З допомогою чергових волонтерів, які зустрічають на залізничному вокзалі, ви можете дістатися до місць тимчасового перебування, де отримаєте необхідні умови для перепочинку: тел. координатора: (099) 1844189 — Світлана.
Наступного дня вам потрібно прийти у відділі обліку, розподілу й приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради (каб. 113), щоб зареєструватися. Працює щоденно з 9 до 18 год, сб-нд.: з 9 до 12 год.
Для заповнення реєстраційної анкети із собою мати документи, що посвідчують особу – паспорт, свідоцтво про народження дитини, водійські права тощо.
Реєстрація дозволяє отримати гуманітарну допомогу (одяг, продукти, засоби гігієни) в одному з трьох пунктів:
– Палаці учнівської молоді, вул. Незалежності, 100 — з 9 до 18 год.
– Палаці Шевченка, вул. Володимирська, 124 — з 10 до 20 год.
– дитячо-юнацькій спортивній школі, бульвар Лесі Українки, 9 — з 9 до 18 год.
Якщо ви вирішили залишитися в Ковелі, то отримати довідку внутрішньо переміщеної особи можна в управлінні соціального захисту населення, що на вул. Незалежності, 148, тел. (03352) 5-00-15.
Якщо ви шукаєте житло: залиште повідомлення про це на Гарячій лінії міського голови: 0800219019.
У кожному куточку України є свої традиції на Пасхальні свята. У Ковелі – щорічний конкурс дитячого малюнка «Великодня веселка».
Нині організатори вперше за багаторічну його історію внесли зміни у завдання. І чекають від юних художників творів про героїчну боротьбу українців за волю, незалежність, свободу.
Тож Ковельська дитяча художня школа запрошує учнів взяти участь у конкурсі дитячого малюнка “Великодня веселка. З вірою у перемогу!”
Він відбуватиметься у трьох номінаціях:
– малюнки на Великодню та весняну тематику “Великодня веселка” (формат А3, А2);
– малюнки про сьогодення та майбутнє України “Воскрес Христос — Воскресне Україна!” (А3, А2);
– малюнки на патріотичну тематику “Малюнок для солдата”(А4, А3, А2);
– писанки, декоративні поробки, обереги для захисників України “Великодня майстерня”.
На конкурс приймаються роботи, виконані фарбами, фломастерами, тушшю, аплікації або в інших техніках, писанки та великодні поробки.
На зворотній стороні потрібно зазначити назву роботи, прізвище, ім’я, вік автора, дату народження, домашню адресу, контактний телефон.
Малюнки приймаються щодня до 15 квітня з 10 до 16 год. (крім суботи-неділі) за адресою: Ковельська дитяча художня школа, вул. Степана Бандери, 16.
Виставка робіт діятиме з 20 квітня до 20 травня у Галереї мистецтв (вул. Незалежності, 89).
27 березня – День театру. Втім, він сьогодні для ковельських театралів він проходить без прем’єр та глядачів.
Плани народного аматорського експериментального театру-студії “10 ряд 10 місце” зруйнувала війна. Але їх віра в Перемогу і нові зустрічі зі своїми глядачами з кожним днем лише посилюються.
Як розповіла керівник театру Альона Малюга-Мельникова, вони продовжують творити. Зокрема, на початку березня вона написала вірш “Воєнна інтермедія”, який озвучили актори. І після війни їм буде про що розповісти у своїх виставах.
Про переживання і надії йдеться на сторінці Альони у Фейсбук:
«Чим ми живемо від 5 ранку того страшного дня… хіба це було лише місяць тому?.. А й не місяць, і не вісім років, і не тридцять, і не триста, а мабуть, ще більше, ще глибше сягнуло коріння цього бур’яну, який нині врешті довелось викорчовувати з нашої землі… Ну що ж, значить, маємо “лупати сю скалу”, – Мордор має бути зруйнований, і слава Богу та ЗСУ і всім нашим Воїнам Світла, які вкотре тримають ворожу навалу і стали щитом для всього іншого світу… Дякуємо і світу за допомогу.
Колись давно Ціцерон у своїй промові сказав фразу «Коли гримить зброя, закони мовчать», яку потім перефразували на інший лад: “Коли говорять гармати – музи мовчать”. Втім зараз, уже всім стало зрозуміло, що невтручання чи відмовчування – це ще гірше, ніж зрада. Отож, – INTER ARMA NE SILENT MUSAE!
Сьогоднішній День театру для нас – це як ота інтермедія, ніби пауза між діями нашого життя… хай і не надто розважальна, як належить за жанром… Два роки тому, теж у цей день, ми думали, що страшніше за ковід вже бути нічого не може, а виявляється, що навіть дуже може.
