наглядом акушерів та гінекологів зараз перебуває 5 жінок, ще 11 – проліковано.
У наших медичних закладах є все необхідне для пацієнтів: ліки, тепло, комфорт та затишок. А ще – повноцінне харчування та дбайливий догляд персоналу.
Ковельське МТМО надає послуги гемодіалізу переселенцям (дорослим та дітям), які потребують замісної ниркової терапії.
Місцеві лікарі забезпечують цілодобову роботу медичного пункту, який діє на залізничному вокзалі Ковеля.
Медики Ковельського МТМО – на сторожі Вашого здоров’я 24/7.
Ковельського МТМО

Президент Володимир Зеленський підписав указ про загальнонаціональну хвилину мовчання. Про це він сказав у своєму зверненні:
“Я підписав важливий указ про загальнонаціональну хвилину мовчання для вшанування памʼяті всіх українців, які загинули у нашій вітчизняній війні. Усіх, кого ми втратили через вторгнення Росії. Через терор, розвʼязаний окупантами.
Щоранку о 9-й годині на всій території нашої держави будемо згадувати українців, які віддали своє життя. Усіх, хто воював. Усіх військових і усіх цивільних. Дорослих і дітей… Усіх! Усіх, хто міг би ще жити, якби Росія не почала цю війну.
Вічна памʼять кожному, хто загинув за Україну!”, – зазначив Володимир Зеленський.
Сьогодні у Ковелі на національних прапорах — чорні стрічки. Ковель прощається ще з одним своїм Героєм. 11 березня, захищаючи рідну землю та її свободу, під Волновахою обірвалось життя Сергія Смітюха.

У Благовіщенському соборі відбулась панахида за загиблим у війні військовослужбовцем. Від храму вулицею Незалежності велелюдна процесія пройшла на площу Героїв Майдану.
Разом із родиною, громадою, військовими побратимами йшов міський голова Ігор Чайка.

“У нас знову день скорботи. Скорботи в гордості. Герой, якого ми проводжаємо в останню путь, був відомим багатьом ковельчанам. Він був офіцером, мав блискучий послужний список. Працював у поліції. Сергій Смітюх зоставив світлу пам‘ять для кожного з нас. Бо якщо Україна і стає сьогодні на коліна, то тільки перед такими, як Сергій — Героями”, – сказав Ігор Чайка, звертаючись до присутніх .

“Сергій Олексійович – наш Герой сьогодення. Він пройшов АТО. А коли російські окупанти прийшли на нашу землю, повернувся з-за кордону і став на її захист. Це непоправна втрата для його родини, друзів, колег. Пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях,” – мовив колишній колега по службі Іван Тусь.

Сергій мешкав у Ковелі, але шість років тому почав зводити дім в Ружині. Тож чимало його односельців приїхали, аби попрощатись з ним. А сусіди, не стримуючи сліз, говорять тільки хороше, згадуючи цю світлу, прекрасну людину.
“Сергій за цей короткий проміжок часу, який ми його знаємо, зробив так багато, що декому і життя не вистачить. Великий трудівник, який, здається, уміє все: сам дім будував, і сад уже посадив поряд. А який він прекрасний сім’янин, чоловік, батько, дідусь. Він був хорошим прикладом для всіх. Другом для старших і дітей. Ми всі його шанували і захоплювались його добропорядністю. По сусідству з ним мешкали самі пенсіонери. Ми йшли до нього з різними проханнями: чи шибку засклити, чи замок вставити, чи поле зорати, чи передачу завезти дітям.
Жодного разу він нікому не відмовив, а завжди допомагав, виручав. Ми сумуємо за ним і оплакуємо його ”, – розповідає Надія Поворознік.
Сергієві Смітюху було 52. У нього залишились мама, дружина, дві доньки та троє онуків.










Як оформляти мобілізованих та які виплати їм належать?
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв’язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30діб. Також, Указом Президента України від 24.02.200 №69/2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до ст.119 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП ) на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантовано збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Працівникам, які залучаються до виконання обов’язків передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.
За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від форми власності та підпорядкування і у фізичних осіб-підприємців у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»
Враховуючи перераховані гарантії, усі такі працівники не підлягають звільненню на підставі п.3 ч.1 ст.36 КЗпП, а лише увільняються від виконання обов’язків передбачених трудовими договорами, оформляються відповідними наказами (розпорядженнями ) роботодавця.
Які права мають добровольці територіальної оборони
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про основи національного спротиву» до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідно до вимоги, встановленої Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про основи національного спротиву» на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Слід зазначити, що відповідно до ст.119 КЗпП на час виконання державних або громадських обов’язків, якщо обов’язки можуть здійснюватися у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку.
Враховуючи специфіку служби в територіальній обороні, яка може передбачати не постійне, а періодичне залучення працівника до виконання своїх обов’язків, роботодавцю не потрібно в обов’язковому порядку видавати наказ про увільнення працівника від виконання роботи за трудовим договором, а по кожному конкретному випадку виходити із рівня залучення працівника до участі в територіальній обороні та кількості часу, який витрачає працівник на цю діяльність. При цьому, на час виконання працівниками обов’язків з територіальної оборони у робочий час їм гарантовано збереження місця роботи і середнього заробітку (документом, що підтверджує участь у територіальній обороні є контракт добровольця територіальної оборони).
Що потрібно робити з тими працівниками, хто не може вийти на роботу і не може виконувати її дистанційно?
У разі можливості доцільно надавати працівникам оплачувану відпустку (щорічну, соціальну), а також відпустку без збереження заробітної плати, що надається за угодою сторін у порядку, визначеному законодавством (ст.ст. 25, 26 Закону України «Про відпустки»).
Як оформляти відсутність працівників, які покинули свої робочі місця на території ведення бойових дій?
Необхідно табелювати відсутність такого працівника умовним позначенням «НЗ» (відсутність з нез’ясованих причин), або «І» (інші причини неявки). Після з’ясування обставин та встановлення, що причини були поважні, табель можна відкоригувати.
Якщо підприємство не може функціонувати або якщо неможлива робота частини структурних підрозділів, то здійснюється оголошення простою у відповідності до ст.34 КЗпП та ст.113 КЗпП.
Чи можна працівника, який не з’являвся на роботі внаслідок обставин, пов’язаних з бойовими діями направити заднім числом у відпустку?
Ні. Про те зазначений час неявки у табелі обліку використання робочого часу доцільно відмітити позначками «НЗ» – неявка з нез’ясованих причин. Слід зазначити, що працівники, які не виходять на роботу внаслідок ведення воєнних дій та пов’язаних з ними обставин, не можуть бути звільнені за п.4ч.1 ст. 40КЗпП, це рахується як необхідність збереження життя та здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин.
Ліліана Герасимчук, завідувач сектором
з питань праці управляння економічного
розвитку та торгівлі
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 215 встановлено, що на територіях адміністративно-територіальних одиниць, де структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах не мають можливості забезпечити підготовку виплатних документів та проведення фінансування, виплату грошових допомог, пільг та житлових субсидій здійснює акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (АТ «Ощадбанк») шляхом перерахування коштів на банківський рахунок в банку, в якому відкрито рахунок одержувача або здійснення грошових переказів через міжнародну платіжну систему «MY TRANSFER».
Виплата грошових переказів через міжнародну платіжну систему “MY TRANSFER” регулюється нормативно-правовими актами Національного банку та правилами АТ “Ощадбанк”.
Отже, громадянам, які виїхали з територій воєнних дій, для отримання соціальних виплат необхідно звернутися до АТ “Ощадбанк”.
Софія Сагаль, начальник управління
соціального захисту населення
У зв’язку з безперебійним і тривалим звучанням сирен у попередні ночі протягом 3-5 годин, вносимо у вечірній та нічний час такі зміни:
З 22 години вечора до 7 ранку – запуск сирени, коли оголошена повітряна тривога – на 15 хв. Спускаємось в укриття.
Коли повітряна тривога минає і укриття можна покинути – сирена вмикається на 3 хвилини.
З 7 ранку й до 22 години, режим, як і раніше:
Сирена вмикається в момент повітряної тривоги і весь час лунає – всі в укриття.
Сирена замовкає – можна покинути укриття.
З 14 березня відновлено дистанційне навчання в закладах освіти Ковельської громади.
До освітнього процесу залучаються учні, які перебувають за межами країни, та діти із сімей внутрішньо переміщених осіб, які зараз знаходяться в Ковелі.
Для того, щоб учні з інших регіонів мали можливість у нас навчатися, батькам достатньо обрати будь-яку школу та написати там відповідну заяву.
При собі представнику дитини потрібно мати документ, що посвідчує його особу, та свідоцтво про народження школяра.
До уваги батьків! У випадку повітряної тривоги уроки призупиняються для того, щоб діти та вчителі мали можливість піти в укриття за місцем свого перебування. А після завершення тривоги заняття в дистанційному режимі відновлюються.
Учора фура допомоги прибула у Ковель від партнерського міста Вальсроде (Німеччина). Прислали харчування, медикаменти, одяг, матраци, засоби гігієни, а також пожежно-рятувальне обладнання, яке одразу передали нашим рятувальникам.