Але ми продовжуємо жити, продовжуємо працювати на благо своєї Батьківщини та на її перемогу, а в дещицю вільного часу ще й трошки творити, збираючи голоси театру з усіх усюд – рідних та чужих будинків, бомбосховищ, окопів, тимчасових прихистків…
А наша сцена чекає на нас та на глядачів – ми повернемось після Перемоги».
А ми чекаємо на нові постановки наших прекрасних, талановитих ковельських театралів. Знаємо, що ще не раз ви нас порадуєте своїм мистецтвом, а ваша гра буде ще більш проникливою і щирою.
У перші дні війни у Ковелі розпочали роботу кілька волонтерських центрів.
Вони спочатку більше працювали як пункти збору продуктів та речей першої необхідності. Сюди їх приносять ковельчани, гуманітарні вантажі надходять з-за кордону.
Згодом, коли у Ковель стало приїжджати все більше сімей, які змушені були залишити свої домівки, там стали надавати допомогу таким родинам.
Люди в них отримують продукти харчування, засоби гігієни, а також одяг.
З наших центрів вантажі їдуть і в гарячі точки України. Це – Київ, Харків, Суми, Чернігів, Одесу, наші міста-партнери Смілу та Бучу.
У кожному такому волонтерському осередку згуртувались ковельчани, які своїми добрими справами наближають нашу ПЕРЕМОГУ.
Депутат міської ради Віра Федосюк, яка керує одним з них, на своїй сторінці у Фейсбук написала про свій колектив: «Сьогодні рівно місяць, як діє наш волонтерський центр. Місяць, який об’єднав людей різних професій, віросповідань, статусу та знань. Усі ми працюємо заради перемоги нашого народу.
Хочу подякувати кожному, хто долучився до роботи нашого центру, кожному, хто незважаючи на виклики часу залишився з нами.
За цей період нам вдалось одягти понад 1500 переселенців. Відправити вантажі в Київ, Черкаси, Харків, Одесу, Первомайськ, Суми, Смілу, Охтирку, Чернігів, Бучу. Забезпечили усім необхідним наших захисників, бо віримо, перемога за нами!
Слава Україні! Слава Українському воїну! Слава Українському народу».
Нагадуємо, що люди, які прибувають у наше місто, мають зареєструватись у відділі обліку, розподілу й приватизації житла виконавчого комітету Ковельської міської ради. Тоді вони можуть отримати допомогу в одному з центрів. Вони знаходяться у:
– Палаці учнівської молоді, вул. Незалежності, 100 — з 9 до 18 год. – Палаці Шевченка, вул. Володимирська, 124 — з 10 до 19 год. – дитячо-юнацькій спортивній школі, бульвар Лесі Українки, 9 — з 9 до 18 год.
Усі волинські школярі нині на дистанційці. Не гають часу й у дитсадках. У Ковелі вихователі розробляють онлайн-уроки для малюків, аби ті за забавлянками все ж не забували навчатися. Вихователі щодня на своїх робочих місцях і плідно працюють над тим, аби дошкільнята не забували вчитися за розвагами.
Вихователі щодня записують відеозаняття, а батьки зі смартфону чи іншого гаджету можуть зайти на платформу і переглянути їх.
«Ми будемо вчити діток те, що обов’язково, особливо в теперішній час, повинна бути турбота один про одного, особлива підтримка, будемо вчити любові до тваринок», – розповідає Наталія Цукор.
Вихователі готують матеріали для ілюстрації, аби зацікавити діток.
У кожному відео є завдання для самостійного опрацювання з батьками. До прикладу, згадати склад чисел, написати літери чи розділити слова на склади.
«Більше трішки роботи уже, тому що більше часу приділяємо саме підготовці і тому, щоб якісно подати весь матеріал», – розповідає вихователька Ірина Антонюк.
Тоді вже вихователі записують відео. Для старшої групи – до 10 хв. Для менших діток – 5-6 хв.
Опрацьовують відео батьки з дітьми самостійно і за потреби надсилають відповіді. Хоч вихователі, кажуть, із нетерпінням чекають, коли групи не будуть порожні.
До слова, у Ковелі усі дошкільні заклади працюють дистанційно. Тим часом у луцьких дитсадках навчальний процес тимчасово призупинений. Кажуть, розробляють відповідні платформи.
За словами міського голови Ігоря Чайки, бійці, які перебувають на передовій, потребували транспортний засіб.