Вже зараз ковельські волонтери сортують отриманий вантаж, який буде розподілено військовим, людям, які полишили свої домівки і приїхали у наше місто, відправлено у міста, де ведуться бойові дії. Допомога в нас не затримується.

Дуже багато небайдужих людей долучилось до збору речей. Організацію цієї справи у Вальсроде взяв на себе хороший і добрий друг нашого міста, України Міхаель Хааке – голова благодійного товариства “Допомога дітям Ковеля”. Він подбав про транспорт, який і доправив гуманітарний вантаж в Україну.

Саме Міхаель ініціював і прийом наших дітей з мамами та бабусями у німецьких родинах. Майже 50 ковельчан зараз мешкають у Вальсроде. Спасибі за добрі ваші серця, чуйність і розуміння.
Дякуємо за постійну підтримку і допомогу нашим містам-побратимам, усім закордонним партнерам та волонтерам!


Інформуємо Вас, що 12 березня 2022 року прийнято Постанову Кабінету Міністрів України № 264 щодо внесення змін до Правил перетинання державного кордону України.
У зв’язку із вищезазначеним, просимо звернути увагу на наступні нові норми зазначеної Постанови.

Відтепер виїзд за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та виховуються у: прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу, перебувають під опікою або піклуванням, можливий лише у супроводі прийомних батьків, батьків вихователів (одного з них), опікуна або піклувальника. Супровід таких дітей іншими особами, які уповноважені законними представниками дитини, допускається. Виїзд за межі України здійснюється лише при наявності письмового погодження органу опіки та піклування на виїзд із зазначенням держави остаточного перебування дітей.
Особам, які супроводжують дитину-сироту чи дитину, позбавлену батьківського піклування після перетину кордону повинні протягом одного робочого дня звернутися до консульської установи України в країні перебування для постановки дитини на тимчасовий консульський облік.
Відбулися зміни в порядку перетину кордону і для дітей з біологічних сімей. Для супроводу особи, яка не досягла 16-річного віку бабусею, дідусем, повнолітнім братом, сестрою, мачухою, вітчимом або іншими особами потрібна письмова заява, завірена органом опіки та піклування. Після перетину кордону протягом одного робочого дня потрібно звернутися до консульської установи України в країні перебування для постановки дитини на тимчасовий консульський облік.
Звертаємо також увагу, що у Правилах з’явились також нові норми, що стосуються дітей з інвалідністю та важкохворих дітей. Їх супровід може здійснюватися одним із членів їх сімей, опікуном, піклувальником, одним із прийомних батьків, батьків-вихователів, який досяг 18-річного віку. Потрібно мати посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю”, в якому зазначено категорію “дитина з інвалідністю”, або довідки про отримання державної соціальної допомоги дітям з інвалідністю, виданої структурним підрозділом з питань соціального захисту населення районної, районної у м. Києві держадміністрації, виконавчим органом міської ради, до території територіальної громади якої входить територія міста обласного значення, районної у місті (у разі її утворення) ради, або індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, або медичного висновку про дитину з інвалідністю до 18 років. Супровід дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, що встановлені МОЗ, здійснюється одним із батьків, усиновлювачів незалежно від віку особи, яка здійснює такий супровід.