Кошти на авто зібрали освітяни, працівники виконавчого комітету, закладів культури, спорту, благодійники.
“Це буде невеликий внесок ковельчан для підтримки Збройних Сил України”, – зазначив Ігор Чайка.
Автомобіль Nissan Navara для учасників АТО купили в Німеччині і перевезли до України. З цим допоміг депутат обласної ради Віктор Козак.
Представник елітної військової частини Володимир , який приїхав за машиною, подякував усім за таку підтримку.
“Хтось повинен воювати, хтось має займатись волонтерством, хтось працювати в тилу. Тільки так одним дружнім кулаком ми зможемо розбити рашистів”, – сказав він.
Усі побажали нашому захиснику повернутись у Ковель на цьому ж авто з Перемогою.
А потому кузов машини завантажили продуктами харчування, сітками та іншими необхідними на війні речами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 року № 332 затверджено порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – Порядок), які змушені були покинути місце постійного проживання у зв’язку з широкомасштабним вторгненням російської федерації в Україну. Це громадяни України, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і Севастополя, а також з територій активних бойових дій, визначених розпорядженням Кабміну № 204 від 6 березня (Волинська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області та Київ) і отримали довідку про перебування на обліку внутрішньо переміщених осіб (далі – ВПО).
Облік ВПО ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 “Про облік внутрішньо переміщених осіб” управлінням соціального захисту населення (м. Ковель, вул. Незалежності, буд. 148).
Звертаємо увагу, що малолітня дитина (до 14 років) звертається за отриманням довідки через законного представника.
Заява про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам за формою згідно з додатком 1 до Порядку, подається в управління «Центр надання адміністративних послуг» (м. Ковель, вул. Незалежності, 73) або адміністраторам на віддалених робочих місцях старостинських округів. До заяви додаються:
-довідка з АТ «Ощадбанк» про номер поточного рахунка (за стандартом IBAN) відкритий на заявника для виплати допомоги;
– документ, що підтверджує наявність статусу особи з інвалідністю;
– копії свідоцтва про народження дітей (у разі відсутності ID-картки).
Допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, що отримала довідку про взяття на облік ВПО, у таких розмірах:
для осіб з інвалідністю та дітей — 3 000 гривень;
для інших осіб — 2 000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Крім того, зазначаємо, що подати заяву можна через портал «Дія».
Софія Сагаль, начальник управління
соціального захисту населення
Учора, 24 березня, міський голова Ігор Чайка взяв участь у засіданні міської ради Барзінгхаузена. Наші німецькі партнери своє зібрання присвятили Україні. Їх цікавило, як нині живе наша країна, яка ситуація у нашому місті.
“Сьогодні минає місяць як розпочалась війна. Це – місяць героїчного спротиву, місяць єдності, місяць надії. Кожен з нас не міг уявити, що у 21 столітті будуть знищувати наших людей, руйнувати наші міста, будуть гинути наші діти. Напевно ви бачили, на що російські окупанти перетворили Маріуполь, Харків, Чернігів…У кожному місті і селі ми хоронимо наших військовослужбовців. Четверо ковельчан загинули, захищаючи свою державу,”- сказав Ігор Чайка.
Депутати міської ради Барзінгхаузена разом з Ковельським міським головою вшанували пам’ять українців, чиї життя обірвала ця жахлива війна.
Війна, яка зруйнувала сотні доль, роз’єднала тисячі родин, перекреслила наші плани і мрії.
Як зазначив мер, ми планували розбудовувати Ковель, а тепер ми щодня молимось, щоб ракети не влучили у наші будинки, щоб не гинули наші люди.
Цей непростий час показав, хто є хто. На щастя, маємо хороших друзів, партнерів в Польщі, Литві, Німеччині, які з першого дня війни нас підтримують.
Ігор Чайка подякував бургомістру Хеннінгу Шуеннгофу, депутатам, усій громаді Барзінгхаузена за їх великі серця, доброчинність, вияв солідарності з українським народом.
“Ми дуже цінуємо все, що ви робите для нас. У Ковель з Барзінгхаузена уже надійшло дві фури з медикаментами, одягом, продуктами, засобами гігієни, обладнанням для рятувальників. Ми отримали дві пожежні машини. Також майже 50 ковельських дітей ви прихистили у себе. Я знаю, що ви організовуєте їм цікаві екскурсії, розваги. За що вам велике спасибі”, – наголосив міський голова.
Слова підтримки висловили німецькі партнери. Хеннінг Шуеннгоф, депутати міської ради у своїх промовах наголошували, що вони і надалі будуть усіляко допомагати Україні та Ковелю та поглиблювати наші дружні відносини.
Біженець Микола розповів: ніколи не думав, що опиниться тут, та й про Волинь нічого достеменно не знав. З рідного міста людей змусили втікати обстріли та бомбардування. Коли надія на покращення згасла, зрозуміли, що треба негайно рятувати дітей, і подалися світ за очі.
«Із Запоріжжя був евакуаційний поїзд. Це ж він до нас заходив, у нас там людей дуже багато, ледве влізли в той поїзд. Бажаючих було багато, но не всім пощастило. І це ж приїхали сюди в Ковель… Люди кругом підійшли, кажуть, ми волонтери, чим вам допомогти. Я не знав, кому що казати, так розгубився», – пригадує Микола.
Розгубився, бо до таких відкритих людей не звик. Та й що біда застане так неочікувано – ніхто не сподівався. Сім’я ж немаленька: троє дорослих і четверо діток.
Волонтери одразу обігріли, нагодували. Кілька днів сім’я мешкала в одній із релігійних громад. Тим часом для переселенців підшуковували хатину у селі. І знайшли. Невеличку, втім з усіма необхідними зручностями.
«Тут і підведений газ до будинку, і світло, є телебачення, санвузол у приміщенні, ванна, пральна машина, навіть холодильник, тобто повністю хата обладнана для життя», – каже староста Петро Бородій.
Сім’я потихеньку обживається. Господині якраз наводять у будинку лад.
Особливо, каже чоловік, пощастило дітям, адже є телевізор. Та й з усім необхідним неабияк допомагають місцеві жителі. Є чим розпалити піч. Також привезли постіль, продукти, посуд. Ще трошки речей підвезуть згодом.
«Люди хороші, дуже хороші, кращі, ніж у нас навіть, набагато кращі, допомагають все, дружні», – ділиться одна з біженок.
«Так, тут люди гостинні, в нас так би не повелися. Ніхто б не поміг і куска хліба б не дали», – підтвердила інша.
Голова сім’ї без діла не сидить. Чим може, каже, готовий допомагати місцевим. Більше того, чоловік уже знайшов підробіток.
«На другий день пішов шукати роботу – зразу знайшов. Ну хто шука – той находе», – каже.
Але найбільше сім’я тішиться з того, що діти в безпеці, усі разом живі та здорові. Файно, втім серце болить за дім.
«Щоб швидше все закінчилось – і повернуться додому, все одно дома є дома. Хоч і тут добре, але то ж дома», – кажуть біженці.
У цілому в старостинському окрузі вже більше сотні переселенців. Кожну сім’ю намагаються обігріти та знайти тимчасовий притулок. Діток долучають до дистанційного навчання в місцевій школі. Файні умови є не в кожній хатині, втім допомогти стараються чим можуть: дровами, продуктами, речами. Це можна отримати у приміщенні ЦНАПу.
Від людей, каже староста, місцеві очікують тільки вдячності й мінімальної підтримки. А вже спільними зусиллями зроблять затишок кожній сім’ї.
З перших днів війни наше місто-партнер тримає оборону. Бучанці демонструють неймовірний героїзм і відвагу.
Учора Президент України Володимир Зеленський видав Указ про присвоєння почесного звання “Місто-герой України” чотирьом містам, серед яких і Буча (Київська область), а також Ірпінь (Київська область); Миколаїв (Миколаївська область); Охтирка (Сумська область).
“З метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройній агресії Російської Федерації проти України, – йдеться в документі.
“Ця висока нагорода – заслуга кожного бучанця – хто захищає, волонтерить, підтримує, вірить, не здається, не втомився і продовжує це робити щодня до нашої спільної Перемоги.
Це заслуга наших Збройних Сил, які дають відсіч окупантам. Росіяни хотіли захопити Бучу у перші дні вторгнення, однак місто героїчно стоїть вже місяць. Російський терор не скорив ані місто, ані його мешканців.
Буча – форпост Києва і продовжує тримати оборону та закриває ворогу шлях на столицю.
Я пишаюся жителями свого міста – сильними і мужніми, які вчергове об’єдналися, аби разом перемогти ворога. Тому кожен мешканець Бучі – герой. Навіть у окупації ми тримаємося і демонструємо, що Буча- це незалежна, сильна, непереможна Україна, – написав на своїй сторінці у Фейсбук міський голова Бучі Анатолій Федорук.
Ковельчани разом з усією Україною, мешканцями Бучі вірять, що це місто дуже скоро постане з руїн і буде окрасою нашої великої нескореної України.
